Справа № 2-5176/11

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23 листопада 2011 року                                                                      місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненка В.О.,

при секретарі Дандик С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, який дії в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, третя особа: ОСОБА_4 районна адміністрація Маріупольської міської ради,

В С Т А Н О В И В:

12 жовтня 2011 року позивачка звернулася до суду з позовом про визначення місячного додаткового строку для прийняття спадщини після смерті дочки ОСОБА_5, померлої 18 серпня 2007 року.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що її дочка ОСОБА_5 в період з липня 1992 року по червень 2003 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2, від якого мала сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дочка та онук постійно проживали у ІНФОРМАЦІЯ_2 та були її співвласниками. Через поганий стан здоров’я ОСОБА_5 вона з травня 2007 року постійно проживала у вказаній квартирі разом з дочкою та онуком. 18 серпня 2007 року ОСОБА_5 померла. Після смерті дочки відкрилася спадщина у вигляді Ѕ частки квартири АДРЕСА_1. Вона, її чоловік ОСОБА_6 та неповнолітній онук разом проживали у спірній квартирі до лютого 2009 року, тобто фактично прийняли спадщину, але до нотаріальної контори не зверталися. В лютому 2009 року з іншої держави в Україну приїхав батько дитини і онук почав проживати разом із ним, а вона та її чоловік переїхали в іншу квартиру. Вона та її чоловік ОСОБА_6 постійно хворіли і 20.03.2011р. чоловік помер. Оскільки вона була пригнічена смертями близьких осіб, то пропустила строк звернення до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини. Просить визнати поважною причину пропуску строку, з урахуванням складного та тяжкого сімейного стану.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі. Додатково зазначила, що у неї склалися неприязні стосунки з колишнім зятем ОСОБА_2, в наслідок впливу якого на онука ОСОБА_3, між ними погіршилися стосунки та виникло непорозуміння.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали, оскільки позивачка не обґрунтувала поважність причин, чому вона не зверталася з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5  

Представник відповідача ОСОБА_4 районної адміністрації Маріупольської міської Ради заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

Згідно з свідоцтвом про укладення шлюбу 11 липня 1992 року у Маріупольському міському відділі РАГС Донецької області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7, про що зроблений актовий запис №1101. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини ОСОБА_2.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 народився 01 жовтня 1995 року в місті Маріуполі, актовий запис №663 від 12 жовтня 1995 року зареєстрований Іллічівським РАГС міста Маріуполя Донецької області, батьки: ОСОБА_2 та ОСОБА_5.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу 12 червня 2003 року відділом РАГС ОСОБА_4 РУЮ міста Маріуполя Донецької області розірвано шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, актовий запис №292.

Згідно з рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 14 лютого 2007 року визнано дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на Донбаській товарній біржі за біржовим контрактом №433 від 03 лютого 1999 року.

Згідно з ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 21 березня 2007 року укладено мирову угоду між представником ОСОБА_2 та ОСОБА_5, якою визнано за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1.

Згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим 14.04.2007р. Маріупольським БТІ, за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1, відповідно до ухвали Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 21.03.2007р.

ОСОБА_5 померла 18 серпня 2007 року у місті Маріуполі, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-НО №226892, актовий запис №1911 від 20.08.2007р. зареєстрований ОСОБА_4 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського МУЮ у Донецькій області.

Відповідно до матеріалів спадкової справи №82/2009 Першої Маріупольської державної нотаріальної контори 22 січня 2009 року ОСОБА_2, діючи від імені малолітнього сина ОСОБА_3, звернувся з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, яка померла 18 серпня 2007 року. Спадкове майно складається з частини квартири АДРЕСА_2. Спадкоємцями за законом є батьки спадкодавця: ОСОБА_9 та ОСОБА_10.

Згідно з Актом від 28.09.2011р., складеним ТОВ «Житло-22», ОСОБА_1 проживала у ІНФОРМАЦІЯ_3 з травня 2007 року по лютий 2009 року.

ОСОБА_6 помер 20 березня 2011 року у місті Маріуполі, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-НО №521540, актовий запис №544 від 21.03.2011р. зареєстрований Іллічівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського МУЮ у Донецькій області.

Статтями 1268, 1270, 1272 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня особа, вважаються такими, що прийняли спадщину. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктами 23 та 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування»№7 від 30 травня 2008 року передбачено, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв’язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність в матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вирішуючи справу суд враховує, що сторони не заперечували, що є спадкоємцями на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5, яка померла 18 серпня 2007 року, оскільки вони проживали разом у ІНФОРМАЦІЯ_4.

Таким чином, сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_3, відповідно до вимог законодавства, є особами, які прийняли спадщину, в зв’язку з чим вимога про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суперечить положенням спадкового права.

У зв’язку з викладеним, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись Цивільним кодексом України, ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, який дії в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, третя особа: ОСОБА_4 районна адміністрація Маріупольської міської ради, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя