ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  24/20515.07.11

За позовом               Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобровицька служба охорони»

до             Комунального підприємства «Київкомунсервіс»

про                    стягнення 27 163,92 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники:

Від позивача:           Горовий С.О. –директор

                                 ОСОБА_1. –представник (дов. №12 від 01.01.2011р.)

Від відповідача:      ОСОБА_2. –представник (дов. від 05.01.2011р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бобровицька служба охорони»(далі по тексту позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства «Київкомунсервіс»(далі по тексту відповідач) про стягнення 27 163,92 грн. заборгованості та пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №22 від 01.06.2007р. щодо оплати послуг з охорони.

Відповідач надав письмовий відзив на позов, в якому вказує на необґрунтованість позовних вимог та просить відмовити в задоволенні позову, з огляду на пропуск позивачем строку позовної давності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2011р. строк розгляду справи продовжено, розгляд справи відкладено у відповідності до ст. 77 ГПК України, у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, і заперечення проти позову, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

01.06.2007р. товариством з обмеженою відповідальністю «Бобровицька служба охорони»та комунальним підприємством «Київкомунагросервіс», правонаступником всіх прав та обов’язків якого згідно статуту підприємства, є комунальне підприємство «Київкомунсервіс», укладено договір №22 по забезпеченню безпеки та охорони матеріальних цінностей на території філії №3 КП «Київкомунагросевірс».

За договором №22 від 01.06.2007р. відповідач доручив, а позивач взяв на себе зобов’язання по забезпеченню охорони приміщень, сільськогосподарської техніки та матеріальних цінностей на території філії №3 КП «Київкомунагросервіс», яка розташована за адресою: Чернігівська обл., м. Бобровиця, вул. Горького, 44.

Статтею 2 договору сторони визначили обов’язки позивача, серед яких, позивач має:

- забезпечити безпеку та організувати охорону приміщень, сільськогосподарської техніки та матеріальних цінностей відповідача, прийняти під охорону у дні та години, вказані в дислокації (додаток №1), від розкрадання та не допускати проникнення сторонніх осіб на об’єкти, що охороняються;

- спільно з відповідачем здійснювати заходи щодо впровадження технічних засобів охорони;

- забезпечувати дотримання встановлених правил пожежної безпеки на постах силами працівників позивача під час несення ними служби, а у випадку виникнення на об’єкті, що охороняється, пожежі або спрацювання охоронно-пожежної сигналізації, негайно повідомляти про це в пожежну частину та вживати заходів щодо ліквідації пожежі;

- приймати від відповідача закриті на замки та опечатані приміщення;

- здійснювати інші заходи, пов’язані з вимогами п. 1.1. даного договору.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що вартість послуг визначається протоколом узгодження договірної ціни (додаток №2), який є невід’ємною частиною цього договору. В разі зміни норм витрат охорони, у тому числі підвищенні мінімальної заробітної плати, інших заходів, що викликають зміну суми витрат на утримання охорони, сума договору змінюється на основі наданого позивачем розрахунку та протоколу узгодження договірної ціни за надання послуг без переоформлення договору.

Згідно додатку №2 до договору №22 від 01.06.207р. сторони домовились про місячну договірну ціну з 01.06.207р. за виконання робіт (надання послуг) по договору в сумі 4 380,00грн.

Відповідно до п. 5.2. договору оплата за охорону здійснюється шляхом передплати відповідачем суми, вказаної в протоколі узгодження договірної ціни, згідно наданого рахунку, але не пізніше 30 числа поточного місяця.

Позивачем в матеріали справи надані складені ним рахунки за надані послуги №31 від 20.06.2007р., за червень 2007р. на суму 4 380,00 грн., №37 від 12.07.2007р. за липень 2007р. на суму 4 380,00 грн., №41 від 21.08.2007р. за серпень 2007р. на суму 4 380,00 грн., №47 від 24.09.2007р. за вересень 2007р. на суму 4 380,00 грн., №57 від 23.10.2007р. за жовтень 2007р. на  суму 4 380,00 грн., №58 від 14.11.2007р. за листопад 2007р. на суму 4 380,00 грн., №63 від 14.12.2007р. за грудень 2007р. на суму 4 380,00 грн., №1 від 19.01.2008р. за січень 2008р. на суму 4 380,00 грн., №9 від 15.02.2008р. за лютий 2008р. на суму 4 380,00 грн., №14 від 18.03.2008р. за березень 2008р. на суму 4 380,00 грн., №16 від 11.04.2008р. за квітень 2008р. на суму 4 380,00 грн., №21 від 12.05.2008р. за травень 2008р. на суму 1 632,00 грн.

Наявним в справі актом про зняття об’єкта з-під охорони від 12.05.2008р. підтверджений факт зняття з 12.05.208р. охорони з об’єкту, що охоронявся по договору №22 від 01.06.2007р. Підставою зняття охорони вказаний п. 7.2. договору, в якому передбачено, що позивач, у випадку заборгованості відповідача за охорону, має право призупинити охорону об’єкта до повного погашення заборгованості, попередньо повідомивши про це відповідача за 15 днів до призупинення охорони.

Матеріали справи містять платіжні доручення, які підтверджують, що  відповідач здійснював оплати за послуги позивача, а саме: платіжне доручення №7 на суму 4 380,00 грн. на оплату послуг охорони за серпень 2007р. згідно рахунку №41 від 21.08.2007р; платіжне доручення №68 від 14.05.2008р. на суму 3 380,00 грн. на оплату послуг охорони за вересень 2007р. згідно рахунку №47 від 24.09.2007р., платіжне доручення №12 від 04.02.2008р. на суму 1 000,00 грн. на оплату послуг охорони за вересень 2007р. згідно рахунку №47 від 24.09.2007р., платіжне доручення №204 від 27.08.2008р. на суму 6 760,00 грн. на оплату послуг охорони за листопад-грудень 2007р. згідно рахунку №58 від 14.11.2007р. та №66 від 10.12.2007р., платіжне доручення від 19.09.2008р. на суму 1 632,00 грн. на оплату послуг охорони за травень 2008р. згідно рахунку №21 від 12.05.2008р., платіжне доручення №76 від 28.05.2008р. на суму 4 380,00 грн. на оплату послуг охорони за жовтень 2008р. згідно рахунку №58 від 14.11.2007р., платіжне доручення №104 від 30.05.208р. на суму 2 000,0 грн. на оплату послуг охорони за листопад 2008р. згідно рахунку №58 від 14.11.2007р.

Таким чином, відповідачем сплачено за послуги позивача загальну суму 23 532,00 грн.

Позивач наполягає що відповідач не оплатив вартість послуг по охороні в сумі 17 520,00 грн.

Оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає що у задоволенні позову має бути відмовлено повністю з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторони (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчиненні певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки відповідач під час розгляду справи спростовував факт надання позивачем у спірні місяці якісних послуг по охороні та прийняття ним вказаних послуг, обов’язок підтвердити вказану обставину поданими доказами, відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, покладається на позивача.

Позивачем на підтвердження виконання зобов’язань по охороні об’єкта надані акти за надані послуги: за період червень 2007р. –квітень 2008р. на суму 4 380,00 грн. та акт наданих послуг в травні 2008р. на суму 1 632,00 грн.

Проте, всі вказані вище акти наданих послуг підписані тільки позивачем. Зі сторони відповідача відсутні підписи повноважної особи та відтиск печатки підприємства.

Таким чином, вказані акти не можуть бути взяті до уваги судом та слугувати належним доказом для підтвердження факту належного надання позивачем послуг з охорони.

Інших доказів для підтвердження належного надання послуг та для визначення судом обсягу наданих послуг з охорони позивачем суду не надано, з огляду на що суд вважає позовну вимогу недоведеною та такою що задоволенню не підлягає.

Позов також не підлягає задоволенні з наступних підстав.

Позивач наполягає на стягненні заборгованості по оплаті вартості послуг по охороні за період з 01 червня 2007 року по 12 травня 2008 року.

Із наданого ним розрахунку вбачається. що заборгованість відповідача, на стягненні якої позивач наполягає, утворилася за червень, липень, жовтень, грудень 2007 року та за березень, квітень 2008 року.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність —це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки.

Згідно з ч. 1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом п. 5.2. договору № 22 від 01.06.2007р., передбачено. що оплата відповідачем послуг охорони мала бути здійснена шляхом передплати, але  не пізніше 30 числа поточного місяця.

Грошові кошти за охорону за квітень 2008р. мали бути сплачені відповідачем не пізніше 30 квітня 2008р. і відповідно позивач вже в цей час був поінформований про порушення його права.

Отже, строк позовної давності за вимогою про оплату послуг за травень 2008р. сплив 01.05.2011р. Стосовно інших періодів оплати (вони є попередніми), відповідно, строк позовної давності по ним сплинув раніше.

Частина 3 статті 267 ЦК України передбачає, що позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вх. № 06-21/2411 від 24.06.2011р. посилався на пропуск позивачем строку позовної давності і, відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України, позовна давність мала застосовуватися до спірних правовідносин.

Позов ТОВ «Бобровицька служба охорони»надійшов до суду 16.05.2011 р., тобто з пропуском встановленого законодавством 3-річного строку позовної давності.

Будь-які докази наявності підстав для зупинення перебігу або переривання строку позовної давності (ст. ст. 263, 264 ЦК України) у справі відсутні. Клопотання про визнання причини пропуску позовною давності поважною позивачем не заявлялося, доказів наявності таких причин він не надав.

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач також наполягає на стягненні з відповідача 9 643, 92 грн. пені, обрахованої за період з 01.06.2008р. по 28.02.2011р.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Отже, пеня могла бути нарахована позивачем тільки по листопад 2008р.

Згідно з ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позов до суду надійшов 16.05.2011р., про що свідчить відмітка канцелярії суду, з огляду на що суд приходить до висновку про пропуск позивачем строку позовної давності і за вимогами по пені.

З огляду на те, що відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності, в позові слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

              Суддя                                                                                                 В.Ю.Шевченко