Справа №  22-ц-4424/11                                        Головуючий у 1 інстанції: Ванівський О. М.  

                                                                      Доповідач в 2-й інстанції:   Кіт І. Н.  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2011 року  

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі :

               головуючого : Кота І.Н..

               суддів : Каблака П.І., Крайник Н.П..    

               при секретарі :

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Львові  цивільну справу за апеляційною  скаргою  ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м.Львова від 20 січня 2011 року .     

            Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,  перевіривши матеріали справи та доводи  апеляційної  скарги і заперечень на неї   колегія суддів,-

                                          В С Т А Н О В И Л А :

               Рішенням Галицького районого суду м.Львова від 20 січня 2011р. відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 Мар»янівни  про усунення перешкод в користуванні приміщеннями у квартирі АДРЕСА_1  й задоволено зустрічний позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання за ними права спільної сумісної власності на зазначену квартиру з урахуванням проведеної її реконструкції.

                Визнано за ОСОБА_4  та ОСОБА_5  право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 100,6 кв. метрів, згідно технічного паспорта на цю квартиру, виданого обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки «від 10.01.11р. .

                Рішення суду в частині задоволення вимог про визнання права власності оскаржив власник квартири АДРЕСА_2  ОСОБА_2 заявивши одночасно клопотання про поновлення строку на його апеляційне оскарження.

                  Ухвалою судового засідання апеляційного суду від 05.09.11р.клопотання про поновлення строку задоволено ( а.с.74) й після усунення недоліків апеляційної скарги таку прийнято і призначено до розгляду ( а.с.79-85).

                В апеляційній скарзі ОСОБА_2  посилається на незаконність та безпідставність оскаржуваного ним рішення, яке порушує його права як співвласника місць загального користування багатоквартирного будинку. Зокрема зазначає, що влаштоване  переобладнання горищного приміщення  над квартирою відповідачів  проведено ними самочинно й без згоди інших власників квартир у цьому будинку. Відтак рішення районного суду не відповідає положенням ст.383 ЦК України та рішенню Конституційного Суду України у справі № 4-рп/2004 від 02.03.04р., а тому підлягає скасуванню.  

                Просить рішення районного суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про  відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 та ОСОБА_5  

                 Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред»явлених сторонами позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для  задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.

                 Відповідно до вимог ст.3 ЦПК України та ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права лише у разі його порушення.

                 Визнаючи за ОСОБА_4  та ОСОБА_5  право власності на вже приватизовану ними 25.12.06р. АДРЕСА_1 загальною площею 61,9 кв.м.( а.с.5-6), з урахуванням самоуправно влаштованої ними мансарди, внаслідок чого загальна площа квартири збільшилась до 100,6 кв.м. ( а.с.19-35), суд виходив з того, що мансарда є її складовою частиною.

                   Відповідно до ст.ст.186, 382 ЦК України вона є приналежністю головної речі ( квартири , будинку ), а тому суду належало з»ясувати чи є положення ст.ст.376, 383 ЦК України  підставою для визнання окремого права власності на мансарду, та в який спосіб і ким повинно здійснюватися узаконення такого об»єкта нерухомості, та чи звертались позивачі за зустрічним  позовом з відповідною заявою до компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування, рішення якого чи його відсутність давали б підстави вважати наявність спору про право й, що таке їх право було порушено.  

                 Оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не довели набуття ними у встановленому законом порядку права власності на самоуправно влаштовану ними на горищі будинку мансарду, в суду першої інстанції не було правових підстав для прийняття рішення про таке. Тому рішення суду,  що не відповідає вимогам матеріального права, залишатися в законній силі не може й підлягає скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову за його безпідставністю.

                    Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України колегія суддів,-

                                                 В И Р І Ш И Л А :

                      Апеляційну  скаргу ОСОБА_2   задоволити..

                      Рішення Галицького районного суду м.Львова від 20 січня  2011року в частині задоволення позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання за ними права спільної  сумісної  власності на реконструйовану з влаштуванням мансарди  квартиру АДРЕСА_1   скасувати  з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову в задоволенні  цього позову.

                     В решті розглянутих вимог рішення районного суду залишити без змін.

                     Рішення апеляційного суду  набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене протягом 20-ти днів з часу набрання ним законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.            

                  Головуючий

                  Суд д і :