Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4995/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 ,

законного представника особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6

розглянувши в відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, який працює вантажником у ТОВ «Нова пошта» (зі слів ОСОБА_5 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (відповідно до клопотання); АДРЕСА_2 (зі слів ОСОБА_5 ),

якому повідомлено про підозру у вчиненні суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України,

В С Т А Н О В И В :

09 квітня 2025 року до Подільського районного суду міста Києва від прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12025100070000163, відомості про яке внесено до ЄРДР 13.01.2025 року стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України.

Згідно клопотання, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого у подальшому продовжено.

Так, 13.01.2025 приблизно о 14 год. 50 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у стані неосудності знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 103, не усвідомлюючи своїх дій направлених на вчинення суспільно - небезпечного діяння, вирішив здійснити завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху закладу охорони здоров`я, а саме КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія»», яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 103, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.

В подальшому, не усвідомлюючи значення своїх дій, спрямованих на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, 13.01.2025 о 14 год. 52 хв., ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська 103, перебуваючи в стані неосудності, здійснив телефонний дзвінок з власного мобільного телефону з номером НОМЕР_1 на спеціальну лінію «102» та повідомив про підготовку вибуху закладу охорони здоров`я, а саме КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія»», яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 103, тим самим, вчинив суспільно - небезпечне діяння, направлене на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, яке загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.

В ході виїзду слідчо-оперативної групи за адресою: м. Київ, вулиця Кирилівська, 103, перевіркою зазначеного повідомлення встановлено, що вибухових пристроїв та вибухонебезпечних речовин за вище вказаною адресою не виявлено, а повідомлення ОСОБА_5 , про підготовку вибуху є завідомо неправдиве.

Дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виразилися у завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, якщо об`єктами завідомо неправдивого повідомлення став заклад охорони здоров`я, яке загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, а саме вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив обставини повідомлення про мінування закладу охорони здоров`я, пояснюючи це його бажанням бути госпіталізованим до відповідного закладу, однак указав, що враховуючи викладене не вважає, що він вчинив правопорушення.

Захисник висловив позицію, щодо доцільності відмови в застосуванні примусових заходів медичного характеру та закритті кримінального провадження.

Захисник зазначив, що суспільно небезпечне діяння не мало місця.

Послався на те, що в ОСОБА_5 не було умислу на вчинення вказаних дій.

Законний представник у судових дебатах утрималась від висловлення будь-якої позиції.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що зібрані органом досудового розслідування докази відповідають вимогам ст. 84, 94 КПК України, а їх дослідженням у судовому засіданні достеменно встановлено, що ОСОБА_5 вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України, у стані, який виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності, а отже, щодо ОСОБА_5 необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру в вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

Крім іншого, судом досліджені матеріали кримінального провадження, а саме:

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 13.01.2025.

Відповідно до вказаного протоколу, ОСОБА_5 , ознайомившись з підставами затримання, правами та обов`язками затриманого пояснив, що він зателефонував за номером 102 та повідомив, що він замінував лікарню.

Також здійснено обшук затриманого під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон з сім-картою (мобільний номер - НОМЕР_2 ).

В ході огляду мобільного телефону виявлено відомості про вихідні дзвінки датовані 13.01.2025: дзвінки на номер «Екстрена служба» о 14:52 та о 14:57 на номер «102» та о 14:51 на номер «103». Зауважень і доповнень не надходило;

- протокол огляду предмета від 16.01.2025, а саме DVD-R диску отриманого 15.01.2025, на якому виявлено 4 аудіозаписи з назвами: « НОМЕР_3 », « НОМЕР_4 », « НОМЕР_5 », «834290012177191».

На аудіозаписі під назвою « НОМЕР_3 » зафіксовано зміст телефонної розмови відповідно до якої, особа, яка називає себе як « ОСОБА_5 » просить оператора поліції допомогти з викликом бригади психіатричної лікарні.

На аудіозаписі під назвою « НОМЕР_4 » зафіксовано зміст телефонної розмови відповідно до якої, особа, яка називає себе як « ОСОБА_5 » просить оператора поліції допомогти з викликом бригади психіатричної лікарні.

На аудіозаписі під назвою « НОМЕР_5 » зафіксовано зміст телефонної розмови відповідно до якої, особа, яка не називає себе просить оператора поліції допомогти шляхом приїзду до нього, оскільки на виклики за номером 103 до нього ніхто не приїжджає, хоча він має погане самопочуття.

На аудіозаписі під назвою « НОМЕР_6 » зафіксовано зміст телефонної розмови відповідно до якої, особа, яка не називає себе повідомляє наступні фрази:

«я заминировал больницу Павлова», «я заминировал больницу Павлова, можете приехать и забрать меня»; на питання «Ви замінували лікарню?», надано відповідь «да»;

- висновок експерта, відповідно до якого голос і мовлення, що зафіксовані в фонограмах із файлів «834290012175964.wav», «834290012175969.wav», «834290012177175.wav», належать ОСОБА_5 .

Встановити, чи належать голос і мовлення, зафіксовані в фонограмі з файлу «834290012177191.wav», ОСОБА_5 не виявляється можливим.

Стороною захисту докази суду не надавались.

За таких обставин, вислухавши ОСОБА_5 , дослідивши надані в розпорядження суду матеріали кримінального провадження, аналізуючи та оцінюючи досліджені матеріали провадження та надані стороною обвинувачення докази відповідно до вимог ст. 94 КПК України, які досліджені у судовому засіданні, суд вважає їх належними, достовірними, допустимими та достатніми для висновку відповідно до положень ст. 513 КПК України, що суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України, вчинено ОСОБА_5 .

За встановлених фактичних обставин справи, суд вважає, що телефонне повідомлення ОСОБА_5 містить відомості про вчинення дій щодо підготовки до вибуху та містить об`єктивну сторону суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України. Засобом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 259 КК України, є неправдива (брехлива) інформація - відомості, які не відповідають дійсності про нібито існуючу підготовку вибуху. Неправдиве повідомлення про ці відомості - це доведення вказаної інформації до відома будь-якої особи (юридичної чи фізичної), органів влади у будь-якій формі та будь-яким способом.

Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується прямим умислом, тобто винний знає про те, що відомості, які ним повідомляються, є неправдивими, а мета і мотиви його дій можуть бути різними.

Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об`єктів власності порушує нормальний ритм життя, вносить елементи дезорганізації у функціонування підприємств, установ та організацій, відволікає певні сили і засоби від виконання їх обов`язків, призводить до обмеження прав і свобод людей тощо.

Поширення таких неправдивих відомостей створює обстановку загального страху і невпевненості, викликає недовіру до органів влади, може породити паніку, а тим самим порушує безпеку суспільства. З пояснень ОСОБА_5 встановлено, що до вчинення суспільно небезпечного діяння його спонукало особисте бажання бути госпіталізованим до лікувального закладу, однак, його конкретний зміст на кваліфікацію дій не впливає.

Суд, при розгляді справи, у порядку вирішення питання застосування стосовно особи примусових заходів медичного характеру, не досліджує природу дій особи, як то ставлення її свідомості і волі до суспільно небезпечного діяння, котре нею вчиняється, і до наслідків.

Оскільки предмет доказування у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей, зокрема під час розгляду цієї категорії справ не вирішуються питання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а йдеться лише про вчинення певною особою суспільно небезпечного діяння.

При цьому, умисел, мета і мотив є елементами суб`єктивної сторони саме кримінального правопорушення (злочину чи проступку) та встановлюються лише щодо осудної особи.

Дана позиція узгоджується з висновком Верховного суду, викладеним у постанові від 26.06.2019 у справі № 202/5997/17.

Окрім того, з досліджених судом матеріалів, які характеризують ОСОБА_5 , вбачається, що останній на обліку у лікаря нарколога не перебуває.

За даними листа директора КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» №061/29/1-01/369 від 14.01.2025, ОСОБА_5 перебуває на стаціонарному лікуванні в КНП «Психіатрія» з 21:00 13.01.2025 року.

За даними листа директора КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» №061/29/1-01/1867 від 27.02.2025, ОСОБА_5 перебуває на стаціонарному лікуванні в КНП «Психіатрія» з 21:00 13.01.2025 року.

Як вбачається, з дослідженого у судовому засіданні висновку судово-психіатричної експертизи № 333 від 06.03.2025 ОСОБА_5 у період діяння в скоєнні якого він підозрюється виявляв ознаки шизофренії пароноїдної форми, безперервного типу перебігу, з вираженим апатико-дисоціативним дефектом (F20.0 згідно з МКХ-10), за своїм психічним станом не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_5 , виявляє ознаки шизофренії пароноїдної форми, безперервного типу перебігу, з вираженим апатико-дисоціативним дефектом, за своїм психічним станом не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_5 потребує поміщення до спеціального лікувального закладу з метою обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню ним суспільно-небезпечних діянь (відповідно до ст. 92; ч.3 ст. 94 КК України).

Згідно з ч. 3 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.

До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Отже, діяння, яке інкримінується ОСОБА_5 , вчинено останнім у стані неосудності, так як на момент вчинення даного суспільно небезпечного діяння, та на теперішній час також, відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи ОСОБА_5 виявляє ознаки шизофренії пароноїдної форми, безперервного типу перебігу, з вираженим апатико-дисоціативним дефектом, за своїм психічним станом не може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.

Розглядаючи питання виду заходів медичного характеру, які підлягають застосуванню до ОСОБА_5 , враховуючи висновок судової психіатричної експертизи, вимоги ст. 94 КК України, а також характер та тяжкість захворювання, тяжкість вчиненого діяння, ступінь небезпечності психічнохворого для себе або інших осіб, до ОСОБА_5 слід застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні складаються з вартості проведення судової експертизи відео-, звукозапису від 14.03.2025 №СЕ-19/111-25/5277-В3 у розмірі 6367,20 гривень.

Відповідно до положень ст.122 КПК України витрати, пов`язані із залученням спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом, у тому числі статтею 124 КПК України. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Оскільки, ініціатором проведення експертизи був орган досудового розслідування, тому відповідно до приписів статтей 122, 124 КПК України, витрати за проведення експертизи в розмірі 6367,20 грн підлягають віднесенню на рахунок держави.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 17 січня 2025 року (справа №758/769/25) накладено арешт на майно вилучене в ході особистого обшуку 13.01.2025 ОСОБА_5 , а саме на мобільний телефон марки «Redmi», чорного кольору з мобільним номером НОМЕР_2 , IMEI 1: 1: НОМЕР_7 , IMEI 2: НОМЕР_8 , який поміщено до спеціального пакету ЕХР 0181908.

За встановлених судом фактичних обставин, вилучений мобільний телефон марки «Redmi», чорного кольору з мобільним номером НОМЕР_2 , IMEI 1: НОМЕР_7 , IMEI 2: НОМЕР_8 , використовувався як знаряддя вчинення суспільно небезпечного діяння, доведеність якого доказана під час розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України , спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

З огляду на викладене суд застосовує до мобільного телефону марки «Redmi», чорного кольору з мобільним номером НОМЕР_2 , IMEI 1: НОМЕР_7 , IMEI 2: НОМЕР_8 , який використовувався ОСОБА_5 як засіб вчинення суспільно небезпечного діяння, спеціальну конфіскацію. В цьому контексті суд звертає увагу , що положення ст. 96-1 , 96-2 КК України є імперативними. Крім того , положеннями ч. 3 ст. 96-2 КК України передбачено спеціальну конфіскацію при застосуванні до особи примусових заходів медичного характеру.

Керуючись ст. 7, 100, 124, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 512-513 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Визнати доведеним, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Процесуальні витрати у сумі 6367,20 грн. компенсувати за рахунок коштів державного бюджету.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 17 січня 2025 року (справа №758/769/25) на майно вилучене в ході особистого обшуку 13.01.2025 ОСОБА_5 , а саме на мобільний телефон марки «Redmi», чорного кольору з мобільним номером НОМЕР_2 , IMEI 1: 1: НОМЕР_7 , IMEI 2: НОМЕР_8 , який поміщено до спеціального пакету ЕХР 0181908, після набрання ухвалою законної сили - скасувати.

Речові докази: оптичний диск з ПрАТ «Київстар» з написом 1525, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Застосувати спеціальну конфіскацію майна, що було знаряддям вчинення суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України , а саме відносно вилученого мобільного телефону марки «Redmi», чорного кольору з мобільним номером НОМЕР_2 , IMEI 1: НОМЕР_7 , IMEI 2: НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_5 та конфіскувати його у власність держави.

На ухвалу до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 діб з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СуддяОСОБА_1