ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  40/41906.12.11

За позовом       Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг”

до                       Фірми “Т.М.М”   -  Товариство з обмеженою відповідальністю

про                     стягнення  боргу в сумі 621 581, 81 грн

 Суддя  Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача:        ОСОБА_1 - за довіреністю б/н від 26.10.11 р.                                            

від відповідача:    ОСОБА_2 - за довіреністю б/н від 05.12.11 р.  

У судовому засіданні 06.12.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг” до  Фірми “Т.М.М” - Товариство з обмеженою відповідальністю про    стягнення  боргу в сумі 621 581, 81 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11.04.08 р. між Сторонами укладено договір фінансового лізингу №1287/04/2008, згідно якого Позивач зобов'язується передати без надання послуг по управлінню та технічній експлуатації, а Відповідач прийняти в тимчасове володіння та користування за плату майно – Грузовий автомобіль, Шассі MAN TGA 41.400 8х4 BB – п’ять  одиниць, а також зобов’язався здійснювати лізингові платежі. Натомість, Відповідач не виконав зазначені положення Договору в частині щодо сплати платежів а саме: нарахованого платежу за 39 - 42  періоди згідно Графіку внесення платежів. В графіку внесення платежів визначено, що за 39 (по 21 липня 2011 р.), 40 (по 21 серпня 2011 р.), 41 (по 21 вересня 2011 р.), 42 (по 21 жовтня 2011 р.) періоди Відповідач зобов'язаний був сплатити по 13 536,80 умовних одиниць відповідно до графи  3 “Сума лізингового платежу”. Таким чином, за розрахунком Позивача загальний розмір заборгованості Відповідача за прострочені платежі по Договору  становить 605 393,63  грн, розмір неустойки становить 13 433,18 грн, інфляційне збільшення суми боргу – 155,04 грн, а також 3 % річних – 2 599,96 грн.

Ухвалою суду від 15.11.11 порушено провадження у справі № 40/419 та призначено справу до  розгляду у судовому засіданні  на 06.12.11.

У судове засідання, призначене на 06.12.11, представники Сторін з’явилися.

Представник Позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник Відповідача заперечував проти позову з підстав наведених у письмових запереченнях.

Судом заслухані пояснення представників Сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну  або припинення  цивільних прав та обов’язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі  досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Згідно ч. 1 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частина 2 статті 1 Закону України “Про фінансовий лізинг”передбачає, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

11.04.08 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг”(Лізингодавець) та Фірмою "Т.М.М" - Товариство з обмеженою відповідальністю (Лізингоодержувач)  було укладено договір фінансового лізингу №1287/04/2008 (Договір), відповідно до умов якого Лізингодавець  зобов’язався набути у свою власність  транспортний засіб  (Майно) згідно з установленою Лізингоодержувачем  специфікацією: грузовий автомобіль, Шассі MAN TGA 41.400 8х4 BB (п’ять  одиниць), рік випуску 2008  і передати його без надання послуг по управлінню та технічній  експлуатації лізингоодержувачу в якості предмету лізингу у тимчасове володіння та користування за плату, а Лізингоодержувач, зобов’язався прийняти його на умовах договору.

Відповідно до п. 2.3 Договору вартість Майна, що передається Лізингоодержувачу  складає суму еквівалентну 680 000 у.о, в тому числі ПДВ в розмірі 20% - 113 333,33 у.о., виражена в гривнях України.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що передача Лізингодавцем Майна, а також необхідних комплектуючих та документів, які є невід’ємною частиною Майна, і прийняття його Лізингоодержувачем на правах володіння і користування здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі майна.

На виконання зазначеного пункту договору, позивачем було передано у користування відповідача предмет лізингу, а саме: Автомобіль MAN TGA 41.400 8х4 BB  (п’ять одиниць), що підтверджується видатковою накладною  № РН-0000140 від 12.05.08 року, довіреністю серії НБЛ № 399608 від 12.05.08 р. Вартість переданого майна складає 5 423 745,46 грн.

Таким чином, з наведеного вбачається, що позивачем виконано своє зобов’язання за Договором фінансового лізингу №1287/04/2008   від 11.04.08.

Але, як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином не виконує зобов’язання за договором №1287/04/2008   від 11.04.08 щодо сплати лізингових платежів, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 605 393,63 грн за 39 (з 22.06.11 по 21.07.11), 40 (з 22.07.11 по 21.08.11), 41 (з 22.08.11 по 21.09.11), 42 (з 22.09.11 по 21.10.11)  періоди.

Доказів сплати вказаних лізингових платежів відповідачем суду не надано.

У зв’язку з наведеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача   605 393,63 грн.

Відповідно до положень п. 7.1. Договору, сторони погодили, що валютою договору являється умовна одиниця. Під умовною одиницею розуміється сума, виражена у гривнях України та дорівнює одному  Євро по курсу згідно пункту 7.1.1. Договору.

Пунктом 7.1.1. Договору визначені такі поняття:

- "Курс1" - курс, встановлений НБУ для одного Євро станом на 21.04.08 р.;

- "Курс2" курс, встановлений НБУ для одного Євро на дату, визначену для проведення чергового лізингового платежу згідно графіку внесення платежів.

Поточний лізинговий платіж, який підлягає оплаті в гривнях, розраховується як додаток  суми лізингового платежу відображеної  в “у.о”згідно “Графи 3” Додатку №1 на відповідну дату  проведення платежу та Курсу 2. При цьому в погашення вартості майна відноситься сума, відображена в гривнях та розрахована  як додаток відповідної суми в “у.о”, зазначеної в “Графі 4”додатка №1 та Курсу 1 (п7.1.2 Договору).

Загальна вартість лізингових платежів, що підлягають до сплати Лізингоодержувачем Лізингодавцю становить 904 678,66 у.о. (п.7.3 Договору).

Лізингоодержувач зобов’язався вносити на розрахунковий рахунок лізингодавця авансові платежі зазначені в додатку №1 до договору. Сума авансового платежу, підлягає сплаті в гривнях, розраховується як створення суми авансового платежу, зазначеного в додатку № 1 до договору та курсу НБУ, встановленого для одного Євро на дату, встановлену для здійснення такого авансового платежу. Для авансових платежів використовується курс НБУ встановлений для одного Євро на дату, визначену для внесення такого авансового платежу, але не нижче курсу НБУ на дату підписання даного договору. Авансові платежі вносяться протягом трьох банківських днів з дати встановленої для проведення платежу відповідно до додатку № 1 до договору (п. 7.4.Договору).

Згідно з п. 7.5 Договору лізингові платежі  нараховуються за кожний період строку  фінансового лізингу. Розмір лізингового платежу за кожний період строку фінансового лізингу  зазначений в додатку №1 до Договору.

Порядок та строки внесення грошових сум в рахунок оплати  лізингових платежів вказаний у Графіку внесення платежів (п.7.6 Договору).

Відповідно до п. 7.7 Договору  Лізингоодержувач  зобов’язаний вносити всі  грошові суми  в рахунок оплати лізингових платежів в обсязі і в строки, встановлені  в Графіку внесення платежів, незалежно від виставлення або одержання рахунків Лізингодавця, а також незалежно від фактичного користування майном, в тому числі, в період технічного обслуговування, ремонту, втрати майна, протягом строку фінансового лізингу  або до моменту дострокового припинення Договору.

01.10.08 р. до договору фінансового лізингу №1287/04/2008 між сторонами укладено додаткову угоду №1287/04/2008-ДС/1, якою внесено зміни до Графіку внесення платежів, здійснено реструктуризацію боргу та зобов’язано відповідача забезпечити підписання договору поруки.

Відповідно до Графіку внесення платежів (з урахуванням змін редакції графіку додатковою угодою) сума лізингових платежів щомісяця  складає 13 536,80 у.о.  (з 22.06.11 р. по 21.10.11 р.).

Як стверджує позивач, відповідач не сплатив лізингові платежі в розмірі 605 393,63 грн, згідно  Графіку внесення платежів за 39, 40, 41,42 періоди, тобто відповідно по 21.07.11р., 21.08.11 р., 21.09.11р. та по 21.10.11 р.

Відповідач у відзиві зазначає, що розрахунок суми позовних вимог є невірним і завищеним, оскільки в ньому не зазначено курсу Національного банку України для Євро, який застосовувався при розрахунку лізингового платежу для кожного лізингового періоду.

Суд не погоджується з твердженням відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Умовами договору та додатками до нього чітко передбачено порядок та розмір оплати лізингових платежів.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно положень п.3 ч.2 статті 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч.1 статті 16 Закону України “Про фінансовий лізинг” сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Частина 2 статті 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 9.5. договору фінансового лізингу, відповідач повинен сплатити позивачеві неустойку в розмірі 0,25 (двадцять п’ять сотих) % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу в перші п’ять днів прострочки і 0,5 (п’ять десятих) %  від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу починаючи з шостого дня прострочки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно нарахована неустойку за не виконання договірних зобов’язань. Розмір неустойки відповідача за прострочені платежі за Договорами фінансового лізингу за розрахунками позивача становить  13 433,18 грн.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦКУ).

Беручи до уваги розрахунки, до додані до матеріалів справи, а також те, що відповідач прострочив виконання зобов’язань за Договором фінансового лізингу, суд вважає правомірним нарахування 3% річних  у розмірі 2 599,96 грн, інфляційні збільшення суми боргу становить  155,04 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 44 ГПК України Позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, відшкодовуються за рахунок Відповідача (ст. 49 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фірми “Т.М.М” - Товариство з обмеженою відповідальністю (03146 м. Київ, Святошинський район,  вул. Чаадаєва, б. 2-Б, ідентифікаційний код 14073675) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг” (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5 корп. 2, код ЄДРПОУ 33104543, р/р 26008301013536 в КРД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904) основну суму заборгованості у розмірі 605 393  (шістсот п’ять тисяч триста дев’яносто три) грн 63 коп.,  неустойку у розмірі 13 433 (тринадцять тисяч чотириста тридцять три) грн 18 коп., інфляційні збільшення суми боргу у розмірі 155 (сто п’ятдесят п’ять) грн 04 коп., 3 % річних у розмірі 2 599 (дві тисячі п’ятсот дев’яносто дев’ять) грн 96 коп.,  витрати по сплаті судового збору в розмірі 12 431 (дванадцять тисяч чотириста тридцять одну) грн 63 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 08.12.2011 р.