Справа № 2-63/11

У Х В А Л А

08 квітня 2011 року                                                                      місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя у складі: судді Ковтуненко В.О., при секретарі Дандик С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про роз’яснення рішення суду,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 24 вересня 2009 року ОСОБА_1 вселена в квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 зобов’язано не створювати перешкод у користуванні власністю –жилим приміщенням.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 06 жовтня 2009 року встановлено порядок користування квартирою №3 будинку №106 по вулиці Карла Лібкнехта у місті Маріуполі: виділено у користування ОСОБА_2 жилу кімнату площею 15,1кв.м., а ОСОБА_1 виділити у користування у цій же квартирі жилу кімнату площею 12,0кв.м., інші підсобні приміщення, коридор, ванну кімнату, вбиральню, шафу, кухню залишити у спільному користуванні сторін.

На виконання рішення суду від 24.09.2009р. Жовтневим районним судом міста Маріуполя 24 червня 2010 року видано виконавчий лист №2-3357.

Заявник звернувся до суду вищевказаною заявою про роз’яснення рішення в частині уточнення куди саме необхідно вселяти ОСОБА_1: в квартиру або в зазначену кімнату.

Статтею 221 ЦПК України передбачено, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу в якій роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви допускається, якщо рішення не виконано.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оскільки на час подання заяви рішення суду не виконано, суд має право розглядати заяву про роз’яснення рішення суду.

Згідно до ст.150, ст.155 ЖК України, ст.383, ст.321 ЦК України громадяни, що мають у приватній власності квартиру (будинок) користуються нею для особистого проживання та проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд. Громадянин не може бути протиправно позбавлений права власності на своє майно чи обмежений в його здійсненні.

При цьому законодавцем передбачений перелік підстав (ст.365 ЦК України), за яких може бути припинено право особи на частку у спільному майні. При цьому, сама по собі та обставина, що спільне володіння і користування майном (у даному випадку квартирою) є неможливим, не є достатньою підставою для порушення права власності особи.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у п.14 постанови «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»від 22 грудня 1995 року № 20, квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення із самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщенням квартири, якщо про це заявлено позов.

Таким чином, з урахуванням обох рішень суду, вселення ОСОБА_1 має бути здійснено в квартиру, оскільки до її складу входять жилі та інші приміщення, але конкретно в жилу кімнату, площею 12,0кв.м., яка виділена у користування ОСОБА_1, з урахуванням того, що інші приміщення квартири залишені у спільному користуванні і вона має право безперешкодно ними користуватися.

На підставі викладеного, керуючись ст.221 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про роз’яснення рішення суду - задовольнити.

Роз’яснити, що за наявністю рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 24 вересня 2009 року, яким ОСОБА_1 вселена в квартиру АДРЕСА_1, та рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 06 жовтня 2009 року, яким встановлено порядок користування квартирою №3 будинку №106 по вулиці Карла Лібкнехта у місті Маріуполі: виділено у користування ОСОБА_2 жилу кімнату площею 15,1кв.м., а ОСОБА_1 виділено у користування у цій же квартирі жилу кімнату площею 12,0кв.м., інші підсобні приміщення, коридор, ванну кімнату, вбиральню, шафу, кухню залишено у спільному користуванні сторін, то вселення ОСОБА_1 має бути здійснено в квартиру, оскільки до її складу входять жилі та інші приміщення, але конкретно в жилу кімнату, площею 12,0кв.м.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції  шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Суддя