Справа № 2-2459/11р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

14 червня 2011 року                                                                      місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненка В.О.,

при секретарі Дандик С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та додаткової щомісячної допомоги на утримання сина в твердій грошовій сумі,   

В С Т А Н О В И В:

12 квітня 2011 року позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого є відповідач, у розмірі ? частки зі всіх видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а також додаткової щомісячної допомоги в сумі 200 гривень на побутовий догляд. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що від спільного шлюбу з відповідачем, зареєстрованого 12.08.2005 року у Міському відділі РАЦС Маріупольського МУЮ Донецької області, має неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина знаходиться на повному її утриманні, батько дитини матеріальної допомоги на її вихованню сина не надає, у зв’язку з чим вона вирішила узаконити процедуру сплати аліментів, та просила стягнути з ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3  аліменти у розмірі ?  частки зі всіх видів заробітку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Одночасно просила врахувати суд, що вони із сином є інвалідами дитинства з діагнозом: глухота, вона не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною інвалідом, який також хворіє чисельними іншими захворюваннями, а тому просить суд додатково стягнути з відповідача щомісячно 200 гривень на утримання дитини інваліда, на побутовий догляд до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Одночасно просила розглянути справу заочно у зв’язку з повторною неявкою відповідача в судове засідання.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі відповідно до діючого законодавства.

Відповідач надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та письмові заперечення на позов, відповідно до яких позовні вимоги ОСОБА_1 визнає частково. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що від спільного шлюбу з ОСОБА_1 мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є інвалідом дитинства, та на утримання якого позивачка отримує державну допомогу в сумі 900 гривень щомісячно, як інвалід 3 групи ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності. Він щомісячно у добровільному порядку  виділяє позивачці по 500 гривень на утримання дитини, та за необхідності дає гроші на інші витрати. Відповідно до медичного висновку дитина повинна відвідувати дитячий садок при Маріупольській школі-інтернаті для слабочуючух дітей з частковим державним забезпеченням, проте позивачка по особистим причинам сина до дитячого садку не водить. З урахуванням викладеного не відмовляється від сплати аліментів на утримання сина до його повноліття, проте у задоволенні вимог позивачки стосовно щомісячного додаткового стягнення на утримання дитини просив відмовити.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1., який проживає разом з матір’ю ОСОБА_1 за адресою: місто Маріуполь, вулиця Урицького, 86 - 164. Вказані обставини підтверджуються:

- свідоцтвом про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (Серії І-НО №102492), виданим Жовтневим відділом РАЦС Маріупольського МУЮ Донецької області, актовий запис №297 від 12.03.2007р. Батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1;

- свідоцтвом про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (Серії І-НО №017475) зареєстрованим 12 серпня 2005 року у міському відділі РАЦС Маріупольського МУЮ Донецької області, актовий запис №544 від 12.08.2005 року;

- довідкою ЖКП «Домовик-4»від 06.04.2011 року, відповідно до якої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом із матір’ю ОСОБА_1 за адресою: місто Маріуполь, вулиця Урицького, 86 –164;

- довідкою ВКК №14 від 06.04.2011 року, виданої КЗ «Маріупольська міська лікарня №2», відповідно до якої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, страждає наступними захворюваннями: двохстороння нейросенсорна туговухість 3 ступеню, простудні захворювання, інвалід дитинства.  

Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Одним із способів утримання, відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України, є стягнення аліментів за рішенням суду.

За таких обставин, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частки зі всіх видів заробітку щомісячно, до досягнення до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 стосовно стягнення з відповідача додатково щомісячної допомоги на утримання малолітнього сина у розмірі 200 гривень до досягнення дитиною повноліття слід відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.185 Сімейного кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликано особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Таким чином, закон пов'язує обов'язок батьків брати участь у додаткових витратах з особливими обставинами.

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду,  з урахуванням обставин, що мають істотне значення.   

Такі витрати, згідно ч.2 цієї статті можуть фінансуватись наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Частина 3 статті 10 ЦПК України покладає на сторони обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачка просить стягнути з відповідача щомісячну допомогу у розмірі 200 гривень на побутовий догляд за дитиною інвалідом, проте не надала доказів обґрунтування стягнення саме такої суми, не надала документальне підтвердження вартості лікарських засобів для лікування дитини, які призначені лікарем.

Таким чином, з урахуванням наведених вище обставини, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення додаткових витрат на дитину не суперечать вимогам Сімейного кодексу України. Однак, з урахуванням тих обставин, що позивачем не надано суду фактично понесених нею та документально підтверджених витрат на лікування дитини чи побутовий догляд, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведені обставини на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог.

Згідно ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Відповідно п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача, який є інвалідом, витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень, однак, з урахуванням  майнового стану, вважає можливим звільнити від оплати державного мита.

На підставі Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 213, 215, 367 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та додаткової щомісячної допомоги на утримання сина в твердій грошовій сумі –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, у розмірі ? частки зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 12 квітня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць піддати негайному виконанню.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

На рішення суду сторони можуть подати апеляційну скаргу в Апеляційний суд Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя