Справа № 127/8173/25

Провадження № 3/127/1744/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 11.03.2025 року серії ЕПР1 № 268840: «11.03.2025 року о 18:10 год у м. Вінниця по вулиці Келецька, 60, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_2 , не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою та за її зміною, не дотрималась безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснила зіткнення із транспортним засобом GMC Hummer EV, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку в крайній лівій смузі, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п. 13.1 ПДР – обов`язку дотримання безпечної дистанції та п. 2.3.(б) ПДР – обов`язку стеження за дорожньою обстановкою».

ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та суду пояснила, що 11.03.2025 року приблизно о 18:10, разом із трьома пасажирами, колегами по роботі, повертались додому, рухаючись по вулиці Келецька. Проїхавши перехрестя на вулиці 600-річчя, побачивши, що з карману виїжджає тролейбус, загальмувала (зменшила швидкість до повної зупинки), щоб його пропустити, в цей момент відчула зіткнення зліва. Зліва побачила автомобіль GMC Hummer EV, який здійснив зіткнення з нею, з місця ДТП проїхав уперед та зупинив свій автомобіль на правому узбіччі в декількох метрах попереду від неї. ОСОБА_1 зауважила, що напрямок руху не змінювала, оскільки в цьому не було потреби, рух здійснювала чітко по середині своєї смуги. В подальшому, за пропозицією водія GMC Hummer EV також з`їхала з місця ДТП уперед і запаркувала свій автомобіль на правому узбіччі позаду автомобіля GMC Hummer EV, де виявила пошкодження арки колеса та загнуте дзеркало, під`їхали працівники патрульної поліції, склали протокол (не на місці ДТП). На думку ОСОБА_1 , водій GMC Hummer EV не обрав правильний інтервал та не помістився в своїй смузі, внаслідок чого і сталось ДТП.

Захисник ОСОБА_1 , адвокат Когутницький В.М., у судовому засіданні просив звернути увагу суду на те, що складений працівником поліції протокол про адміністративне правопорушення не відповідає статті 268 КУпАП, оскільки не зазначено суті правопорушення. Також, звернув увагу, що схема місця ДТП не є належним доказом, оскільки складена не на місці ДТП. Просив врахувати покази свідків, які повідомили що водій GMC Hummer EV здійснював випередження, рухаючись в лівій смузі. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив п. 12.3 ПДР. З огляду на зазначене, ОСОБА_3 , вважає, що склад адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 відсутній.

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що рухався в межах своєї смуги, не поспішаючи, зі швидкістю орієнтовно 30 км/год. Після проїзду перехрестя, враховуючи габарити свого автомобіля, змістився лівіше, в межах своєї смуги. Побачивши, що транспортний засіб Hyundai Tucson, що рухався трішки попереду, в правій смузі, зменшив швидкість, щоб пропустити тролейбус, який виїжджав з карману, ОСОБА_2 теж призупинився. Впевнившись, що тролейбус зайняв свою смугу, продовжив рух в межах своєї смуги та відчув удар ззаду справа, удар був не сильний. На думку ОСОБА_2 зіткнення сталось через те, що водій Hyundai Tucson не здійснила повної зупинки та здійснила різкий маневр вліво. ОСОБА_2 , щоб не створювати затору на дорозі в годину пік, проїхав декілька метрів уперед від місця ДТП та поставив свій автомобіль GMC Hummer EV справа на узбіччі, а за ним поставила свій автомобіль Hyundai Tucson ОСОБА_1 . ОСОБА_4 зазначив, що пошкодження правового заднього крила його автомобіля GMC Hummer EV здійснено лівою передньою частиною автомобіля Hyundai Tucson під керуванням ОСОБА_1 на висоті розташування її лівого дзеркала заднього виду, яке, за словами ОСОБА_4 , відразу на місці ДТП було вивернуто уперед, а згодом, коли ОСОБА_1 припаркувала свій автомобіль на узбіччі, дзеркало було складено, як видно на фотокартці автомобіля Hyundai Tucson.

Захисником потерпілого ОСОБА_2  – адвокатом Непийводою К.В. 10.04.2025 року до суду було подано клопотання про призначення комплексної інженерно-транспортної (авто-технічної) та транспортно-трасологічної експертизи, оскільки у справі існують протиріччя, які неможливо усунути без застосування спеціальних знань, для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи. У задоволенні клопотання захисника про призначення експертизи судом було відмовлено у зв`язку із відсутністю вихідних даних для проведення експертизи (схеми з розташуванням ТЗ в момент ДТП, інших показників розташування ТЗ відносно елементів дороги та відносно один одного, даних щодо швидкості руху, зміни його напрямку, зупинки ТЗ в момент ДТП, замірів ширини та висоти пошкоджень на обох ТЗ і т.ін.). Самих лише пояснень ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_4 , що за своїм змістом виключають одні одних, недостатньо в якості вихідних даних для призначення експертизи.

Представник потерпілого ОСОБА_2 – адвокат Непийвода К.В. подала до суду письмові пояснення, в яких просила суд звернути увагу на те, що за характером пошкоджень транспортних засобів та показів, які учасники надали, можна зробити висновок, що ОСОБА_1 , побачивши громадський транспорт (тролейбус), який розпочинав рух із від зупинки громадського транспорту, не зупинила свій ТЗ, а вирішила об`їхати такий тролейбус, не впевнившись в безпечності свого маневру, та почала виїжджати на ліву смугу руху в попутному напрямку, де допустила зіткнення із автомобілем GMC Hummer EV, номерний знак НОМЕР_4 . Саме тому в її діях вбачається адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні було допитано двох свідків.

Свідок, ОСОБА_5 , суду пояснила, що з ОСОБА_1 перебуває в дружніх стосунках, є колегами по роботі, працюють у Вінницькому обласному центрі контролю та профілактики хвороб МОЗ України. У зв`язку із тим, що живуть в одному напрямку, додому їздять разом. 11.03.2025 року, повертались з роботи, сиділа на передньому сидінні поруч із ОСОБА_1 , на задньому сидінні знаходилась ОСОБА_6 . Перетнувши перехрестя на вулиці 600-річчя, ОСОБА_1 зупинилась, щоб пропустити тролейбус, який виїжджав з карману. Відчули зіткнення з іншою машиною, яка зупинилась в 10 метрах від нас. ОСОБА_5 стверджувала, що ОСОБА_1 напрямок руху не змінювала, рухалась зі швидкістю приблизно 20 км/год

Свідок, ОСОБА_6 , повідомила, що є колегою ОСОБА_1 , як зазвичай підвозить її до проспекту Юності. 11.03.2025 року свідок сиділа на задньому правому сидінні, рухались по проспекту Космонавтів, в правому ряду, по середині своєї смуги, напрямок руху не змінювали. Після перехрестя, побачивши, що виїжджає тролейбус, зупинились до повної зупинки, через кілька секунд відчули удар в лівий бік, водій великого білого автомобіля трішки проїхав і зупинився в 10-ти метрах від нас. Зі слів свідка, водій GMC Hummer EV здійснював випередження, їхав з великою швидкістю в порівнянні з іншими автомобілями.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , адвокатів та пояснення свідків суд, дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП зважаючи на наступне.

З диспозиції статті 124 КУпАП випливає, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі порушення учасниками дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Означена норма є бланкетною, тобто відсилає до конкретних ПДР, порушення вимог яких має бути у причинному зв`язку з їх наслідками.

Відповідно до пункту 13.1 ПДР: «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу».

Відповідно до пункту 2.3.(б) ПДР: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі».

За диспозицією статті 124 КУпАП: між діями водія з порушення ПДР та спричиненим ДТП з пошкодженнями має буди необхідний причинно-наслідковий зв`язок.

В матеріалах справи містяться докази, в тому числі і ті, які надані учасниками справи, які в своїй сукупності не є достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В поясненнях ОСОБА_1 та свідків, які узгоджуються між собою, стверджується відсутність допущення водієм ОСОБА_1 порушень вимог п.13.1 та п. 2.3 «б» ПДР і про невчинення нею зіткнення.

В поясненнях потерпілого ОСОБА_2 стверджується порушення водієм ОСОБА_1 вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення вимог Правил дорожнього руху та вчинення нею зіткнення з його автомобілем.

Жодних доказів на підтвердження чи спростування пояснень водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що виключають одні одних, а також на підтвердження відомостей, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять.

Зокрема, як вбачається з листа заступника Вінницького міського голови від 03.04.2025 № 01/00/011/22054 у відповідь на адвокатський запит, можливість надання відеозапису ДТП відсутня, оскільки момент зіткнення запитуваних транспортних засобів не потрапив у зону огляду камер відеоспостереження.

Наявні в матеріалах справи відеозаписи з камер відеоспостереження не зафіксували місце ДТП, з них лише вбачається рух автомобілей Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_2 , та GMC Hummer EV, державний номерний знак НОМЕР_3 , кожного у своїй смузі руху на ділянці дороги, що передує місцю ДТП та у час, що безпосередньо передує часу ДТП, проте сама ДТП на відео не зафіксована.

Наявний в матеріалах справи документ, датований 11.03.2025, який містить назву «Схема місця ДТП», схемою місця ДТП не являється, оскільки на ньому схематично зображені автомобілі на місці з`їзду з місця ДТП, припарковані однин за одним на узбіччі поза місцем ДТП. Означений документ не містить жодних вихідних технічних даних щодо вчиненої ДТП.

Фотокартки механічних ушкоджень автомобілів GMC Hummer EV та Hyundai Tucson не дають підстав для з`ясування механізму їх утворення. Заміри висоти розташування та розмірів ушкоджень обох автомобілів зроблені не були, відсутні.

Тому, при наявності двох протилежних версій, одна з яких жодним чином не підтверджена матеріалами справи, а інша жодним чином не спростована, приймаючи до уваги норми статті 62 Конституції України, що всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Також, в протоколі про адміністративне правопорушення від 11.03.2025 р. № ЕПР 268840 зазначено суперечливі твердження, що водієм ОСОБА_1 не дотримано безпечного інтервалу, чим порушено п. 13.1 ПДР щодо необхідності дотримання безпечної дистанції.

Суд враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Відповідно до ч. 3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, і ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Зважаючи на вказане суд дійшов висновку, що наданими матеріалами не доведено наявність складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП в діях ОСОБА_1 , а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі необхідно закрити.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124, ст.ст. 7, 9, 221, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності – закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: