Справа № 2-1992/11

Категорія 19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

09 грудня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Козлова Р.  Ю. ,

при секретарі –                    Субін Т. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та визнання права власності на квартиру та позовом третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство Промо Технології» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру,

В С Т А Н О В И В :

 У березні 2011 року позивачка звернулася до суду із зазначеними вимогами мотивуючи їх тим, що вона є рідною сестрою ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно – квартира АДРЕСА_1, 18 жовтня 2010 року Шостою державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу. У лютому 2011 року позивачка дізналася, що 18 листопада 2010 року вказана квартира була продана від імені ОСОБА_3 відповідачу ОСОБА_2 на підставі нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу. Посилаючись на те, що вказаний договір не відповідає вимогам закону та порушує її права, позивачка просила суд задовольнити заявлені вимоги.

В ході розгляду справи до суду звернулося ТОВ «Агенство Промо Технології» як третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, з позовом про визнання даного товариства добросовісним набувачем вищевказаної квартири. У судовому засіданні представник третьої особи змінив заявлені вимоги, просив суд визнати за товариством право власності на спірний об’єкт нерухомого майна.

У судовому засіданні представники позивачки підтримали заявлені ОСОБА_1 вимоги, позов ТОВ «Агенство Промо Технології» не визнали.

Представник ТОВ «Агенство Промо Технології» у судовому засіданні позов третьої особи підтримав, проти задоволення вимог ОСОБА_1 заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час та місце його проведення повідомлявся судом належним чином.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, вимоги ТОВ «Агенство Промо Технології» задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що позивачка є рідною сестрою ОСОБА_3, якому за життя на праві власності належала квартира АДРЕСА_1.

Матеріали справи містять копію нотаріально посвідченої довіреності від 12 вересня 2006 року, згідно якої ОСОБА_3 за життя уповноважив ОСОБА_4 здійснювати управління та розпорядження належним довірителю майном, в тому числі вищевказаною квартирою (т.1, а.с.241).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (т.1 а.с.99). 18 жовтня 2010 року, на підставі поданої позивачкою заяви, Шостою державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу.

18 листопада 2010 року державним нотаріусом П’ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Зозулею О.Ю. посвідчено договір купівлі-продажу вищевказаної квартири, згідно умов якого ОСОБА_4, діючи від імені ОСОБА_3 на підставі вищевказаної довіреності від 12 вересня 2006 року, продав спірний об’єкт нерухомого майна відповідачу ОСОБА_2 (т.1 а.с.146).

Як пояснив у судовому засіданні представник третьої особи, у квітні 2010 року відповідач ОСОБА_2 передав спірну квартиру ТОВ «Агенство Промо Технології» як внесок до статутного фонду даного товариства. Перехід права на вказане житлове приміщення до ТОВ «Агенство Промо Технології» підтверджується свідоцтвом про право власності від 01 квітня 2011 року (т.1 а.с.171).

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно пункту 6 статті 248 ЦК України, представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність.

Таким чином, здійснюючи відчуження спірної квартири ОСОБА_2 на підставі довіреності від 12 вересня 2006 року через три місяці після смерті довірителя і власника даного житлового приміщення, повірений не мав повноважень на укладання договору від імені ОСОБА_3, а відтак вчинений 18 листопада 2010 року правочин підлягає визнанню недійсним.

Посилання представника третьої особи на те, що позивачка не належить до кола осіб, які вправі оспорювати зазначений правочин, суд вважає безпідставними, оскільки, як встановлено в ході розгляду справи, ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого власника квартири за законом, а відтак договір щодо відчуження спірного об’єкта після смерті спадкодавця прямо впливає на її права.

Разом з тим, позов в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Так, уточнивши вимоги в цій частині у судовому засіданні 09 грудня 2011 року, представник позивачки зазначила, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_3, а відтак є підстави для визнання за нею права власності в порядку спадкування.

Разом з тим, згідно норм глав 86, 89 Книги шостої ЦК України набуття права власності на спадкове майно здійснюється в іншому порядку, аніж звернення до суду із заявою в порядку позовного провадження.

Суд також не вбачає підстав для задоволення позовних вимог третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.   

Згідно з вимогами ст. 392 ЦК України власник майна може  пред'явити  позов про  визнання  його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.   

За змістом цієї норми цивільне право підлягає захисту в разі, коли сторони не перебувають між собою в зобов’язальних відносинах, і при цьому має місце його реальне оспорювання учасником цивільних відносин, внаслідок чого власник майна не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв’язку з існуванням сумнівів або претензій щодо спірного майна з боку третіх осіб. Разом з тим, будь-яких позовних вимог, в тому числі речево-правового характеру, ОСОБА_1 до ТОВ «Агенство Промо Технології» не пред’являє, підстави, на яких дане товариство набуло спірне майно, не оспорює. У контексті вищенаведеної норми закону пред’явлення позову ОСОБА_1, яка порушила питання про визнання за нею права власності на спірне майно з підстав, що не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи і по суті були надуманими, не можна вважати подією, яка свідчить про оспорювання права третьої особи, а тому таке право не підлягає захисту шляхом повторного визнання за товариством права власності, яке оформлене відповідним свідоцтвом.

Оскільки суд частково задовольняє вимоги ОСОБА_1, понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в сумі 08 грн.50 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на корить позивачки.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.15, 16, 203, 215, 248, 392 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

   Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та визнання права власності на квартиру задовольнити частково, визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений П’ятою Київською державною нотаріальною конторою 18 листопада 2010 року (відчужувач ОСОБА_3, набувач ОСОБА_2). Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 45 гривень 50 коп.

У задоволенні позову ОСОБА_1 в іншій частині – відмовити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство Промо Технології» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру – залишити без задоволення.   Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя                                                                                           Р. Ю. Козлов