Справа №155/541/25

                                                               Провадження №2-н/155/14/25

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

10.04.2025                                                                                 м. Горохів

Суддя Горохівського районного суду Волинської області Сметана В.М., вивчивши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу з метою стягнення з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини дружини до досягнення дитини трьох річного віку

УСТАНОВИВ:

Заявник 02 квітня 2025 року звернулася в суд з заявою про видачу судового наказу з метою стягнення з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини та дружини до досягнення дитини трьох річного віку.

Відповідно до ч.1, 2 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 161 ЦПК України закріплений перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ, а саме: 1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку; 2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника; 3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості; 4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 6) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів; 7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

       Вказаною нормою закону регламентовано виключний перелік підстав, за якими може бути видано судовий наказ.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.

        ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу, а саме з вимогою про стягнення з ОСОБА_3 на її користь аліментів на її утримання, яка не відповідає вимогам ст.161 ЦПК України, тобто не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, що є підставою для відмови у видачі судового наказу в частині цієї вимоги.

       Відповідно до ч.3 ст.165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

       Відповідно до положень п.1 ч.1 статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про видачу судового наказу в частині стягнення аліментів на утриманні дружини слід відмовити, а також роз`яснити заявниці положення ч.2 ст.166 ЦПК України, а саме, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст. 162, 163, 165 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу з метою стягнення з ОСОБА_2 аліменти на утримання дружини до досягнення дитини трьох річного віку.

Суд роз`яснює, що відповідно до ч.2 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини 1 статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

       Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області                                                                         В.М. Сметана