Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-12262/11                                                                         Головуючий у 1 й інстанції - Антонюк О.А.

Категорія 56                                                   Доповідач  -  Варенко О.П.

Р І Ш Е Н Н Я

                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2011 року  Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого    -  Варенко О.П.,

                              суддів               -  Григорченка Е.І., Лаченкової О.В.,

                              при секретарі   -  Солодовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2011 року позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою до відповідачів, посилаючись на те, що 08 листопада 2008 року між сторонами була досягнута угода, відповідно до якої позивач отримав від відповідачів загальну суму 643676 доларів США на виконання певного зобов'язання (придбання для них земельних ділянок), решту суми відповідачі повинні були надати позивачу після укладання угод по земельним ділянкам. Позивач свої зобов'язання виконав і передав у власність відповідачів обумовлені земельні ділянки, але відповідачі відмовилися надати йому решту суми від 800000 доларів США. Просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь 1699255 грн. 76 коп. та судові витрати у справі.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2011 року позовні вимоги задоволено.

З рішенням суду не погодились відповідачі та відповідач ОСОБА_2  звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення боргу відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду скасувати та постановити нове рішення згідно ст.309 ЦПК України з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивачів, суд першої інстанції виходив з того, що кошти позивачу відповідачі у вказаній сумі дійсно винні, було складено договори про суми боргу та термін розрахунку грошей, відповідачі умови договорів не виконали і гроші не повернули та посилався на ст.1046, ч. 2 ст.1047, ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Однак, з такими висновками суду  та ухваленим у справі рішенням не можна погодитись.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 08 листопада 2008 року між сторонами було укладено письмовий договір купівлі-продажу (як зазначила в судовому засіданні представник позивача –попередній договір) майнового комплексу, що складається з земельних ділянок АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 та незавершеного будівництвом 3-поверхового будинку площею 510 кв.м, який знаходиться на вказаних земельних ділянках, за суму 800000 доларів США.

На виконання вказаного договору від 08 листопада 2008 року відповідачами було передано позивачу авансовий платіж у розмірі 100000 доларів США, другий авансовий платіж було передано 10 листопада 2008 року у розмірі 50000 доларів США та 20 листопада 2008 року –третій авансовий платіж у розмірі 493676 доларів США. Всього станом на 20 листопада 2008 року позивачем було отримано 643676 доларів США, про що ОСОБА_3 були власноруч написані розписки, в яких він зазначив, що вказані гроші отримав за продаж незакінченого будівництвом будинку та земельну ділянку.   

19 листопада 2008 року між сторонами було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_1, згідно п.5 якого продаж здійснено за 244200 грн., з яких позивач одержав 20000 грн. до підписання цього договору, а інші 204200 грн., покупці зобов’язані сплатити продавцю в строк до 27 грудня 2008 року, про що повинна бути складена відповідна заява про повний розрахунок.

19 листопада 2008 року між сторонами було укладено нотаріально посвідчений договір дарування Ѕ частини земельної ділянки АДРЕСА_2, нормативно грошова оцінка земельної ділянки в цілому складає 244107 грн. 60 коп. Даний договір рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 вересня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2011 року, визнаний договором купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу, укладений між сторонами 08 листопада 2008 року, нотаріально посвідчений не був.

Відповідно до вимог ст.ст.635, 657 ЦК України попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч.1 ст.220 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Домовленість між сторонами про купівлю-продаж, яка викладена у договорі від 08 листопада 2008 року, не є попереднім договором щодо купівлі-продажу, а тому і не наступають ніякі правові наслідки щодо невиконання обов’язків за цією домовленістю ні для однієї із сторін. Таким чином, підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача 1699255,76 грн. відсутні.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачу в задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 –задовольнити.

             Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2011 року –скасувати.

Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні його позовних вимог до  ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення боргу.

          Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий

Судді