Справа № 203/1507/25

Провадження № 2-н/0203/285/2025

УХВАЛА

12 березня 2025 року суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Католікян М.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини,

в с т а н о в и в :

07 березня 2025 року до суду надійшла заява про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.

Роз`яснення, надані в п.14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №14 від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» передбачають, якщо заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину, судовий наказ може бути видано на підставі відповідних норм Сімейного кодексу України.

Як визначено ст. 181 СК України та Пленумом ВСУ №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч.5 ст.183 Сімейного кодексу України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно положень п. 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з заявою про стягнення аліментів на утримання дитини, заявницею в обґрунтування вимог заяви не долучено будь-яких доказів, що підтверджують факт сумісного проживання дитини разом із матір`ю та перебування дитини на її утриманні.

Таким чином, встановлено, що заявницею при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання спільної дитини порушені вимоги ст. 163 ЦПК України.

Суддя не вбачає факту виникнення у заявниці права вимоги про стягнення аліментів з ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст.161-165, ст.ст.259-261 ЦПК України ст. 183 Сімейного кодексу України, суддя

у х в а л и в :

Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.

Роз`яснити заявниці, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, а також для звернення до суду в порядку позовного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її винесення.

Суддя                                                                                М.О.Католікян