Справа № 298/1935/24

Номер провадження 2/298/252/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі

головуючого - судді Тарасевича П.П.,

при секретарі судового засідання Келешовчак І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селище Великий Березний, цивільну справу за позовом поданим представником позивача Меркулов Валерією Валеріївною, яка діє в інтересах АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що 23.12.2020 року ОСОБА_1 ознайомилась з умовами кредитування та підписала Паспорт кредиту та 11.03.2021 власноручно ОСОБА_1 було підписано Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підпис ОСОБА_1 було здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

На підставі укладеного Договору ОСОБА_1 отримала кредитну картку «Універсальна Gold» номер № НОМЕР_1 строком дії -03/25 року.

ОСОБА_1 користувалася кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку, вчиняла операції, таким чином, згідно до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, що затверджено Постановою НБУ № 164 від 29.07.2022 року, відповідач була власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком.

ОСОБА_1 внаслідок порушення умов зобов`язання за вищевказаним договором та урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості станом на 24.09.2024 року має заборгованість в сумі 38 835 грн. 71 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 33 863 грн. 53 коп., заборгованості за простроченими відсотками в сумі 4972 грн. 18 коп., яку позивач просив стягнути разом із витратами зі сплати судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп.

У судове засідання представник позивача Меркулова В.В. не з`явився, однак одночасно з позовною заявою подавав клопотання, в якому просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання повторно не з`явилася, хоча про час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив не подала, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані представником позивача докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідач звернулася до АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» з метою отримання банківських послуг, 23.12.2020 ознайомившись з умовами кредитування підписала паспорт кредиту та заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 11.03.2021, таким чином приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms .

Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ОСОБА_1 підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

На підставі укладеного Договору ОСОБА_1 отримала платіжний інструмент - кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії 03/25, тип Універсальна GOLD, що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідач користувалася кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняла операції, таким чином, згідно до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, що затверджено Постановою НБУ №164 від 29.07.2022 р., ОСОБА_1 є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком.

Встановлено, що у виписці по руху коштів чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачем грошей, а отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Із виписки вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами, а також частково сплачувала заборгованість за договором.

Враховуючи встановлене, суд вважає, що відповідач не лише отримала кредитну картку, а й визнала укладення кредитного договору та погодилася з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків.

Встановлено, що відповідач була належним чином повідомлена про умови кредитування, зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 11.03.2021 відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 40,8%.

При укладанні вказаного Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином суд вважає, що сторони погодили умови на підставі договору , який був укладений в порядку ч. 1 ст.634 ЦК України.

При цьому за погодженою процентною ставкою банком нараховано відсотків у розмірі 4972,18 грн..

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, ОСОБА_1 станом на 24.09.2024 має заборгованість в розмірі 38835,71 грн., яка складається з наступного: 233863,53 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4972,18 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Зазначений розрахунок відповідачем не спростовано, свого розрахунку заборгованості чи заперечень щодо цього остання не надала.

Докази у справі достовірно вказують на те, що АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» відкрило на ім`я відповідача відповідний рахунок, видало кредит на поточний рахунок, на який в подальшому перераховані кредитні кошти.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правовідносини між сторонами випливають із зобов`язань, що виникають внаслідок договору, які врегульовані нормами глави 48 ЦК України, зокрема згідно вимог статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 638 ЦК України, визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання ).

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, оскільки відповідач не оспорював заявлені проти нього позовні вимоги, крім того, протягом дії договору не сплачував кредит вчасно та у повному обсязі, тобто, зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, суд вважає, що зазначена сума боргу підлягає стягненню з нього на користь позивача у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь банку підлягає стягненню понесені останнім і підтверджені документально судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.525,530,615,625,629,639,1054 ЦК України, Законом України «Про судовий збір» ст.ст.12,13,76-81,89,141,178,223,263-265,273,279,354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 11.03.2021 року у розмірі 38 835 (тридцять вісім тисяч вісімсот тридцять п`ять) гривень 71 копійку та судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частин або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відомості про сторін:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк "Приват Банк", адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.

Представник позивача: Меркулова Валерія Валеріївна, юридична адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50,РНОКПП НОМЕР_2 , ел.пошта ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , Паспорт серії НОМЕР_3 виданий Великоберезнянським РС ГУ ДМС України в Закарпатській області, від 18 липня 2014 року, РНОКПП НОМЕР_4 .

Головуючий Тарасевич П.П.