06.12.2011

Справа №1- 245/11

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 06  грудня 2011 року                                                                  Знам'янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

в складі : головуючого судді                                                       Попової Н.І.

при секретарі                                                                Зеленській Т.В.

з участю прокурора                                                      Бондаренко А.В.

Захисник ів                                                                    ОСОБА_1,

ОСОБА_2                                                                                                                                                                                                                                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам”янка кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3,

 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, безпартійного, учня третього курсу Знам'янського ліцею №3, не одруженого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,-

                                                       за ч.1 ст. 186,  ч. 2 ст. 187  КК України

                                        ОСОБА_4,

 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5,українця, громадянина України, безпартійного, учня другого курсу Знам'янського ліцею №3, не одруженого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого,-

                                                           за ч.2 ст. 187 КК України  , -

В  С  Т  А  Н  О  В И  В  :

           Підсудні ОСОБА_3 і ОСОБА_1 скоїли напад з метою заволодіння чужим майном / розбій/, поєднаний із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_3 скоїв і відкрите викрадення чужого майна / грабіж/, за наступних обставин.

25 листопада 2010 року, приблизно о 21 год.  неповнолітні ОСОБА_3, маючи умисел на відкрите  викрадення чужого майна та реалізуючи його, знаходячись біля будинку №1 по вул. Мусоргського в м. Знам'янка Кіровоградської області, де діючи умисно, з корисливих спонукань в цілях власної наживи, шляхом ривку відкрито викрав у ОСОБА_5 її жіночу сумочку вартістю 228 грн, в якій знаходились її особисті речі, а саме шкіряний гаманець вартістю 64 грн, шкіряна косметичка вартістю 38 грн, в  якій були косметика та зв'язка ключів у кількості 6 шт, не маючі  матеріальної цінності для потерпілої, а також парасолька вартістю 87 грн, гроші в сумі 300 грн, блокнот із  записами і 4 пластикові картки “Приватбанку”, “ЄкспресБанку”,”ОщадБанку”, та “ДельтаБанку”, не маючи матеріальної цінності для потерпілої. Після чого, ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник,викраденим майном розпорядився на власний розсуд. 26 листопада 2010 року ОСОБА_3, розпоряджаючись викраденим на власний розсуд, із кредитної картки “ Дельта Банк”, яку він відкрито викрав у потерпілої, зняв з неї гроші в сумі 280 грн: два рази по 50 грн, одного разу 80 грн. та останній раз 100 грн., чим завдав матеріальної шкоди ОСОБА_5 на загальну суму 997 грн.

Крім цього, 3 грудня 2010 року, приблизно о 01.00 год.  неповнолітні ОСОБА_3 і ОСОБА_4, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, яке є  небезпечним  для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою між собою,перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись біля готелю “Лілея”, розташованого в м. Знам'янка Кіровоградської області по вул. Калініна, 160, де діючи умисно, із корисливих спонукань, з метою власної наживи, застосувавши до потерпілого ОСОБА_6, який являється інвалідом першої групи, фізичну силу, яка є небезпечною для життя чи здоров'я потерпілого, нанесли йому удари в область голови ногами та руками в кількості не менше 6 ударів, чим подалали його можливий опір.

Своїми злочинними діями ОСОБА_3  та ОСОБА_4 спричинили ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді двох саден в області голови, крововиливів в окружності очей, крововиливів на правому колінному суглобі, закритого перелому кісток носу із зміщенням, які відносяться до категорії легких з короткочасним розладом здоров'я. Від отриманих тілесних ушкоджень,  ОСОБА_7 впав на землю. Після чого, з метою доведення свого умислу, направленого на заволодіння чужим майном до кінця, ОСОБА_4 став тримати руки потерпілого ОСОБА_6 для подолання його можливого опору, а ОСОБА_3 в цей момент витягнув з кишені потерпілого гроші в сумі 70 грн,  мобільний телефон “Самсунг Є-200” вартістю 420 грн, який знаходився у шкіряному чохлі вартістю 44 грн, з флеш-картою об'ємом 512 мб вартістю 69 грн, сім-картою “МТС” вартістю 10 грн, на якій були гроші в сумі 15 грн. Після чого, ОСОБА_3 і ОСОБА_4В з місця скоєння злочину зникли з майном, яким заволоділи, розпорядившись ним на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 628 грн.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний  ОСОБА_3  винним себе в інкримінованих  йому діяннях визнав частково , а підсудний ОСОБА_4-  повністю.

Підсудний ОСОБА_3  пояснив суду, що 25 листопада 2010 року, приблизно о 19-19.30 год. біля ощадбанку в м.  Знам'янка він зустрів жінку, яка була п'яна і вихопив у неї з рук сумку жіночу.  Добігши до теріторіального центру, він із сумки витяг гаманець, картки та блокнот. Коли він відкрив гаманець, то побачив в ньому 30 грн, які взяв собі. В гаманці було де-кілька відділень, може в них і були 300 грн, але він їх не бачив. З однієї картки він з банкомату зняв гроші в сумі 280 грн за допомогою пін-коду, який був записаний у блокноті. Після чого цю картку викинув. Гроші витратив на свої потреби.

3 грудня 2010 року біля 24 год.  він з ОСОБА_4 відпочивали в кафе “Европа”, який розташований на Привокзальній площі. Потім він запропонував ОСОБА_4 пройтися по площі. Проходячи біля входу в залізничний вокзал побачили потерпілого ОСОБА_6, який попросив у них цигарок. Цигарок вони йому не дали, але він запропонував потерпілому випити кави в кафе “Єгоїст”, яке розташоване за ринком. Вони втрьох пішли в сторону кафе. Потерпілий йшов рядом з ним, а ОСОБА_4-  за  ними. Біля готелю “Лілея” потерпілий почав його ображати, висловлювався на його адресу нецензурною лайкою. Потім між ним і потерпілим почалася бійка і він наніс потерпілому кулаком приблизно п'ять ударів в обличчя. Потім потерпілий упав. В руках у потерпілого була палиця, так як він без неї не міг ходити. ОСОБА_4 почав йому казати, шоб він не чипав потерпілого. Коли  вони відходили від потерпілого, той почав підніматися із земля і знову ображати його. Він підійшов до потерпілого, який хотів його вдарити, але не зміг і він ногою вдарив потерпілого і він впав на землю. При цьому став казати, щоб вони його не чипали і відстали від нього, так як у нього нічого не має. Він побачив мобільний телефон на землі, підняв його, розуміючи, що телефон належить потерпілому. Після чого він підійшов до ОСОБА_4, але за телефон йому нічого не сказав. ОСОБА_4  підійшов до потерпілого і почав його піднімати, але не зміг, мабуть не хватило сил. Віддав потерпілому палицю і вони пішли. По дорозі про скоєне ними вони не розмовляли, за мобільний телефон він ОСОБА_4 нічого не казав. ОСОБА_4 пішов в гуртожиток ліцею, а він за місцем свого проживання по вул. Чайковського. Грошей у потерпілого він не забирав, телефон поклав собі в кишеню і не може пояснити, чи бачив ОСОБА_4 у нього телефон. Мобільний телефон він забув в магазині “Фазенда”, в якому він деякий час підробляв. Винним себе в скоєнні розбою не визнає, так як вважає, що відносно потерпілого скоїв хуліганство.

Підсудний ОСОБА_4  при першому його допиті винними себе не визнав, стверджуючи, що відносно потерпілого ніяких дій не вчиняв, а саме не бив, нічого у нього з  його речей не забирав. Навпаки він казав   ОСОБА_3, шоб той не бив потерпілого, намагався відштовхнути його від потерпілого, але ОСОБА_3 казав, щоб він не вмішувався. Він підходив до потерпілого, щоб підняти його з землі, але не зміг. Він бачив, як ОСОБА_3 нахилявся над потерпілим, мабуть шукав у нього гроші і мобільний телефон. Після поновнення судового слідства ОСОБА_9 винним себе в скоєнні нападу на потерпілого визнав повністю і пояснив суду, що дійсно він скоїв напад за обставин, як йому пред'явлено в обвинуваченні.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_4  і часткового визнання своєї вини підсудним ОСОБА_3,їх вина в повному  обсязі пред'явленого їм обвинувачення встановлена судом і підтверджується показаннями потерпілого, свідка та матеріалами кримінальної справи, дослідженими у судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_7  пояснив суду, що він 2 грудня 2010 року приїхав в м. Знам'янку, придбав на залізничному вокзалі квиток до ст. Харків і чекав потягу, який відправлявся в 2 год. 30 хв. Він вийшов на східці біля входу в залізничний вокзал і курив. Підійшли до нього підсудні і попросили цигарок, він їм відмовив. Вони наполягали дати хоч одну цигарку, але він їм відмовив. Тоді вони почали  погрожувати забрати у нього цигарки і гроші. Після чого схопили його і спиною вперед стягли зі сходів. Він кричав їм, що  йому боляче, вони  поставили його на ноги і повели до готелю “Лілея”, вимагаючи у нього  гроші, на що він казав, що у нього грошей не має і  сам він інвалід. Потім ОСОБА_3 ударив його в обличчя, потім ще один раз, від чого розбилися його окуляри і він їх зняв. У відповідь він палицею ударив ОСОБА_3 в обличчя, після чого той вихопив палицю і викинув . ОСОБА_4 наніс йому два удари і він впав, а ОСОБА_3 сів на нього і почав  нишпорити по кишенях, забравши  мобільний телефон і гроші. ОСОБА_4 бачив, як ОСОБА_3  забирав у нього телефон і гроші, так як, коли ОСОБА_3 наносив йому удари, той підкрикував, що у нього ще є мобільний телефон. Після того, як підсудні пішли від нього, а він залишився лежати, ОСОБА_4 до нього не підходив і не допомогав йому піднятися, а лише  підкинув ближче до нього палицю. Він прийшов на залізничний вокзал, був весь в крові, брудний,  одяг розірваний, де він написав заяву. Потім його “ Швидкою” доставили в лікарню цивільний позов він підтримує і просить суд суворо не карати підсудних і не позбавляти їх волі.

Законний представник потерпілого ОСОБА_10  пояснила суду, що потерпілий її син, інвалід першої групи. Тільки з його слів їй відомо, що трапилось 3 грудня 2010 року. Але, коли вона приїхала в лікарню, то син був весь у синцях і розповів, що двоє хлопців його побили і забрали у нього мобільний телефон, гроші.

Свідок ОСОБА_11  пояснив суду, що він вночі на початку грудня був на залізничному вокзалі, так як працював таксистом, і бачив, що хлопець-інвалід і ще двоє хлопців спускалися із сходинок, кожен самостійно. Після чого всі троє пішли в сторону кафе “Европа”. На досудовому слідстві його не допитували, а до нього підійшов батько ОСОБА_4 і попросив, щоб він був свідком.

Із протоколу допиту потерпілої ОСОБА_12  видно, що 25 листопада 2011 року вона о 20 год. 30 хв. поверталася з роботи до дому. Проходячи мимо будинку №1 по вул. Мусоргського в м. Знам'янка, до неї підбіг хлопець і ривком вирвав з її рук жіночу сумочку і зразу ж втік. В сумці знаходились  гаманець, в якому були гроші в сумі 300 грн, пластикові картки 3 шт, шкіряна косметичка з косметикою, парасолька, зв'язка ключ ів, блокнот. 26 листопада 2010 року з пластикової картки “Дельта Банк” були зняті гроші у сумі 280 грн, яка була у неї викрадена 25 листопада 2010 року. Цивільний позов нею не заявлений/ т.1 а.с. 60-61,84/.

Свідок ОСОБА_13  пояснила суду, що ОСОБА_3 проживав у неї  на квартирі в жовтні 1 листопаді 2010 року. Нічого поганого за нього вона сказати не може. Лише на початку грудня 2010 року до неї прийшли працівники міліції з обшуком. Шукали мобільний телефон, але не знайшли, але виявили тільки посвідчення і ключі. В останню ніч, як до неї прийшли працівники міліції, ОСОБА_3 прийшов до неї з якимось хлопцем за північ і вони спали до ранку.

Вина підсудних також підт верджується матеріалами кримінальної справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме : заявою потерпілого ОСОБА_6, в якій він повідомляє, що 3 грудня 2010 року дві невідомі особи причинили йому тілесні ушкодження і забрали його мобільний телефон “Самсунг” і гроші в сумі 70 грн / т.1 а.с.2/; протоколом огляду місця події, яким є територія біля готелю “Лілея” в м. Знам'янка по вул. Калініна , 160 / т.1 а.с. 3-6/, довідкою  Знам'янської ЦРЛ, що до лікарні доставлений ОСОБА_7 3 грудня 2010 року з тілесними ушкодженнями / т. 1 а.с. 8/; довідками про вартість викраденого майна у потерпілого ОСОБА_6 / т.1 а.с. 13, 14, 16/; висновком судово-медичної експертизи, згідно якої на тілі ОСОБА_6 мались  тілесні ушкодження у вигляді двох саден в області голови, крововиливів в окружності очей, крововиливів на правому колінному суглобі, закритого перелому кісток носу із зміщенням, які відносяться до категорії легких з короткочасним розладом здоров'я / т.1 а.с. 19-20/; протоколом очної ставки між ОСОБА_7 і ОСОБА_4, згідно якого кожний підтвердив свої показання / т.1 а.с. 40-41/; заявою потерпілої  ОСОБА_5, в якій вона повідомляє, що 25 листопада 2010 року невідомий вирвав з неї з рук жіночу  сумку, в якій були гроші в сумі 300 грн, косметичка, блокнот, пластикові картки / т.1 а.с. 47/; протоколом огляду місця події, яким територія біля будинку №1 по вул. Мусоргського в м. Знам'янка / т.1 а.с. 49/; довідками про вартість майна, викраденого у потерпілої / т.1 а.с. 53,83/; протоколами очних ставок між ОСОБА_3 і ОСОБА_4; ОСОБА_7 і ОСОБА_3, згідно яких кожен з них підтвердив свої показання / т.1 а.с. 110-111, 124-125/; копіями свідоцтв про народження підсудних ОСОБА_3 і ОСОБА_4, з яких видно, що на час скоєння злочинів, вони були неповнолітніми / т.1 а.с. 205, т.2 а.с. 46/.

Таким чином, аналізуючи і оцінуючи у сукупності всі докази по справі, суд приходить до висновку , що підсудні ОСОБА_3  і ОСОБА_4 винні у нападі з метою заволодіння чужим майном / розбій/, поєднаному із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, а тому їх дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 187 КК України.

Суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_3  винен у відкритому викрадені чужого майна / грабіж/, а тому і ці його дії правильно  кваліфіковані за ч. 1 ст. 186 КК України.

Суд не може прийняти за достовірні доводи підсудного ОСОБА_3, що у нього не було умисла на вчинення нападу на потерпілого ОСОБА_6 з метою заволодіння його майном, а на його думку він скоїв хуліганство  по  відношенню до вказаного потерпілого; що у потерпілої ОСОБА_5 в гаманці було 30 грн, а 300 грн. на які вона вказує, в ньому він не бачив, оскільки вони спростовуються доказами по справі, дослідженими в судовому засіданні і встановленими фактичними обставинами.

Не вірити показанням потерпілого ОСОБА_6 як в суді, так і на досудовому слідстві, вони правдиві, логічні і співпадають з фактичними обставинами встановленими  в суді.

Не вірити показанням потерпілої ОСОБА_5  на досудовому слідстві у суда  також не має підстав, оскільки вони узгоджуються з інши ми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Призначаючи підсудним покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кожним із них, що ОСОБА_3  скоїв два умисних, закінчених злочинів середньої тяжкості і тяжкий злочин із корисливих спонукань, а ОСОБА_4 скоїв один умисний, закінчений тяжкий злочин  із корисливих спонукань.

Суд враховує особи підсудних, які вперше притягуються до кримінальної  відповідальності, позитивно характеризується, навчаються в Знам'янському  професійному ліцеї №3.

Пом'якшуючими вину підсудних обставинами суд вважає те, що вони раніше не судимі, злочини  вчинили будучи неповнолітнім і, частково відшкодували завдану шкоду потерпілому ОСОБА_6, а також щире каяття підсудного ОСОБА_4.

Обтяжуючими вину підсудних обставинами суд вважає те, що злочин вони  вчинили будучи в стані алкогольного сп'яніння, а також відносно особи, що перебуває в безпорадному стані / потерпілий ОСОБА_7  є інвалідом першої групи/.

З ураху ванням тяжкості скоєного кожним із підсудних, їх особи , наявності пом'якшуючих і обтяжуючих їх вину обставин, що потерпілий і його представник не бажають суворо карати підсудних, суд  за наявності цих підстав, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості, вчинених злочинів, вважає  можливим застосувати до підсудних положення ст. 69 КК України.

Суд також вважає можливим застосувати до підсудного ОСОБА_4  вимоги ст. 75 КК України, не знаходячи таких підстав до підсудного ОСОБА_3

По справі заявлені цивільні позови потерпілим ОСОБА_7 до підсудних про стягнення завданої йому матеріальної шкоди в сумі 2000 грн і моральної шкоди в сумі 30000 грн. та Знам'янським міжрайонним прокурором в інтересах Знам'янської ЦРЛ до підсудного ОСОБА_3 про стягнення з нього витрат за перебування потерпілого на лікуванні в сумі 571 грн. 45 коп.

Суд з урахуванням доведеності позовних вимог, часткового відшкодування підсудними завданої шкоди потерпілому ОСОБА_6, тих страждань, завданих йому злочинними діяннями, суд вважає, що позов ОСОБА_6  підлягає частковому задоволенню і з підсудних на його користь в рахунок завданої  матеріальної шкоди необхідно стягнути солідарно 628 грн. з підсудних і в рахунок завданої моральної шкоди з кожного із підсудних по 2000 грн.

Позов Знам'янського міжрайонного прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.323-324 КПК України, суд, -

                                                                    З А С У Д И В :

           Визнати винними і  призначити покарання:

           ОСОБА_3 за ч.1 ст.186 КК України  у виді трьох років позбавлення волі; за ч.2 ст. 187 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді п'яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3  покарання у виді п'яти  років позбавлення волі, залишивши його під вартою, рахуючи строк відбування покарання з 3 грудня 2010 року;

           ОСОБА_4 за ч.2 ст. 187 КК України із застосуванням до нього вимог ст. 69 КК України у виді п'яти років позбавлення волі.

На підставі  ст. 104, 76 КК України ОСОБА_4  від  призначеного йому покарання звільнити, якщо він протягом трьохрічного іспитового строку не вчинить новий злочин і виконає покладені на нього обов'язки :

1/ періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу  інспекцію;

2/ повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково і стягнути на його користь солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в рахунок завданої шкоди 628 грн.  і в рахунок завданої моральної шкоди з кожного по 2000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Знам'янської центральної районної лікарні витрати на лікування потерпілого в сумі 571грн.45 коп.

           Речові докази по справі /т.1 а.с. 64/, які повернуті потерпілій ОСОБА_5, залишити їй у власність.

           Вирок може бути оскаржено протягом 15-ти діб до апеляційного суду Кіровоградської області.

 Суддя Знам”янського міськрайонного суду                                                                   Н.І. ПОПОВА