Справа № 686/2042/25

Провадження № 1-кс/686/3466/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 року                                                                        м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника-адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СУ Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, майора поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , не одруженого, на утримані мати 30.01.1962р.н. інвалід ІІІ гр., не судимого,

у кримінальному провадженні № 12023240000000410,

встановив:

07.04.2025 старший слідчий ВРЗЗС СУ Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, майор поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з клопотанням, погодженим прокурором Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити залишати житло ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України посилаючись на те, що існують передбачені ст. 177 КПК України ризики: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.

У судовому засіданні слідчий і прокурор клопотання підтримали, наполягали на його задоволенні.

Підозрюваний та його захисник щодо задоволення клопотання заперечили, разом із тим просили застосувати відносно підозрюваного більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах (місце, дата, час), але не пізніше 31.01.2025, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання боєприпасів, які виключені із вільного обігу, у порушення вимог п.п. 2.1., 12.1., 12.2, 12.4 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622 за останньою редакцією від 16.06.2020 №459, Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 р., незаконно умисно придбав у невстановленої особи тридцять патронів – які є військовими боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, 5,45 мм проміжними патронами з кулею із сталевим осердям, виробництва Луганського верстатобудівного заводу м. Луганськ, СРСР, 1981 р.в., до автоматів (Ак-74, АКС-74, АКС-74У), ручного кулемета РКК-74, та іншої зброї калібру 5,45 х 39 мм, придатні для стрільби, та двадцять патронів – є боєприпасами нарізної стрілецької вогнепальної зброї, гвинтівковими патронами калібру 7,62 х 51 мм (.308 Win) з кулею HPBT, виробництва фірми ТОВ «Укроп», Україна, до гвинтівок та кулеметів калібру 7,62 х 51 мм. (.308 Win) – придатні для стрільби.

В подальшому ОСОБА_6 , розуміючи протиправність своїх дій, спрямованих на незаконне зберігання та носіння боєприпасів, які виключені із вільного обігу, у порушення вимог п.п. 2.1., 12.1., 12.2, 12.4 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622 за останньою редакцією від 16.06.2020 № 459, Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 р., незаконно, умисно переніс зазначені вище 50 патронів за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином незаконно їх зберігав за місцем свого проживання.

В подальшому, 31.01.2025 в період часу із 14 год. 30 хв. по 17 год. 15 хв. по місцю проживання ОСОБА_6 було проведено санкціонований обшук будинковолодіння АДРЕСА_1 , під час якого зазначені боєприпаси було виявлено та вилучено працівниками поліції.

31.03.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: - висновками судових експертиз; - протоколом обшуку помешкання ОСОБА_6 від 31.01.2025; - іншими матеріалами кримінального провадження.

ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, з метою виконання вимог ст. 2 КПК України, в органу досудового розслідування виникла необхідність обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а тому згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених с. 177 КПК України:

-        переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), підтверджується тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи можливе покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні, з метою зміни показань на свою користь (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування докази наявні в матеріалах кримінального провадження є вагомими та такими, що об`єктивно зв`язують підозрюваного з інкримінованим йому злочином.

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_6 на цій стадії кримінального провадження, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах та матеріалах кримінального провадження з урахуванням позиції його сторін, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин та обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Слідчий суддя погоджується із доводами слідчого та прокурора, що повідомлена ОСОБА_6 підозра ґрунтується на зібраних у кримінальному провадженні доказах.

Разом із тим, слідчий суддя зауважує, що оцінка доказів на предмет їх належності, достатності для підтвердження винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення не входить до повноважень слідчого судді, утому числі у межах поданого клопотання про застосування запобіжного заходу.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.

На час розгляду цього клопотання повідомлена підозра ОСОБА_6 повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Зокрема, матеріалами кримінального провадження та під час судового розгляду клопотання частково знайшов своє підтвердження ризик переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування, оскільки співставляючи можливі негативні наслідки для себе у вигляді засудження за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, останній може вчинити дії, спрямовані на ухилення від слідства та суду.

Водночас, аналізуючи наявність соціальних зв`язків підозрюваного, його вік, стан здоров`я та наявність постійного місця проживання, відсутності відомостей про притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності раніше, слідчий суддя вважає, що хоч і досудове розслідування перебуває на початковій стадії, ризик переховування підозрюваного не є високим.

Разом із тим, слідчий суддя зазначає, що кримінальне провадження розслідується за декількома епізодами, а тому посилання сторони обвинувачення на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному не може слугувати визначальною умовою для достатності підстав стверджувати про високу ступінь ризику переховування.

Слідчий суддя вважає, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

З огляду на викладене, ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні слідчий суддя вважає наявним та вираженим.

Разом із тим, слідчим і прокурором не доведений ризик перешкоджання кримінальному правопорушенню іншим чином.

З метою нівелювання зазначених ризиків, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

Зібрані під час досудового розслідування матеріали кримінального провадження (докази), дають підстави вважати, що на даній стадії досудового розслідування підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Враховуючи наведені ризики, усі, визначенні ст.178 КПК України обставини, мету та підстави застосування запобіжних заходів (забезпечення належної процесуальної поведінки), вагомість наявних доказів, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні даного кримінального правопорушення, обґрунтування прокурора та слідчого наведені у поданому клопотанні, тяжкість можливого призначеного покарання, особу підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, прихожу до висновку, що належну процесуальну поведінку останнього забезпечить запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, який полягав би у заборонні залишати місце проживання в період часу з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступного дня за адресою: Хмельницька область м. Хмельницький вул. Депутатська, 8, без дозволу слідчого, прокурора або суду, з покладенням на нього визначених ст. 194 КПК України обов`язків.

Зважаючи на встановлені обставини, вважаю, що саме такий запобіжний захід є необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177-178, 181, 183-184, 193-194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, який полягає у забороні залишати місце проживання в період часу з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступного дня за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький вул. Депутатська, 8, без дозволу слідчого, прокурора чи суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , визначені ст. 194 КПК України обов`язки, а саме:

-прибувати до слідчого, прокурора, та суду за першою вимогою;

-утримуватись від спілкування з іншими учасниками кримінального провадження;

- здати у відповідні органи документи які дають право виїзду за кордон.

Ухвала діє по 03 червня 2025 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Хмельницького

міськрайонного суду                                                                 ОСОБА_1