Справа № 22Ц-3613/11 Головуючий в суді першої інстанції:БОНДАРЕНКО О.І.

Категорія: 23 Доповідач: Марчук В. С.

  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05.12.2011   м. Вінниця

колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Марчук В.С.

Суддів: Жданкіна В.В., Чуприни В.О.

При секретарі: Яблонській І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 3 листопада 2011 року по справі №2-952/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та усунення перешкод користування майном, -

 В С Т А Н О В И Л А :

 12 травня 2011 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та усунення перешкод в користуванні майном.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 3 липня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений у простій письмовій формі договір оренди автомобіля марки «Mitsubishi Galant” д/н НОМЕР_1 на строк до 1.08.2008 року.

За умовами договору ОСОБА_2 надав в оренду вказаний власний автомобіль з правом викупу ОСОБА_3 предмета оренди.

ОСОБА_3 у свою чергу, використовуючи орендований автомобіль, зобов’язався платити щомісячну орендну плату у розмірі 1550 грн.

Ще позивач вказує у позовній заяві, що загальна сума договору була визначена сторонами і складала 20835 грн., яку відповідач 9 серпня 2008 року виплатив позивачу у повному обсязі.

На момент розрахунку ОСОБА_3 не повернув автомобіля ОСОБА_5, оскільки обговорювалось відповідно до умов договору, подальше переоформлення автомобіля на відповідача шляхом його викупу.

31 грудня 2008 року за умовами договору він був розірваний у зв’язку зі спливом строку, на який договір було укладено, проте ОСОБА_3 автомобіль не повернув ОСОБА_2 та не викупив його, а продовжує користуватися ним, без сплати орендної плати. Виходячи з викладених обставин. ОСОБА_2 вважає, що за користування автомобілем протягом 28 місяців – з 1.01.2009 року по 1.05.2011 року, ОСОБА_3 має сплатити йому 43 400 грн. орендної плати з розрахунку 1550 грн. за місяць, що і просив суд І інстанції стягнути з відповідача на його користь, так як у добровільному порядку спір не вирішується.

Ще ОСОБА_5 вважає, що неправомірним користуванням його автомобілем та нехтуванням його вимогами про повернення автомобіля або проплату орендної плати, ОСОБА_3 завдав йому моральної шкоди, яка виражалася у нервовому перевантаженні та погіршенні стану здоров’я і яку позивач оцінює у 3000 грн., які теж просив суд стягнути з відповідача.

І оскільки автомобіль належить ОСОБА_2, а ОСОБА_3 без будь-якої правової основи ним володіє, то позивач просив суд зобов’язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення ОСОБА_2 належного йому на праві власності автомобіля «Mitsubishi Galant” д/н НОМЕР_1.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 3 листопада 2011 року ОСОБА_2 у позові відмовлено.

Суд І інстанції мотивував своє рішення тим, що 3.07.2007 року між сторонами дійсно був укладений договір оренди автомобіля «Mitsubishi Galant” з орендною платою 1550 грн. щомісячно до 1.08.2008 року та загальною сумою договору 20835 грн., а також з правом викупу предмета оренди. І відповідно до даного договору ОСОБА_3 сплатив ОСОБА_2 9.08.2008 року 20835 грн. за оренду автомобіля та його викуп, згідно розписки ОСОБА_6, тому суд І інстанції вважає, що відповідач виконав усі умови договору оренди і що з цих підстав у позові слід відмовити.

ОСОБА_2 не погодився з рішенням суду і звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить апеляційний суд Вінницької області скасувати рішення суду І інстанції та ухвалити нове рішення, задоволивши його позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з’ясування обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду І інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення у зв’язку зі слідуючим.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Проте, зазначене рішення першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Відмовляючи у позовних вимогах, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3, заплативши 20835 грн. ОСОБА_2 за оренду автомобіля та його викуп, тим самим, виконав умови договору оренди, а ОСОБА_2 в свою чергу, виходячи з цих обставин, не довів своїх позовних вимог.

Проте, з такими висновками суду погодитись не можна.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 надавав у оренду ОСОБА_3 автомобіль «Mitsubishi Galant”, який йому належить на праві власності.

Від того, що ОСОБА_3 проплатив ОСОБА_2 20835 грн. орендної плати та викупу за автомобіль, власник у автомобіля не помінявся. Ним залишився ОСОБА_2, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на а/с 33 та пояснень сторін.

А так-як судом встановлено, що 30 грудня 2008 року у зв’язку зі спливом строку договору оренди, цей договір від 3.07.2007 року було розірвано в односторонньому порядку позивачем ОСОБА_2 згідно його письмової заяви про це ОСОБА_3 (а/с 44) і ОСОБА_3 нічим не спростував, що договір розірвано, а навпаки підтвердив дану обставину, визнаючи те, що він з 9.08.2008 року перестав платити орендну плату за автомобіль, то відповідач без законних підстав володіє зазначеним автомобілем.

Відповідно до вимог ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділи ним, тому в цій частині позовні вимоги ОСОБА_2 слід задоволити та зобов’язати ОСОБА_3 повернути автомобіль ОСОБА_2 Щодо вимог про відшкодування загальної суми орендної плати за користування автомобілем за період з 1.01.2009 року по 1.05.2011 року у розмірі 43400 грн., то вони безпідставні, спростовуються відсутністю договірних умов про оренду та власноручним надписом ОСОБА_2 на зворотньому листі договору оренди автомобіля від 3.07.2007 року про те, що він отримав від ОСОБА_3 20835 грн. і претензій до машини немає (а/с 40).

Тими ж обставинами та доказами спростовується вимога ОСОБА_2 щодо моральної шкоди. Отже, в цих позовних вимогах позивачу слід відмовити.

З огляду на викладене та відповідно до ст. 309 ЦПК України, суд І інстанції неповно з’ясував обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позов необхідно задоволити частково.

 На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

 В И Р І Ш И Л А :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_2  задоволити частково.

Рішення Вінницького районного суду, Вінницької області від 3 листопада 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов задоволити частково.

Зобов’язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 автомобіль марки «Mitsubishi Galant-2,0», випуску 1987 року, державний номерний знак НОМЕР_1.

У решті позовних вимог – відмовити.

Рішення апеляційного суду Вінницької області набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з моменту набрання законної сили.

 Головуюча:

 Судді: