Судове рішення #19476053

12.12.2011


                               

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ


Справа №22ц-4762/11р.                                     Головуючий в суді 1 інстанції: Черниш О.Л. Категорія:                                                                                             Доповідач: Вейтас І.В.


УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 грудня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області  в складі :

                                                                Головуючого:               Цуканова І.В.                                                                          

                                                                Суддів:                          Полікарпової О.М.

                                                                                                       Вейтас І.В.

                                                                При секретарі:               Устименко Т.П.

                                                                Адвокат :                        ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні  цивільну справу за апеляційною скаргою Херсонської митниці на ухвалу Комсомольського районного суду м.Херсона від 17 жовтня 2011 року в справі за позовом Херсонської митниці до ОСОБА_4, приватного підприємства «Софія-9»в особі директора ОСОБА_4 про стягнення витрат на зберігання речових доказів,-

                                                              встановила:   

          В жовтні 2011 року Херсонська митниця звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, приватного підприємства «Софія-9»в особі директора ОСОБА_4 про стягнення витрат на зберігання речових доказів          Ухвалою Комсомольського районного суму м.Херсона від 17 жовтня 2011 року відмовлено Херсонській митниці у відкритті провадження, на підставі п.1.ч.2 ст.122 ЦПК України, так як заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.     

          В апеляційній скарзі на ухвалу суду Херсонська митниця просить ухвалу суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані норми процесуального права.  При цьому посилаються на ч.4 ст.28 ЦПК України згідно якої особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальній справі, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства. Вважають, що заявлений ними позов про стягнення збитків на зберігання речових доказів має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

          Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.

                   Заслухавши доповідача, осіб, що з`явились, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали вимогам цивільно-процесуального закону, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Як слідує зі змісту позовної заяви,  ОСОБА_4 вироком Скадовського районного суду Херсонської області від 15.03.2011 року засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України. Судом вирішено питання про речові докази, але не вирішено питання про судові витрати, що були понесені на зберігання речових доказів.

Відповідно до п.10 ч.1 ст. 324 КПК України суд, постановляючи вирок,  повинен вирішити питання на кого повинні бути покладені судові витрати і в якому розмірі.

До судових витрат, відповідно до п.2 ч.1 ст.91 КПК України, відносяться суми, витрачені на зберігання, пересилання і дослідження речових доказів.

Частиною 1 ст. 409 Кримінально-процесуального Кодексу України передбачено можливість вирішення питання про визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив це питання під час постановлення вироку. Дане питання  вирішуються судом, який постановив вирок. Коли вирок виконується за межами району суду, який постановив вирок ці питання розв’язує суддя районного, районного у місті, міського, міськрайонного суду за місцем виконання вироку.

Таким чином, суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження, правильно застосував  п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, так як вирішення питання про стягнення витрат на зберігання речових доказів не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Посилання апелянта на те, що Херсонська митниця має право звернутись в порядку цивільного судочинства з цивільним позовом, колегія суддів не бере до уваги, так як вони не основані на законі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред’явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов. Частина 1 ст.50 КПК вказує, що цивільним позивачем визнається громадянин, підприємство, установа чи організація, які зазнали матеріальної шкоди від злочину.           

          Згідно позовної заяви Херсонська митниця не зазнала матеріальної шкоди від злочину, а понесла витрати на зберігання речових доказів, що відноситься до судових витрат.

Колегія суддів вважає, що судом прийняте рішення в межах своїх повноважень і в порядку визначеному в законі, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

           Керуючись ст.ст. 307, п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, колегія суддів,

  УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу  Херсонської митниці відхилити.

          Ухвалу Комсомольського районного суду м.Херсон від 17 жовтня 2011 року залишити без змін

           Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.


Головуючий:

 

Судді:




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація