ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

09 квітня 2025 року Справа №  640/3523/20 ЗП/280/24/25   м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, ЄДРПОУ 00034022) про  визнання рішення (дій) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач) про визнання рішення (дій) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, в якому просить суд:

визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги та скасувати рішення оформлене протоколом засідання комісії від 27.09.2019 № 124 пункт 60;

зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду другої групи інвалідність якого пов`язана із проходженням військової служби, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2018 у відповідності до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови КМУ від 25.12.2013 № 975;

судові витрати покласти на відповідача - Міністерства оборони України.

Позовну заяву мотивовано тим, що позивач з 10.04.2017 визнаний інвалідом 2 групи у зв`язку із захворюванням пов`язаним із проходженням військової служби. За результатами повторного огляду позивачу з 01.05.2018 встановлено ІІ групу інвалідності довічно. Маючи підстави для отримання одноразової грошової допомоги позивачем було подано відповідну заяву. Протоколом від 27.09.2019 позивачу відмовлено у виплаті одноразової допомоги у зв`язку із тим, що інвалідність встановлено понад 3-місячний термін з моменту його звільнення. Вважаючи таке рішення протиправним позивач звернувся з даним позовом до суду та просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.02.2020 відкрито провадження у адміністративній справі.

Відповідач 11.03.2020 надав на адресу суду відзив на позовну заяву. Відповідач заперечує проти задоволення позову  та вказує на те, що позивач не має права на виплату одноразової грошової допомоги оскільки проходив строкову військову службу, а інвалідність йому встановлена більш ніж через три місяці після звільнення. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовної заяви позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.04.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ Окружним адміністративним судом міста Києва справу надіслано до Київського окружного адміністративного суду.

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, Київським окружним адміністративним судом передано справу до Запорізькому окружному адміністративному суду.

Справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 07.02.2025.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.02.2024 справу прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання. Також, вказаною ухвалою суду запропоновано сторонам надати додаткові пояснення щодо предмету спору.

27 лютого 2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач вважає, що в задоволення позову слід відмовити оскільки, позивача по справі, 17.10.1997, звільнено зі строкової військової служби та 10.04.2017 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби. Враховуючи, що позивач проходив строкову військову службу до жовтня 1997 року, а інвалідність ІІ групи позивачу встановлена понад трьох місячний строк після звільнення з військової служби, а саме 10.04.2017, тому він не набув права на отримання зазначеної допомоги відповідно до вимог Закону № 2011-XII. Розмір одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України і такий розмір одноразової грошової допомоги безпосередньо пов`язаний з днем встановлення інвалідності вперше. Позивачем же навмисно вказуються в позовній заяві відомості, які не відповідають нормам матеріального права, з метою отримання для себе більш бажаного результату. Відповідач просить суд у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України  відмовити повністю

Згідно з  положеннями статті 258  Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .

17 жовтня 1997 року ОСОБА_1 звільнено  зі строкової служби, що не заперечується сторонами.

Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол № 1080 від 03.04.2017) захворювання солдата у запасі ОСОБА_1 , 1978 року народження, а саме: «Бронхіальна астма, IV (чотири) ст., персистуюча, важкий перебіг, часто контрольована. ХОЗЛ, ст. III (три), рецидивуючий перебіг, фаза загострення. Пневмосклероз. Емфізема легень. Хронічне легеневе серце, стадія субкомпенсації. ДН II (два) ст. Гіпертонічна хвороба III ст. Дисциркуляторна енцефалопатія II (два) ст., прогресуючий перебіг з транзиторним порушенням мозкового кровообігу (02.03.2017) в лівій гемісфері з дизартрією, правобічним гемісиндромом, лікворо-венозною дисциркуляцією, вестибуло-координаторними порушеннями, стійким цефалгічним та церебрастенічним синдромами. Ангіопатія сітківки обох очей. Початкові іволютивні катаракти», що підтверджується медичною документацією та записами в медичній книжці, - ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0767415 ОСОБА_1 з 10.04.2017 по 01.05.2018 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

У відповідності до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 1031399 ОСОБА_1 з 01.05.2018 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби довічно.

Згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.09.2019 № 124, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги  громадянину ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), якого 17.10.1997 звільнено зі строкової військової служби та 10.04.2017 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби (довідка МСЕК серія АВ № 0767415 від 10.04.2017). Заявник не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки згідно з пунктом 6 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а також підпунктом 3 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим зі строкової служби, якщо інвалідність настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби. Заявнику інвалідність встановлено понад 3-місячний термін (п. 60 Протоколу).

Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги  позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» від 03.11.2006 № 328-V ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі – Закон №2011-ХІІ) викладено в новій редакції, яка діяла з 01 січня 2007 року, та якою було введено поняття «одноразова грошова допомога».

Відповідно до зазначеної редакції ст. 16 Закону № 2011-XII Кабінетом Міністрів України 28.05.2008прийнято постанову № 499, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб .

Пунктом 2 цієї постанови встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Пунктом 3 вказаної постанови також передбачено завершити виплату страхових сум за страховими випадками, що сталися до 1 січня 2007 року, відповідно до Умов державного обов`язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов`язаних, призваних на збори, і порядку виплат їм та членам їх сімей страхових сум, затверджених постановою КМУ № 488, а також одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 № 284.

З системного аналізу правових норм убачається, що у разі встановлення особі інвалідності, що пов`язана із виконанням ним обов`язків військової служби, до 01 січня 2007 року, призначення та виплата такій особі страхових платежів здійснюється в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання таких платежів.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 09.11.2018 у справі № 759/5707/16-а.

Так, судом встановлено , що вперше позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 10.04.2017 по 01.05.2018, згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0767415, у зв`язку з захворюванням отриманим у період проходження військової служби.

Як встановлено судом вище та не заперечується учасниками справи, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу з якої був звільнений  17.10.1997.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2232-XII (у редакції, чинній на момент встановлення позивачу інвалідності) проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Згідно із частиною 6 статті 2 цього ж Закону існують такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Отже, строкова служба є окремим видом військової служби, що вказує на особливий порядок правового регулювання вказаного виду служби.

Верховний Суд у постанові від 26.06.2018 у справі №750/5074/17 зауважив, що частина шоста статті 16 Закону № 2232-XII від 25.03.1992 № 2232-XII є спеціальною правовою нормою, що містить особливі критерії для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги особам, які проходять строкову військову службу, зокрема:

особливі суб`єкти отримання допомоги - військовослужбовці строкової військової служби;

визначений час настання інвалідності - період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби;

відсутність умови про настання інвалідності після закінчення тримісячного строку після звільнення зі служби.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.07.2021 у справі № 640/23667/19, від 13.01.2022 у справі № 813/2430/18 та від 22.06.2023 у справі № П/320/1189/20.

Суд зазначає, що механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги врегульований статтею 16-3 Закону № 2011-ХІІ.

З метою реалізації норм статті 16-3 Закону № 2011-XII Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок № 975.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 975 ( у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Зі змісту довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0767415 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 10.04.2017 внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби

До моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06.12.2016 (далі - Закон № 1774-VIII) право на одноразову грошову допомогу мали всі військовослужбовці, незалежно від виду проходження військової служби.

Проте, з 01 січня 2017 року, після набрання чинності Закону № 1774-VIII, пунктом 6 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який у разі настання інвалідності виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби.

У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону № 2011-ХІІ після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.

Таким чином, аналізуючи вищезазначені положення, суд доходить висновку, що ані статтею 16 Закону № 2011-XII, ані положеннями Порядку № 975, які діяли на час встановлення позивачу інвалідності ІІ групи, не передбачалось можливості отримання одноразової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі № 815/85/18, від 30.07.2020 у справі № 806/2653/18, від 11.03.2020 у справі № 813/1488/18, від 04.05.2022 у справі №140/133/19, від 22.03.2023 у справі №200/2935/20-а, від 04.07.2023 у справі №240/6023/18, від 07.11.2023 у справі № 200/10819/20-а та від 23.01.2025 у справі №380/14731/23.

Зважаючи на вищевикладене, а також враховуючи те, що позивачу ІІ групу інвалідності встановлено з 10.04.2017 - в період, коли законодавством не було передбачено отримання одноразової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби, суд доходить висновку про те, що позивач помилково вказує на наявність у нього права на призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, отриманого в період проходження військової служби.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

За приписами статті 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Суд зазначає, що позивачем не підтверджено належними доказами факту порушення його прав та охоронюваних інтересів в межах спірних правовідносин, в той час як відповідачем надано достатні докази відсутності протиправності дій та оскаржуване рішення відповідача прийнято у межах норм чинного законодавства, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

У зв`язку з відсутністю порушень прав та інтересів позивача зі сторони відповідача, підстави для стягнення на користь позивача моральної шкоди та встановлення судового контроль за виконанням рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, ЄДРПОУ 00034022) про  визнання рішення (дій) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги – відмовити у повному обсязі.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 09 квітня 2025 року.

Суддя                                                                                                    О.О. Артоуз