Справа № 755/3600/25

Провадження №: 3/755/1940/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" квітня 2025 р. місто Київ

Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Дніпровського УП ГУНП у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною третьою статті 51 Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП),-

В С Т А Н О В И В:

18 лютого 2025 року приблизно о 18-00 год., по вул. Тичини, 16/2 в м. Києві в магазині «Bох market», ОСОБА_1 , викрав з полиці магазину напій «iFresh соковий Тропічні фрукти" ємністю 0,5 мл» вартість якого становить 25,20 грн з ПДВ та 19,67 грн без ПДВ. ОСОБА_1 вчинив такі дії повторно протягом року.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною третьою статті 51 КУпАП.

Правом на участь в судовому засіданні ОСОБА_1 не скористався. В судові засідання призначені на 17 березня 2025 року та 01 квітня 2025 року, не з`явився, повідомлявся судом належним чином у встановленому законом порядку, шляхом надіслання sms повісток та розміщення оголошення про виклик на сайті Дніпровського районного суду міста Києва вебпорталу «Судова влада України».

Згідно довідок АСДС «Д-3» доставки sms ОСОБА_1 отримував повідомлення про судові засідання 06 березня 2025 року та 17 березня 2025 року на зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення номер телефону " НОМЕР_1 ". Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 746048 від 18 лютого 2025 року підписаний особисто ОСОБА_1 без зауважень.

Постановою суду від 17 березня 2025 року було застосовано примусовий привід до ОСОБА_1 в судове засідання, який працівниками поліції не було виконано.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язання з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Враховуючи те, що згідно частиною другою статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 51 КУпАП є обов`язковою, судом вжито усіх передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення заходів, як для виклику так і для доставки ОСОБА_1 у судові засідання, проте у встановлений судом час останній не з`являвся. Розгляд справи про адміністративне правопорушення неодноразово відкладався.

Враховуючи дані обставини, суддя вважає, що відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, також, враховуючи, що існує загроза спливу строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя вважає за доцільне розглянути дану справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною третьою статті 51 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а саме: дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; дію, передбачену частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається зі статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що винність ОСОБА_1 , повністю підтверджується, наданими суду матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 746048 від 18 лютого 2025 року, підписаним ОСОБА_1 особисто без зауважень; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , продавця ОСОБА_3 від 18 лютого 2025 року та заявою адміністратора магазину ОСОБА_4 від 18 лютого 2025 року, довідкою вартості товару від 18 лютого 2025 року, а саме: напій «iFresh соковий Тропічні фрукти ємністю 0,5 мл»; копією постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 10 грудня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною третьою статті 51 КУпАП, копією постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 23 липня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 51 КУпАП.

При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.

За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною третьою статті 51 КУпАП.

Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини у скоєні правопорушення, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 51 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт.

Оскільки громадські роботи як вид стягнення виконуються за постановою суду, вони згідно частиною третьою статті 43 Конституції України не вважаються примусовою працею, використання якої забороняється. Громадські роботи виконуються у вільний від роботи чи навчання час, але їх призначення не виключається в разі, коли винний тимчасово не працює й не навчається.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану» від 13 липня 2011 року № 753 (зі змінами від 21 червня 2022 року) встановлено, що до суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, у тому числі особи, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров`я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану (крім працездатних осіб, що залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і заброньовані за підприємствами у період воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також осіб, залучених до здійснення заходів національного спротиву).

На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 23, 33, 51, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 51 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що судовий збір має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення судового збору, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати судового збору у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення судового збору за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір судового збору, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Суддя Дніпровського районного суду

міста Києва О.І. Вовк