Справа №2-с-218/11р.

У Х В А Л А

              04 листопада 2011 року                                                                                      м. Маріуполь

            Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Ковтуненко В.О., при секретарі Дандик С.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,

В С Т А Н О В И В:

14 жовтня 2011 року за заявою ТОВ «Житло-25»видано судовий наказ № 2-н-1281/11р. про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою: місто Маріуполь Донецької області, бульвар Шевченко, 68 –137, на користь стягувача  заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.12.2006р. по 01.08.2011 рік у розмірі 1407 гривень 60 копійок, збір за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30 гривень, а всього 1437 гривень 60 копійок, а також у дохід держави судовий збір у розмірі 25 гривень 50 копійок.

31.10.2011 року боржник ОСОБА_1 звернулась до суду із письмовою заявою в якій просить скасувати виданий судовий наказ, посилаючись на безпідставність заявлених стягувачем вимог. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що житлово-комунальні послуги ТОВ «Житло-25»надаються неналежно та неякісно, у зв’язку із чим вона була вимушена за власні кошти провести певні будівельні роботи на суму 1497 гривень. У теперішній час оплата послуг стягувача проводяться своєчасно та у повному обсязі.  

          Сторони в судове засідання не з’явились, про день та час слухання справи були повідомлені у встановленому законом порядку.  

Згідно зі ч.1 ст. 105 ЦПК України боржник має право у разі заперечення проти вимог стягувача протягом десяти днів з дня отримання судового наказу подати заяву про його скасування.

Відповідно до ч.2 ст. 105-1 ЦПК України, суд поновляє заявнику строк для звернення до суду із заявою про скасування судового наказу, тому як в матеріалах справи відсутні відомості про отримання боржником судового наказу, у зв’язку з чим суд вважає, що строк пропущено з поважної причини, а також постановляє ухвалу про скасування судового наказу.          

Відповідно до п.2 ч.8 ст. 105-1 ЦПК України за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право скасувати судовий наказ та роз’яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред’явлення позову.

Враховуючи, що обставини, на які посилаються боржники мають істотне значення для правильного вирішення справи, вимоги стягувача повинні розглядатися в позовному провадженні, а тому заява підлягає задоволенню, а судовий наказ відповідно до ст.105-1 ЦПК України скасуванню у зв’язку з наявністю між сторонами спору про право стягувача на заявлену заборгованість.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заява про скасування судового наказу є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а судовий наказ №2-н-1281/11р. від 14.10.2011 року підлягає скасуванню.

Роз’яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред’явлення позову.

                  Керуючись ст.105-1 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Судовий наказ №2-н-1281/11р. від 14 жовтня 2011 року, виданий Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-25»про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою: місто Маріуполь Донецької області, бульвар Шевченко, 68 –137, на користь стягувача  заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.12.2006р. по 01.08.2011 рік у розмірі 1407 гривень 60 копійок, збору за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30 гривень, а всього 1437 гривень 60 копійок, а також у дохід держави судового збору у розмірі 25 гривень 50 копійок- скасувати.

               Роз’яснити заявнику ТОВ «Житло-25»їх право на звернення з тією самою вимогою до суду у позовному порядку.

                    Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                      В.О. Ковтуненко