Справа №2-а-8423/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2011 р.                                                                                                          м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Наумова І.Й. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеними вимогами, вказавши, що він відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року є дитиною війни, та їй відповідно до ст.6 зазначеного закону з 01.01.2006 року повинна була виплачуватися щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але в продовж 2006-2011 роках зазначена допомога позивачу виплачувалась у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки зазначені виплати було зупинено відповідними законами України про державний бюджет. Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі й щодо зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином, позивач вважає, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України, відповідачем протиправно не нараховувалась йому зазначена щомісячна державна соціальна допомога як дитині війни. Позивач просить зобов’язати відповідача провести нарахування на його користь невиплаченої йому як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01.01.2006 року по теперішній час.

Ухвалою суду адміністративний позов позивача до Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання неправомірними дій та зобов’язання провести нарахування та виплату доплати до пенсії в частині вимог за період з 01.01.2006 року по 15.02.2011 року залишено без розгляду у зв’язку з закінченням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Також, вищезазначеною ухвалою відповідачу був наданий 10-денний строк для надання письмових заперечень з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються або заяви про визнання адміністративного позову. Оскільки до суду відповідачем не було надано заперечень, тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Суддя, вивчивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що відповідно до посвідчення та копії паспорту , позивач є громадянином України, якому до 2 вересня 1945 року було менше 18 років, отже відповідно до ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” має статус дитини війни і в силу ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” має право на отримання державної соціальної підтримки –підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

З матеріалів справи вбачається, що Управління ПФУ сплачує щомісячно позивачу, як дитині війни, підвищення до пенсії, починаючи з 22 травня 2008 року згідно до постанови КМУ від 28.05. 2008 року № 530 в розмірі  10 % від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Проте Рішенням КС України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II ЗУ від 28.12.2007 р. N 107-VI „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Отже після набрання законної сили рішення КСУ від 22.05.2008 року відновлена дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ”, яка передбачає доплату  30 % мінімальної пенсії за віком, яка у 2010 році  не була обмежена у дії.  Постанова КМУ від 28.05.2008 року №530 є підзаконним нормативним актом і не повинна була застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ”, який має вищу юридичну силу та відповідно до ст. 9 КАС України судом застосовуються до спірних правовідносин Закон України "Про соціальний захист дітей війни". У відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України, повинен був довести правомірність своєї бездіяльності стосовно позивача. Проте відповідачем не було надано будь-яких доказів щодо правомірності його бездіяльності на період заявлених вимог –за останні шість місяців, що передують зверненню до суду, тому вимоги позивача підлягають задоволенню. Згідно вимог ст. 99 -102 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав. Вимоги, заявлені понад встановлені строки, залишаються ухвалою суду без розгляду, якщо не має підстав для їх поновлення.

Відповідно до п.7 Закону України Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" №3491-17 від 14.06.2011 року, який набув законної сили 19.06.2011 року, установити, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N4, ст.94 з наступними змінами), застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Таким чином суддя вважає, що Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя з 19.06.2011 року діє відповідно до діючого законодавства.

Також, ст.6 постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року №754 було установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.

Отже, при розгляді справи було встановлено, що відповідач нараховував та виплачував позивачу щомісячну державну допомогу як дитині війни всупереч вимогам ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дії відповідача по нарахуванню та виплаті позивачу пенсії як дитині війни у розмірі меншому ніж передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дії визнаються протиправними, тому має бути зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 16.02.2011 року по 19.06.2011 року включно, з врахуванням вже проведених виплат.

На підставі ст.ст.19, 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст.1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп, ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст.2, 7, 14, 158-163, 256 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі Запорізької області, в період з 16.02.2011 року по 19.06.2011 року включно, у нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни в розмірі меншому, ніж встановлено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі Запорізької області провести перерахунок та нарахування і виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, у розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 16.02.2011 року по 19.06.2011 року з врахуванням різниці вже проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Копію постанови направити сторонам для відома.

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок).

Постанова підлягає негайному виконанню в межах строку виплат за один місяць.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами до адміністративного Дніпропетровського апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її проголошення, з подачею її копії до адміністративного Дніпропетровського апеляційного суду. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 І.Й. Наумова