Справа 1-144 /07

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2007 року. Бердичівський міськрайонний суд в складі: головуючого- судді Зайцева А.В., при секретарі Косюченко О.В., з участю прокурора Левченко Ю.Ю..., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду М.Бердичева кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки та мешканки с Скраглівка Бердичівського району Житомирської області, українки, громадянки України, освіта неповна середня, не працюючого, раніше судима:

1)17.03.1997р. Бердичівський районним судом по ст.. 140 ч.3 КК України-Зр. п\в з іспитовим строком 1р.

2)  30.01.1998р. Бердичівським міським судом по ст.. 81 ч.3, 140 ч.2 КК України-Зр. 1м. п\в

3)  30.04.2004р. Бердичівським міськрайонний судом по ст.. 185ч.2 КК України - 2р.6м. п\в; за ст. 395 ККУкраїни,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови Бердичівського міськрайонного суду від 27.02.2006 року у відношенні підсудної був встановлений адміністративний нагляд строком на один рік та було встановлено обмеження у вигляді заборони виходу з будинку за місцем проживання з 23 год до 6 год наступного дня, заборони виїзду за межі населеного пункту за місцем проживання в особистих цілях без дозволу органів міліції, реєстрація в міліції 4 рази на місяць з якими підсудна була ознайомлена під розпис.

27.02.06 підсудній була оголошена постанова про встановлення адміннагляду, та 20.03.2006 року роз'яснено, що за порушення правил адміннагляду вона може бути притягнута до адміністративної та кримінальної відповідальності.

Незважаючи на це, з метою ухилення від адміністративного нагляду підсудна умисно, самовільно, залишила своє місце проживання з с Скраглівка.змінювала місце проживання неодноразово, без дозволу на те відповідних органів, 04.11.2006 року вона отримала дозвіл Бердичівського МРВВС на проживання за адресою: АДРЕСА_1, але це місце проживання теж неодноразово змінювала без дозволу на те відповідних органів.

В судовому засіданні підсудна вину у пред'явленому їй обвинуваченні визнала повністю і показала, що дійсно була ознайомлена з постановою суду про встановлення адміннагляду та обмеженнями, однак 03.10.06р. вирішила вести вільний спосіб життя, тобто на свій розсуд і змінювала місця проживання без відповідного дозволу Бердичівського МРВВС.

Покази винної знаходять своє відображення в інших доказах, тому сумніву у суду не викликають.

Оскільки підсудна, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, вину визнала суд, керуючись ст.299 КПК України, за згодою учасників судового розгляду, визнав недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи.

Тому суд, як і досудове слідство, дії ОСОБА_1., які виразилися в самовільному залишенні місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, особою щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі, кваліфікує за ст. 395 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, її негативну характеристику, як обтяжуючу покарання обставину вчинення рецидиву злочинів, як пом'якшуючу обставину - щире каяття, та вважає доцільним обрати покарання у вигляді арешту.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною за ст. 395    КК України  та призначити покарання у вигляді 4 місяців арешту.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на отримання під вартою, взявши під варту із залу суду.

Початок строку відбування покарання рахувати з 28 березня 2007 року. Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.