Справа №442/1617/25

Провадження №2/442/724/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого – судді Хомика А.П.

з участю секретаря судового засідання – Лужецької С.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

встановив:

26.02.2025 представник позивача – адвокат Крамар Ю.М. звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову вказує на те, що позивачка ОСОБА_3 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 14.07.1978.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги звернулась нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті її чоловіка, однак постановою державного нотаріуса Дрогобицької державної нотаріальної контори Львівської області Кушнір О.І. від 18.12.2023 їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, а тому змушена звернутись до суду з даним позовом.

Представник позивача – адвокат Крамар Ю.М. подав заяву, в якій просить слухати справу без його участі. Позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити.

Представник Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області – селищний голова М.Живчин подав заяву, в якій просить справу розглядати без участі представника Меденицької селищної ради. При прийнятті рішення покладаються на думку суду.

Завідувач державної нотаріальної контори О.Кушнір з приводу задоволення позовних вимог покладається на думку суду, про що подав відповідну заяву

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Як стверджується матеріалами справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Згідно Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 14.07.1978 року, ОСОБА_3 з 14.07.1978 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме будинок АДРЕСА_1 .

З постанови державного нотаріуса Дрогобицької державної нотаріальної контори Львівської області Кушнір О.І. від 18.12.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

З копії спадкової справи, наданої державним нотаріусом Дрогобицької державної нотаріальної контори Львівської області Кушнір О.І., встановлено, що інші спадкоємців, які звернулись із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , відсутні.

За приписами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За нормами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Як вбачається з викладеного вище, у позивача дійсно, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, виникли перешкоди для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом в нотаріальному порядку.

У відповідності до ст. 392 ЦК України та наданих до неї роз`яснень у листі ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Окрім того, у листі зазначено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Отже, «якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні».

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Тим же листом ВССУ (від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13) надано роз`яснення, що при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Законом України від 7 грудня 1990 року № 533-ХІІ "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105" Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5- 24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Так, Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Як вбачається з Рішення виконавчого комітету Меденицької селищної ради народних депутатів №26 від 10.11.1978 року ОСОБА_2 дозволено будівництво власного житлового будинку в с.Меденичі на земельній ділянці площею 0,08 га., яку згідно Акту від 06.12.1978 року, Плану земельної ділянки №23/78 винесено в натуру.

При цьому, ОСОБА_2 виготовив на своє ім`я ОСОБА_4 паспорт земельної ділянки, Проект одноквартирного житлового будинку, Проект господарської будівлі для одноквартирного будинку станом на 1978 рік та одержав Дозвіл на право виконання будівельних робіт №23-М від 29.12.1978 року.

Згідно даних Будинкової книги на будинок АДРЕСА_1 з 1987 року ОСОБА_2 разом із дружиною - ОСОБА_1 був зареєстрований та постійно проживав у вказаному будинку.

Згідно з довідкою КП ЛОР «Дргобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» №3794 від 11.09.2023 року, згідно даних технічного архіву КП ЛОР «ДМБТІ та ЕО» станом на 31.12.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , - проведено інвентаризацію житлового будинку. Загальна площа - 97, 4 кв.м, житлова площа - 59, 2 кв.м (житлових кімнат - 3, кухонь - 1). До житлового будинку літ. А-1 належать господарські будівлі та споруди: сарай літ.Б, вбиральня літ.В, гараж літ.Г, колодязь літ.К, огорожа літ.1. Право власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна станом на 31.12.2012 року не зареєстровано.

Відповідно до довідки ЦНАП виконавчого комітету Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області №716 від 01.08.2023 року, житловий будинок АДРЕСА_1 дійсно рахувався за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до дня його смерті, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також, позивачем станом на 15.08.2023 року виготовлено Технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею - 97, 4 кв.м, житловою площею - 59, 2 кв.м (житлових кімнат - 3, кухонь - 1). До житлового будинку літ. А-1 належать господарські будівлі та споруди: сарай літ.Б, вбиральня літ.В, гараж літ.Г, колодязь літ.К, огорожа літ.1.

Як вбачається із Звіту про проведення технічного обстеження, затвердженого ФОП ОСОБА_5 19.02.2025 року за 356-278, житловий будинок АДРЕСА_1 збудовані в період з 1979 року по 1983 рік.

При цьому, за результатами технічного обстеження встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації житлового будинку АДРЕСА_1 .

Отже, підсумовуючі викладене вище та провівши аналіз вищенаведених норм закону, є підстави стверджувати, що чоловік позивачки ОСОБА_2 набув за життя право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 . В свою чергу, позивач є єдиним спадкоємцем після його смерті, однак успадкувати вищевказаний житловий будинок в нотаріальному порядку не може, а тому є всі підстави для визнання за ним права власності на зазначений будинок.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, ч. 4 ст. 206, 258, 263-265, 268  ЦПК України, суд,–

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею - 97, 4 кв.м, житловою площею - 59, 2 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Меденицька селищна рада Дрогобицького району Львівської області, ЄДРПОУ: 04374743, юридична адреса: вул. Незалежності, 52, смт. Меденичі Дрогобицького району Львівської області ;

Третя особа: Державний нотаріус Дрогобицької державної нотаріальної контори Львівської області Кушнір Олег Іванович, код ЄДРПОУ 02899329, юридична адреса: вул. Гончарська, 11, м.Дрогобич Львівської області.

Суддя Хомик А.П.