Справа № 127/5407/24

Провадження № 22-ц/801/756/2025

Категорія: 53

Головуючий у суді 1-ї інстанції Романюк Л. Ф.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 рокуСправа № 127/5407/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинського В.П.,

суддів Голоти Л.О., Оніщука В.В.,

за участі секретаря судового засідання Кобенди Ю.О., представника ФГ «Нива» Ковальчука Л.Я. – адвоката Кіцули В.І., представника ОСОБА_1 – адвоката Бойко Ю.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 грудня 2024 року у цивільній справі за позовом Фермерського господарства «Нива» ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору страхової компанії ТДВ «СК «КРЕДО» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

У лютому 2024 року ФГ «Нива» Ковальчука Л.Я. звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору страхової компанії ТДВ «СК «КРЕДО» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 23.07.2023 року біля 23:13 год ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Daewoo Lacetti, д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Брацлавська біля будинку № 85 в м. Вінниці не впоралась з керуванням, не обрала безпечної швидкості руху, чим допустила зіткнення із належним на праві власності ФГ «Нива» ОСОБА_2 автомобілем марки Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 в результаті чого автомобіль отримав значні механічні пошкодження.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.08.2023 року, яка вступила в силу 08.09.2013 року ОСОБА_1 було визнано виною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 850, 00 грн.

В результаті даної ДТП з вини відповідача позивачу було заподіяно шкоду, яка полягає у витратах пов`язаних з пошкодженням автомобіля марки Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_2 , що тягне за собою поновлення стану автомобіля до попереднього.

Загальний розмір шкоди було визначено у відповідності до висновку експерта № 05Е-01/2024 транспортно – товарознавчої експертизи від 24.01.2024 року, складеного судовим експертом Івасик М.С. ПП ЕНДЦ «Експертиза», відповідно до якого вартість ремонтно – відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля марки Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_2 , 2017 року випуску, внаслідок події, яка мала місце 23.07.2023 року становить 604 035,77 грн.

На виконання договірних зобов`язань із страхувальником автомобіля марки Daewoo Lacetti, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала відповідач на час ДПТ (був наявний дійсний страховий поліс № 213858519) страховою компанією ТДВ «СК «Кредо» позивачу було виплачено у відповідності до вимог ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування у загальному розмірі 160 000,00 грн.

Крім того, 05.02.2024 року надійшла сума 3 200,00 грн як компенсація суми франшизи.

Не покрита страховиком відшкодуванням сума у розмірі 604 035,77 грн – (160 000,00 + 3200,00) = 440 835,77 грн не була відшкодована страховою компанією, так як дана сума повинна бути відшкодована у відповідності до вимог ст. 1194 ЦК України особою, з вини якої і сталась дана ДТП, тобто ОСОБА_1 .

За таких обставин просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ФГ «Нива» ОСОБА_2 (ЄДРПОУ 20083063) різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у розмірі 440 835,77 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23 грудня 2024 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Нива» ОСОБА_2 , ЄДРПОУ 20083063 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у розмірі 440 835,77 грн (чотириста сорок тисяч вісімсот тридцять п`ять грн 77 коп.).

Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 січня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Нива» ОСОБА_2 , ЄДРПОУ 20083063 витрати на оплату правової допомоги в сумі 10 000,00 грн, витрати на оплату судового збору в сумі 8 126,54 грн та витрати на проведення експертизи в сумі 6 300,00 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовну заяву задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Нива» ОСОБА_2 , різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у розмірі 70 340,00 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ФГ «Нива» Ковальчука Леоніда Яковича – Кіцула В.І. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції частково не відповідає цим вимогам.

Судом встановлено, що 23.07.2023 року біля 23:13 год ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Daewoo Lacetti, д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Брацлавська біля будинку № 85 в м. Вінниці, не впоралась з керуванням, не обрала безпечної швидкості руху, чим допустила зіткнення із належним на праві власності ФГ «Нива» ОСОБА_2 автомобілем марки Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 в результаті чого автомобіль отримав значні механічні пошкодження.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.08.2023 року, яка вступила в силу 08.09.2013 року ОСОБА_1 було визнано виною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн (т. 1 а.с.14).

В результаті даної ДТП з вини відповідача позивачу було заподіяно шкоду, яка полягає у витратах пов`язаних з пошкодженням автомобіля марки Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_2 , що тягне за собою поновлення стану автомобіля до попереднього.

Загальний розмір шкоди було визначено у відповідності до висновку експерта № 05Е-01/2024 транспортно – товарознавчої експертизи від 24.01.2024 року, складеного судовим експертом Івасик М.С. ПП ЕНДЦ «Експертиза», відповідно до якого вартість ремонтно – відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля марки Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_2 2017 року випуску, внаслідок події, яка мала місце 23.07.2023 року становить 604 035,77 грн (т. 1 а.с.15-42).

На виконання договірних зобов`язань із страхувальником автомобіля марки Daewoo Lacetti д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала відповідач на час ДПТ (був наявний дійсний страховий поліс № 213858519) страховою компанією ТДВ «СК «Кредо» позивачу було виплачено у відповідності до вимог ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування у загальному розмірі 160 000,00 грн. (т. 1 а.с.12).

Крім того, 05.02.2024 року надійшла сума 3 200,00 грн. як компенсація суми франшизи (а.с.11).

13.04.2018 року між ФГ «Нива» ОСОБА_2 та ТОВ «Автомир - Вінниця» в особі директора ОСОБА_4 укладено договір № Ав-0000245 з технічного обслуговування та ремонту автомобілів (т. 1 а.с. 200-203).

Відповідно до акту № АвК-000001 від 27.07.2023 року передавання приймання ДТЗ Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_2 , 2017 року випуску, попередня вартість складає 233 540,00 грн (т. 1 а.с. 204-205).

Відповідно до наряду замовлення № АвК-000001 від 27.07.2023 року на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобіля Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_2 , 2017 року випуску, обсяги, трудомісткість і вартість необхідних послуг – 134 612,00 грн, найменування запчастин - 98 928,00 грн, всього до сплати 233 540,00 грн (т. 1 а.с. 206-207).

Згідно до платіжних інструкцій № 392 від 24.11.2023 року та № 201 від 12.06.2024 року ФГ «Нива» ОСОБА_2 перерахувала ТОВ «Автомир - Вінниця» 150 000,00 грн (т. 1 а.с. 209-210).

01.12.2023 року ФГ «Нива» ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_5 було підписано договір № 112 купівлі – продажу товарів, а саме запасних частин до автомобільної марки Kia Sportage (т. 1 а.с. 221-222).

Відповідно до специфікації №2 від 15.12.2023 року вартість комплекту безпеки подушки та акумуляторної батареї становить 53 470,00 грн (т. 1 а.с. 223).

Відповідно до специфікації №1 від 08.12.2023 року вартість запчастин до автомобіля Kia Sportage становить 103 650,00грн. (т. 1 а.с. 224).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_2 , 2017 року випуску, в сумі 440 835,77 грн позивачем документально підтверджена.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів частково не погоджується з огляду на наступне.

Частиною першою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у повному обсязі на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Суд першої інстанції встановив та сторонами у справі не оспорюється факт ДТП, вина відповідачки та отримання позивачем від страховика суми страхового відшкодування у розмірі 160 000,00 грн (розмір сукупного ліміту своєї відповідальності).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України щодо відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Отже, ОСОБА_1 як особа, яка винна у вчиненні ДТП, зобов`язана сплатити ФГ «Нива» ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

Разом з тим, позивач надав суду докази на підтвердження вартості відновлювального ремонту автомобіля Kia Sportage на суму 426 867,31 грн, до яких входить акт № АвК-000001 від 27.07.2023 року передавання приймання ДТЗ Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_2 , 2017 року випуску, на суму 233 540,00 грн, специфікація №1 від 08.12.2023 року, згідно якої вартість запчастин до автомобіля Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_2 , 2017 року випуску, становить 103 650,00 грн, специфікація №2 від 15.12.2023 року згідно якої вартість комплекту безпеки подушки та акумуляторної батареї становить 53 470,00 грн, наряд-замовлення № АвК-000187 від 04.03.2024 року на суму 36 207,31 грн.

В іншій частині вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля Kia Sportage на суму 19 968,46 грн позивач не підтвердив належними доказами, а тому стягнення цих коштів з відповідача є безпідставним.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на викладене,  колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення не в повній мірі відповідає вимогам закону, доводи апеляційної скарги часткового його спростовують, оскільки рішення ухвалено не у повній відповідності до вимог матеріального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване судове рішення змінити, зменшивши розмір стягнутої судом різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За змістом частин першої, п. 1, 2 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

При подачі позовної заяви ФГ «Нива»  ОСОБА_2 сплатило судовий збір у розмірі 8 126,54 грн. Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (96,8%), а саме у розмірі 7866,50 грн. (8 126354*96,8%).

При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 9919,00 грн. Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог апеляційної скарги, сплачений відповідачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з позивача пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги (3,2%), а саме у розмірі 317,40 грн. (9919*3,2%).

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

За таких обставин, суд вважає за можливе стягнути з  ОСОБА_1 на користь ФГ «Нива» ОСОБА_2 різницю між сумою судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, та сумою, яку позивач має компенсувати відповідачу. Така різниця становить 7 549,10 грн. (7 866,50-317,40).

Також враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, розмір витрат на проведення експертизи підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 6098,40 грн, а витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 грудня 2024 року та додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 січня 2025 року змінити.

Резолютивну частину рішення від 23 грудня 2024 року викласти в наступній редакції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Нива» ОСОБА_2 , ЄДРПОУ 20083063 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у розмірі 426 867,31 грн (чотириста двадцять шість вісімсот шістдесят сім грн 31 коп.).

В решті позовні вимоги залишити без задоволення.

Резолютивну частину додаткового рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 січня 2025 року викласти в наступній редакції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Нива» ОСОБА_2 , ЄДРПОУ 20083063 судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 7549,10 грн, витрати на проведення експертизи в сумі 6098,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10 квітня 2025 року.

Суддя-доповідач:                         В.П. Рибчинський

Судді:                                                         Л.О. Голота

                                                                В.В. Оніщук