ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 122
РІШЕННЯ
Іменем України
05.12.2011Справа №5002-34/4639-2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Даерс»
(49010, м. Дніпропетровськ, вул. Марії Кюрі, 5;
49010, м. Дніпропетровськ, пр-т Гагаріна, 80, кв. 29)
до відповідача Приватного підприємства «Київське торгове об’єднання»
(95015, м. Сімферополь, пр-т Кірова, 1)
про стягнення 3 090,34 грн.
Суддя А.Р. Ейвазова
п р е д с т а в н и к и :
від позивача – ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 01.11.2011р.;
від відповідача - не з’явився.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Даерс» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом та просить стягнути з відповідача – Приватного підприємства «Київське торгове об’єднання» 3090,34 грн., у т.ч. 2 575,28 грн. основної заборгованості та 515,06 грн. штрафу.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов’язань за договором поставки №7/500 від 20.04.2010р. в частині оплати поставленого товару у строк, встановлений п.4.1 договору (а.с. 3-6).
До початку розгляду справи по суті позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, якою він фактично зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача – Приватного підприємства «Київське торгове об’єднання» 2838,70 грн., у т.ч. 2363,92 грн. основної заборгованості та 472,78 грн. штрафу (з урахуванням наданого пояснення щодо допущення описки у резолютивній частині заяви. При цьому, у поданій заяві позивач зазначив, що ним помилково включено до позовних вимог вимогу про стягнення заборгованості за видатковою накладною № 70026902 від 15.02.2011р. на суму 347,20 грн. (а.с.73-74)
Відповідач у справі – Приватне підприємство «Київське торгове об’єднання» письмового відзиву на позов суду не направило; повноважний представник відповідача в судове засідання не з’явився; про причини неявки суд не повідомив.
З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали про відкладення розгляду справи, направлялася відповідачу за адресою, яка відповідає адресі, зазначеній у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11641885 від 07.11.2011р. (а.с. 52-54), що підтверджується копією списку згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів (а.с. 72); копія ухвали про порушення провадження у справі отримана відповідачем 08.11.2011р., що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 58).
Зважаючи на вказані обставини, відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву, за наявними у ній матеріалами, а також за відсутності представника відповідача, враховуючи, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі.
Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
20.04.2010р. між сторонами у справі – ТОВ «Даерс» та ПП «Київське торгове об’єднання» укладено договір постачання № 7/500 (а.с. 17-18, далі - договір), у якій у подальшому внесені зміни додатковою угодою №1 від 20.04.2010р.
Укладений сторонами договір з урахуванням додаткової уггоди є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов’язань, а саме майново-господарських зобов’язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.
За умовами договору, позивач (постачальник) взяв на себе зобов’язання передати у власність, а відповідач (покупець) – прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених договором (п. 1.1. договору).
Договором встановлено, що він діє протягом одного року з моменту підписання (п. 12.9. договору).
Пунктом 3.1. договору визначено, що ціна, кількість та асортимент товару вказуються в накладних, що визнаються специфікаціями, які є невід’ємною частиною договору.
Відповідно до п. 3.2. договору загальна вартість товарів, що поставляються, складається із вартості усіх товарів отриманих за накладними та не повинна перевищувати 1000000,00 грн. із урахуванням ПДВ.
За умовами договору, поставка товару здійснюється постачальником в узгоджений термін та час на підставі заявки покупця на умовах DDP згідно Інкотермс-2000 (доставка за рахунок постачальника) за адресами у м. Сімферополі за декларацією: вул. Ялтинська, 141/8 м-н №4; вул. Воровського, 65 м-н №5; вул. Кечкеметська 80/1 м-н №1; вул. Декабристів 21а м-н №11 (п. 5.1. договору).
Товарно-транспортна накладна з відміткою (штампом, печаткою) та підписом уповноваженої особи покупця є достатнім підтвердженням передачі товару (факту поставки) постачальником в кількості та за ціною, визначених у такій накладній (п. 5.4. договору).
Згідно п. 5.6. договору перехід права власності на товар відбувається в момент його передачі постачальником покупцю у кількості та за ціною, зазначених у товарно-транспортних накладних.
Позивач поставив відповідачу товар відповідно до умов вказаних договорів у січні-березні 2011 року на загальну суму 2425,28 грн., що підтверджується, долученими до матеріалів справи, актом звірки та відповідними видатковими накладними:
- №70025079 від 11.01.2011р. на суму 231,76 грн.;
- №70025746 від 22.01.2011р. на суму 204,00 грн.;
- №70025804 від 25.01.2011р. на суму 272,80 грн.;
- №70026419 від 25.01.2011р. на суму 34,00 грн.;
- №70026238 від 01.02.2011р. на суму 208,80 грн.;
- №70026250 від 01.02.2011р. на суму 239,20 грн.;
- №70026603 від 08.02.2011р. на суму 270,72 грн.;
- №70026962 від 15.02.2011р. на суму 480,00 грн.;
- №70026963 від 15.02.2011р. на суму 313,60 грн.;
- №70027202 від 08.03.2011р. на суму 170,40 грн. (а.с.31, 21-29, 77).
Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов’язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар згідно вказаних видаткових накладних, а також застосування до нього відповідальності, встановленої умовами договору та чинним законодавством за порушення відповідного зобов’язання.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договором визначалось, що покупець сплачує вартість товару протягом семи календарних днів з моменту поставки (п. 4.1. договору). Однак, 20.04.2010р. додатковою угодою до договору сторонами змінено строк виконання зобовязання – до 60 календарних днів з моменту поставки (а.с. 19).
Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем зобов’язання за договором в частині оплати поставленого товару виконані лише частково; заборгованість за переданий відповідно до вищевказаних видаткових накладних товар становить 2363,92 грн.
При цьому, згідно наданого позивачем акту звірки від 01.06.2011р., відповідачем заборгованість за поставлений товар, у тому числі за вказаними накладними, визнана (а.с. 31).
Під час розгляду справи по суті, до прийняття рішення у ній, відповідач не надав доказів оплати відповідної заборгованості, отже, не спростував тверджень позивача про наявність заборгованості за поставлений товар у вказаній сумі.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, відповідач, не виконавши зобов’язання з оплати поставленого товару, хоча строк виконання відповідного зобов’язання, встановлений умовами додаткової угоди договору, на момент звернення до суду з відповідним позовом вже пройшов, допустив порушення зобов’язання.
Враховуючи зазначене, вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 2 363,92грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
В силу ч. ст. 216, ч.1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч. 2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ЦК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.
В силу п. 9.3. договору, сторонами встановлена відповідальність за порушення строків оплати у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день такого прострочення. Також, у випадку, якщо прострочення оплати перевищує 30 календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 відсотків від несплаченої суми.
Згідно розрахунку суми штрафу, наведеному позивачем у заяві про уточнення позовних вимог від 30.11.2011р. розмір штрафу становить 472,78 грн., що відповідає 20% від 2363,92 грн., тобто суми основної заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача (а.с. 74). Однак, у резолютивній частині заяви про уточнення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 474,78 грн. штрафу, що, як пояснив в судовому засіданні представник позивача, є опискою.
Зважаючи на вказане позовні вимоги про стягнення штрафу підлягають задоволенню у сумі 472,78 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв’язку з оплатою позову державним митом та сплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складено та підписано 06.12.2011р.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Київське торгове об’єднання» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Даерс» 2363,92 грн. основної заборгованості та 472,78 грн. штрафу., а також 102,00 грн. в рахунок відшкодування витрат на оплату державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ейвазова А.Р.