Справа № 2-2689/11р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

12 липня 2011 року                                                            місто Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненко В.О.,

при секретарі Дандик С.І.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Маріуполя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»про визнання незаконними наказів про застосування дисциплінарних стягнень, зміну формулювання причини звільнення, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк»про визнання незаконним наказу відповідача №Э.MR.УВ-2011-11-п від 12.04.2011 року, про визнання незаконним наказу відповідача №Э.MR.УВ-2011-11 (2) від 08.04.2011 року, про зобов’язання відповідача змінити формулювання причин звільнення у його трудовій книжці «звільнений за систематичне порушення трудових обов’язків»(п.3 ст.40 КЗпП) на формулювання «звільнений за угодою сторін»(п.1 ч.1 ст.36 КЗпП) та про стягнення з відповідача на його користь спричинену моральну шкоду в сумі 5000 гривень.

Під час слухання справи позивач ОСОБА_1 доповнив позовні вимоги вимогою про стягнення з ПАТ КБ ПриватБанк»на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 12.04.2011 року по день винесення рішення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в період з 30.11.2010 року був прийнятий на посаду спеціаліста з продажу роздрібних послуг клієнтам напрямку «Роздрібний бізнес»Маріупольської філії ПАТ КБ «ПриватБанк». 13.04.2011 року був звільнений за систематичне порушення трудових обов’язків (ст.40 п.3 КЗпП України) на підставі наказу №Э.MR.УВ-2011-11-п від 12.04.2011 року. Вважає звільнення незаконним, а формулювання причин звільнення таким, що підлягає зміні з огляду на наступне. 04.04.2011 року він звернувся до відповідача із заявою про звільнення за угодою сторін, однак 13.04.2011 року його ознайомили з вищевказаним наказом, зі змісту якого йому стало відомо про наказ №Э.MR.УВ-2011-11 (2) від 08.04.2011 року, яким йому було оголошено догану за порушення строків передачі справ, встановлених наказом №10 від 30.03.2011 року та встановлено новий строк для виконання даної роботи. Наказ №10 від 30.03.2011 року йому під розпис не доводився, в порушення ч.1 ст.2 ст.149 КЗпП України, письмові пояснення до застосування до нього дисциплінарного стягнення не відбирались, при обранні виду стягнення відповідачем не зазначено, яку саме було спричинено шкоду та в чому вона виражається. Крім того, із наказу №Э.MR.УВ-2011-11 (2) від 08.04.2011 року вбачається, що ним порушено строк передачі справ, встановлений наказом №10, проте передача справ передбачалась як дії необхідні для завершення трудових правовідносин у зв’язку з подачею ним заяви про звільнення за угодою сторін та не є тими обов’язками, покладеними на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку. У зв’язку із зазначеним вважає наказ про оголошення догани незаконним та таким, що не відповідає вимогам п.3 ст.40, ст.149 КЗпП України, а як наслідок застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за систематичне невиконання робітником обов’язків є незаконним у зв’язку з відсутністю законного дисциплінарного стягнення. Вважає, що ним скоєно один проступок – порушення строку передачі справ. Вважає, що відповідачем порушені вимоги ст.61 Конституції України та ч.2 ст.149 КЗпП України щодо підстав та формулювання його звільнення. Одночасно просить стягнути з відповідача спричинену йому моральну шкоду в сумі 5000 гривень, оскільки запис про причини його звільнення у трудовій книжці негативно впливає на характеристику його загальної трудової діяльності.

Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просили їх задовольнити у повному обсязі. Додатково пояснив, що після працевлаштування в банк у нього не було постійного робочого місця і він тимчасово  працював у різних відділеннях. До його посадових обов’язків входило спілкування з клієнтами та оформлення кредитних справ, а саме копіювання документів та їх посвідчення, після чого справи повинні бути передані в бухгалтерію. Через неналежне забезпечення оргтехнікою та канцтоварами він не мав можливості своєчасно оформити справи, в зв’язку з чим вони накопичувалися. Також причиною не здачі справ є відсутність вільного часу для особистого відвідування бухгалтерії. Не заперечував, що кредитні справи були частково здані після звільнення. Крім того, зазначив, що в 30.03.3011р. в ПриватДок він писав заяву про звільнення, але через недосконалість комп’ютерної системи не отримав підтвердження, що вона прийнята керівництвом, в зв’язку з чим 04.04.2011р. писав нову заяву про звільнення, копію якої подав суду.

Представник позивача надав суду письмові пояснення, які підтримав у суді та  зазначив, що фактично заява ОСОБА_1 про звільнення за угодою сторін (п.1 ст.36 КЗпП України) була подана позивачем 30.03.2011 року, що підтверджується наказом №10 від 30.03.2011 року «Про встановлення строків передачі справ», проте оскільки на день подачі вказаної заяви не був визначений співробітник, якому повинні були передані справи, позивачем додатково подано заяву про розірвання трудового договору 04.04.2011 року. Відсутність провини позивача в порушенні строків передачі справ підтверджується необхідністю виконання усних розпоряджень безпосереднього керівника ОСОБА_2 в період з 30.03.2011 року й до дня звільнення, виконання яких підтверджується реєстром ідентифікаційних справ з 31.03.2011 року й до дня звільнення позивача. В порушення ст.149 КЗпП України, зазначені обставини не були враховані відповідачем при винесенні оскаржуваних наказів. Наказ про оголошення догани від 08.04.2011 року не містить даних про ступінь тяжкості скоєного проступку, шкоди, спричиненої позивачем та в чому вона виражається. Позивач не був ознайомлений з оскаржуваним наказом під розписку, що разом із вищевказаним є порушенням відповідачем трудового законодавства. Визнання наказу про оголошення догани незаконним є підставою для зміни формулювання звільнення ОСОБА_1 на «звільнення за угодою сторін»(п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України)».

Представник відповідача позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, посилаючись на законність оскаржуваних позивачем наказів та обґрунтованість причин його звільнення. Зазначила, що в ПАТ КБ «ПриватБанк»відповідно до положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»та на підставі Наказу «Про електронний документообіг»створена система ПриватДок, яка впроваджена з метою швидкого та оперативного ознайомлення працівників усіх регіональних підрозділів з наказами, розпорядженнями, інформаційними листами та іншими документами банку, обов’язковими для виконання. Позивач за час перебування на посаді при виконанні своїх трудових функцій щодня користувався зазначеною системою, жодним чином не заперечуючи її відповідність законодавству або нелегітимність. Зокрема, за час роботи на займаній посаді позивачем, як автором, створювались електронні документи, і він ознайомлювався з іншими електронними документами шляхом свого електронного підпису, при цьому позивачем не спростовується юридична сила вказаних документів. Виконуючи Правила внутрішнього трудового розпорядку ПАО КБ «ПриватБанк»від 05.07.2010р., ОСОБА_1 30.03.2011р. в СЄД ПриватДок створив заяву про звільнення, а також наказ №10 від 30.03.2011р. «Про встановлення строків передачі справ», відповідно до якого протягом 7 днів с моменту його підписання (підписаний головою Правління Банку 30.03.2011р.) позивач зобов’язаний був передати закріплені за ним справи в бухгалтерію, одночасно був попереджений про застосування заходів дисциплінарного стягнення за невиконання наказу, аж до звільнення. У встановлені наказом строки - до 07.04.2011 року ОСОБА_1 кредитні справи не передав, 08.04.2011 року у СЄД ПриватДок був створений наказ, яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення та оголошено догану, а також був встановлений додатковий строк для передачі справ протягом 3 днів з моменту підписання наказу. У зв’язку з повторним невиконанням ОСОБА_1  вимог наказу про передачу справ, 12.04.2011 року був виданий наказ при притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за п.3 ст.40 КЗпП України. Вважає доводи позивача що йому не було відомо про прийняття керівництвом його заяви про звільнення від 30.03.2011р., в зв’язку з чим він повторно подав заяву 04.04.2001р. є такими, що не відповідають дійсності, оскільки заява від 30.03.2011р. не була ним скасована, а відповідно заява від 04.04.2011р. залишилася без руху. Просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову через безпідставність заявлених ним вимог.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що є заступником директора МФ ПАТ КБ «ПриватБанк». Під час прийому на роботу вона особисто проводила співбесіду ОСОБА_1, який був прийнятий на посаду не в конкретне відділення, а в підрозділ, який проводить тимчасову підміну працівників у відділеннях. Позивач погодився з такими умовами праці. В березні 2011 року він працював у Машинобудівному відділенні МФ ПАТ КБ «ПриватБанк». Під час перевірки його роботи було виявлено факт несвоєчасної здачі кредитних справ, та він був повідомлений, що у разі не усунення порушення до нього можливе застосування дисциплінарних стягнення та звільнення за статтею. Причиною несвоєчасної здачі кредитних справ є безвідповідальне ставлення до роботи. Доводи позивача щодо необхідності особистої передачі кредитних справ до бухгалтерії є необґрунтованими, оскільки переважна більшість кредитних справ передається через службу інкасації. 30.03.2011р. в системі ПриватДок ОСОБА_1 створив заяву про звільнення, у відповідь на яку було створено наказ №10 від 30.03.2011р., яким встановлений строк передачі кредитних справ. Вказані справи позивачем не були своєчасно передані в бухгалтерію через неналежне виконання своїх обов’язків, а саме через їх несвоєчасне оформлення. Позивач знайомився з вказаним наказом та почав його виконувати, при цьому не повідомив керівництво про наявність об’єктивних підстав, які перешкоджають його виконати у встановлений строк. 06.04.2011р. він особисто писав пояснювальну записку у якій зазначав причини порушення строків передачі справ. Оскільки наказ від 30.03.2011р. не було виконано, то наказом від 08.04.2011р. ОСОБА_1 було оголошено догану та встановлений додатковий строк передачі справ. В зв’язку з невиконанням наказу від 08.04.2011р. до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення та його звільнено за систематичне порушення трудових обов’язків. В повному обсязі кредитні справи були передані ОСОБА_1 лише через два тижні після звільнення. Доводи позивача про те, що він не був ознайомлений з наказами є безпідставними, оскільки щоденне виконання функціональних обов’язків в системі ПриватДок неможливо без особистого ознайомлення з вказаними документами. Крім того, під час ознайомлення з наказами позивач мав право подати свої зауваження в системі ПриватДок, але не скористався цим.  

Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що була безпосередній керівником ОСОБА_1 Після того, як 30.03.2011р. позивач подав заяву про звільнення в ПриватДок було з’ясовано, що він своєчасно не передавав до бухгалтерії кредитні справи. Вона особисто неодноразово спілкувалася з позивачем в системі ПриватДок та пропонувала йому виконати наказ про передачу, а він запевняв її, що вживає відповідні заходи. Наполягала, що ОСОБА_1 був своєчасно ознайомлений з усіма наказами, оскільки протилежне заважало б йому після 30.03.2011р. щоденно виконувати посадові обов’язки. Усвідомленість позивача про вказані накази підтверджена змістом роздруківки переписки з ОСОБА_1 по скайпу з 29.03.2011р. по 11.04.2011р.

          Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до типового договору №1-119 від 30.11.2010 року ОСОБА_1 прийнято на роботу до ПАТ КБ «ПриватБанк»на посаду фахівця з продажу роздрібних послуг клієнтам Маріупольської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» строком на один рік з 30.11.2010 року по 30.11.2011 року. Договором передбачено, що працівник зобов’язаний:

п.1.5 виконуючи свої трудові обов’язки, повинен керуватись Статутом банку, вимогами внутрішніх документів Банку.

п.2.2 дотримуватись «Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ПриватБанку».

п.2.4 при неможливості виконання будь-яких функцій, завдань, терміново доводити інформацію до безпосереднього керівника в письмовому вигляді.

п.2.7 знати і виконувати вимоги діючого законодавства, а також внутрішніх нормативних актів Банку.

п.2.12 у випадку звільнення забезпечити передачу Банку - закріплених за ним кредитних справ, матеріальних цінностей та ін., всіх результатів своєї роботи (закінчених або проміжних), а також іншої інформації, отриманої від виконання трудових обов’язків. Результати передачі справ закріпляються в актах передачі справ. Повна передача справ повинна бути проведена не пізніше, ніж за 5 календарних днів до звільнення «Працівника».У випадку не передачі з вини «Працівника»у вказаний термін, до Працівника може бути застосовано дисциплінарне стягнення, передбачене чинним законодавством.

Положеннями Правил внутрішнього трудового розпорядку співробітників ПАТ КБ «ПриватБанк»та ПАТ «А-Банк»від 05.07.2010 року (далі Правила) встановлено, що як прийом на роботу (п.2.2), так і звільнення з роботи (п.2.6) здійснюється шляхом оформлення документів в Системі електронного документообігу ПриватДок.

Згідно положень п.2.6 Правил, працівник має право розірвати трудовий договір, попередивши про це адміністрацію за два тижні, оформивши заяву про звільнення в системі електронного документообігу (СЕД) ПриватДок або письмово, надавши у напрямок НR, узгодивши його попередньо у безпосереднього керівника. Також п.2.7 зазначених Правил передбачено, що перед розірванням трудового договору працівник зобов’язаний повністю передати всі справи, у т.ч. розрахуватись або повернути усі отримані ним товарно-матеріальні цінності, перелогініть в комплексах кредитні справи та передати в бухгалтерію кредитне досьє, передати усі службові документи й іншій особі визначеній керівником»

Відповідно п.3.1 Правил, працівник зобов’язаний знати та виконувати вимоги цих Правил, нормативно розпорядчих документів банку, а також нормативних актів й інструкцій, передбачених за посадою. Регулярно повинен знайомитись з усіма нормативними й директивними документами, які регламентують працівнику та публікуються на внутрішньо корпоративному сайті банку, доводяться через ПК Промінь та СЕД ПриватДок.

Згідно з Пам’яткою користувача ПриватДок щоденно оброблюються документи в папках «В роботі», «На узгодженні», «На затвердженні», «На розгляді», «Відмова/зауваження»(або в папці «Поточне»). Піжд час редагування документа автора від є доступним тільки автору. Документ можливо видалити. Затверджений документ неможливо коригувати або видалити. Під час роботи з документами можливо надати зауваження.

Відповідно до наказу №10 від 30.03.2011 року «Про встановлення строків передачі справ»з метою дотримання строків передачі справ при звільненні співробітника ОСОБА_1 встановлено строк передачі закріплених за ним справ: кредитних справ в Приват48 –29 штук, кредитний портфель Приват48 -52 штуки, протягом 7 днів з моменту підписання наказу співробітником. ОСОБА_1 попереджений про застосування заходів дисциплінарного стягнення аж до звільнення у разі непередані справ у визначений період. Наказ довести до ОСОБА_1 через ПриватДок, його керівників. Голова Правління підпис 30.03.2011р. ОСОБА_4 Автор наказу –ОСОБА_1

Згідно з карткою документа №10 від 30.03.2011р. «Про встановлення строків передачі справ»30.03.2011р. він був створений ОСОБА_1, в той же день затверджений ОСОБА_4 та з ним ознайомлена ОСОБА_3, коментарі вказаних осіб відсутні.

Відповідно до пояснювальної записки ОСОБА_1 від 06.04.2011 року, останній не мав можливості здати кредитні справи у встановлені строки через відсутність постійного робочого місця та постійними ротаціями на різні відділення, а також у зв’язку з несправністю офісної техніки та відсутністю канцелярських товарів.

Відповідно до наказу №Э.MR.УВ-2011-11 (2) від 08.04.2011 року, ОСОБА_1 оголошено догану за порушення строків передачі справ, встановлених наказом №10 від 30.03.2011р. Позивача зобов’язано протягом 1 дня з моменту підписання наказу надати у ПриватБанк на ім’я директора РП пояснювальну записку щодо факту порушення строків передачі справ. Встановлено новий строк передачі справ протягом 3 днів з моменту підписання даного наказу. Наказ довести до ОСОБА_1 через ПриватДок. Директор СФ підпис 08.04.2011р. ОСОБА_5 Автор наказу –ОСОБА_1 Узгоджено з заступником директора ОСОБА_3

Згідно з карткою документа №Э.MR.УВ-2011-11 (2) від 08.04.2011 він був створений ОСОБА_1, в той же день затверджений ОСОБА_5, коментарі вказаних осіб відсутні.

Відповідно до наказу ПАТ КБ «ПриватБанк»№Э.MR.УВ-2011-11-п від 12.04.2011 року, ОСОБА_1 звільнено з посади економіста Департаменту роздрібного обслуговування фізичних осіб «Робочий бізнес»за систематичне порушення трудових обов’язків (ст.40 п.3 КЗпП України). Наказ довести до ОСОБА_1 через ПриватДок. Директор СФ підпис 12.04.2011р. ОСОБА_5

Підставою для звільнення позивача з займаної посади було накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани наказом №Э.MR.УВ-2011-11 (2) від 08.04.2011 року за порушення строків передачі справ (кредитні, ТМЦ, підзвіти та інше) та встановлення додаткових строків для виконання даної роботи.

З наданої свідком ОСОБА_2 роздруківки переписки з ОСОБА_1 по скайпу з 29.03.2011р. по 11.04.2011р. вбачається, що позивач повідомляв про наступне: в заяві про звільнення останній день визначено 11.04; попереджений про необхідність здачі кредитного портфелю та про звільнення за статтею; про наявність не переданих справ з 22.02.2001р. по 01.03.2001р. у кількості 17 штук.

ОСОБА_1 надав суду роздруковану заяву від 04.04.2011р. №Э.MR.УВ-2011-11 від 04.04.2011 року до на ім’я директора СФ ОСОБА_5  про звільнення за згодою сторін (ст.36 п.1 КЗпП України). Вказана заява містить перелік непереданих ОСОБА_1 в бухгалтерію кредитних справ Приват48 за період з 25.01.2011р. по 01.03.2011р. у кількості 31 штука. Заява містить підпис Директора СФ ОСОБА_5 від 04.04.2011р. та від 08.04.2011р., а також підпис ОСОБА_3 від 30.03.2011р.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи справу суд враховує, що вимоги наказу від 30.03.2011 року у встановлений строк позивачем у повному обсязі не виконані, а саме кредитні справи до бухгалтерії не передані.

Суд вважає, що ознайомлення ОСОБА_1 з вказаним наказом в СЕД ПриватДок підтверджено документально, оскільки він є результатом подання 30.03.2011р. позивачем заяви про звільнення, виданий для дотримання строків передачі справ при звільненні співробітника, за відсутності коментарів або зауважень з його боку і саме цим наказом визначена кількість та категорії незданих кредитних справ.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він не передав кредитні справи у строк визначений вказаним наказом з поважних причин, не підтверджені будь-якими доказами у судовому засіданні. Разом з тим, відповідно до трудового договору позивач зобов’язався при неможливості виконання будь-яких функцій чи завдань невідкладно повідомити про це безпосереднього керівника у письмовій формі, чого у даному випадку зроблено не було.

За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не виконавши вимоги наказу від 30.03.2011р., в частині строку передачі кредитних справ порушив трудову дисципліну.

Згідно ст.147, ст.149 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана 2) звільнення. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Такі пояснення ОСОБА_1 надав 06.04.2011р., а його безпосередній керівник ОСОБА_2 пропонувала йому вжити заходи для термінової передачі кредитних справ.

Таким чином, застосування ПАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_1 наказом від 08.04.2011р. дисциплінарного стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни здійснено уповноваженим органом із дотриманням визначеного законом порядку, тому суд не вбачає підстав для визнання його незаконними, при цьому позивач не просив його скасувати.

З вказаним наказом позивач був ознайомлений в СЕД ПриватДок 08.04.2011р., що підтверджено карткою документа, яка містить всі дані щодо осіб та часу його відкриття.

Подальше невиконання строку передачі справ, встановленого наказом від 08.04.2011р. є другим порушенням трудової дисципліни, за яке наказом від 12.04.2011р. позивача було звільнено.

Доводи позивача про відсутність посилання у наказах на конкретні нездані кредитні справи, не спростовують наявність порушень трудової дисципліни, а відповідно не є підставою для визнання наказів незаконними.

Крім того, суд вважає, що наявність заяви про звільнення датованої 04.04.2011р. не спростовує наявність первісної заяви від 30.03.2011р., яка не була скасована та узгоджена з керівництвом банку.

Відповідно до ст.40 ч.1 п.3, ст.43-1 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації допускається у випадках звільнення з підприємства,установи, організації, де немає первинної профспілкової організації.

ПАТ КБ «ПриватБанк»станом на 12.04.2011р. зареєстрованої первинної профспілкової організації не має, що підтверджується довідкою від 06.07.2011 року.

Станом на 12.04.2011 року позивач мав дисциплінарне стягнення, знову допустив невиконання обов’язків, покладених на нього  наказом №Э.MR.УВ-2011-11 (2) від 08.04.2011р. «Про встановлення строків передачі справ». Відповідачем доведено, що саме з вини позивача як спеціаліста з продажу роздрібних послуг клієнтам існувала проблемність по нездачі кредитних справ на момент його звільнення.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість звільнення позивача відповідачем за ст.40 ч.1 п.3 КЗпП України  за систематичне порушення трудових обов’язків, за повторне порушення строків передачі справ, в зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірними дій відповідача при його звільненні з роботи та зміни запису в трудовій книжці на звільнення за угодою сторін.

Крім того, з огляду на положення ст.36 ч.1 п.1 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є угода сторін, тобто припинення трудового договору за вказаною підставою є виключеним правом сторін, а не правом суду.

Відповідно до ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі, одночасно судом вирішується питання про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивачем не заявлялися позовні вимоги про поновлення на роботі, а відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає справу в межах позовних вимог заявлених позивачем.

З огляду на наведене вимоги позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задоволенню не підлягають.

В ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідно до положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»та на підставі Наказу «Про електронний документообіг»створена система ПриватДок. У зазначеній системі при відкритті та ознайомленні із документом зазначається точна дата та час відкриття та виконання документу. Дата формується системою автоматично, і змінити її будь-кому із працівників самовільно неможливо. Усе наведене свідчить про відповідність системи ПриватДок вимогам законодавства про електронні документи та електронний документообіг, належний ступінь захисту документів від несанкціонованого втручання.

Судом встановлено, що накази №10 від 30.03.2011 року та №Э.MR.УВ-2011-11 (2) від 08.04.2011 року видані директором СФ ОСОБА_5 (автор наказів є ОСОБА_1І.) були підписані електронним підписом позивача, а тому порядок щодо його ознайомлення з наказами, передбачений ст.149 КЗпП України, відповідачем був додержаний.

Тому, суд вважає обґрунтованими твердження відповідача про застосування до позивача дисциплінарних стягнень та їх доведення до відома ОСОБА_1 у встановленому законом порядку, та не приймає до уваги його посилання на те, що  дисциплінарні стягнення до нього застосовані безпідставно, оскільки вказане позивачем в суді не доведено.

Оскільки суд прийшов до висновку про не обґрунтованість позовних вимог про порушення законодавства про працю, то в задоволенні вимог щодо відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Керуючись Кодексом законів про працю України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»про визнання незаконними наказів про застосування дисциплінарних стягнень, зміну формулювання причини звільнення, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про відшкодування моральної шкоди, - відмовити.

На рішення суду сторони можуть подати апеляційну скаргу в Апеляційний суд Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Сторони, які брали участь у справі, але не були присутнім у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя