Справа № 2-428/11    

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 16.12.2011 року ,    Володарський районний суд Київської області , в складі:

          головуючого судді                               Моргун Г. Л.

          при секретарі                                  Волівач В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні , в смт  Володарка , справу  за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2;

    ОСОБА_3

про визнання права власності на  майно в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

          В жовтні 2011 року до суду звернулася позивач з позовною заявою, в якій вказувала , що ІНФОРМАЦІЯ_4  помер – ОСОБА_4,  який до дня смерті проживав в смт Володарка Київської області. За життя, ним було складено заповіт , яким він заповідав їй земельну ділянку площею 4,4299 га , яка була посвідчена Державним актом на право приватної власності . Але в даний час вона не може прийняти спадщину, оскільки Державний акт було втрачено  .

Позивач просить суд,  визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 4,4299 га , яка розташована на території Логвинської сільської ради Володарського району Київської області, після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування за заповітом .

В  судовому засіданні  позивач підтримала свої  вимоги , посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та просила позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 вимоги позивача визнав у повному обсязі .

           Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, оскільки перебуває під вартою та утримується в СІЗО м. Києва та Київської області . Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи , йому надіслано та вручено всі відповідні документи ( позовна заява та документи додані до матеріалів справи).

 Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, відповідача ОСОБА_2 та дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.

По справі встановлено , що  ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , який до дня смерті проживав в смт Володарка Київської області , що підтверджено свідоцтвом про його смерть (а.с.11 ).За життя, 25 березня 2011 року ОСОБА_4 було складено заповіт, яким житловий будинок АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по ? частині кожному, а все інше майно що буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те що буде належати йому на день смерті він заповів ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3( а.с.7). Після смерті  спадкодавця відкрилася спадщина , до якої поряд з іншим спадковим майном відноситься земельна ділянка площею 4,4299 га  , яка розташована в с.Логвин Володарського району Київської області ,  та була  посвідчена Державним актом на право приватної власності на землю  серії ЯБ № 511281 , який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю , виданим 18 лютого 2006 року ( а.с. 10 ). Як встановлено у судовому засіданні названий Державний акт  було втрачено позивачем ( а.с.12).

Відповідачі по справі  є  спадкоємцями за заповітом на житловий будинок .

Відповідно до даних наданих нотаріусами Володарського нотаріального округу ( а.с._____) після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 спадкові справи не заводилися .

Обставини справи вказують, що позивач не має змоги належно оформити  у нотаріуса прийняття спадщини, оскільки на даний час у неї  відсутній  Державний акт на право приватної вартості на землю . За наведених підстав нотаріусом позивачу було відмовлено в оформленні прийняття спадщини і вона вимушена звернутися до суду для усунення перешкод та поновлення своїх прав на спадщину.

Відповідно до ст. 328 ЦК України , право власності набувається на підставах , що не заборонені законом , зокрема із правочинів .

          Право власності вважається набутим правомірно , якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом .

У відповідності  до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Беручи до уваги вище викладе, суд прийшов до висновку, що позивач ОСОБА_1 має право на спадщину ( земельну ділянку) за заповітом , що залишилась після померлого ОСОБА_4 оскільки, вона визначена у заповіті. Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи , визначені у заповіті. Ст. 1222 ч.1  ЦК України вказує , що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини , а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після  відкриття  спадщини.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах , із збереженням її цільового призначення. Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини , як визначено в ст.81 ч.1 п. г  Земельного Кодексу України.

Ст .1218 ЦК України зазначає , що до складу спадщини входять усі права та обов”язки , що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припиниляся внаслідок його смерті .

Відповідач ОСОБА_2 не претендує на земельну ділянку та не заперечують проти її прийняття позивачем по справі.

Беручи до уваги вище викладене, суд прийшов до висновку , що  вимоги позивача базуються на законі, є обґрунтованими, тому їх слід  задовольнити.

            Керуючись ст.81 Земельного Кодексу України, ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1222, 1223, 1225, 1268  ЦК України ,  ст.ст. 3, 5, 8, 13, 57, 79, 208, 209, 212 – 215 ЦПК України , суд , -

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 про визнання права власності на  майно в порядку спадкування за заповітом -  задовольнити  .

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на :

- земельну ділянку площею 4,4299 га. , яка розташована на території Логвинської сільської           ради Київської області,  для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,

в порядку спадкування за заповітом  після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 .

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом  десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя                                                             Г. Л. Моргун