Справа № 2-37/11р.                                                                                                                                                                                            

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К  Р А Ї Н И

09 лютого 2011 року                                                            місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненка В.О.,

при секретарі Дандик С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов’язання знести самочинно зведену будівлю, стягнення майнової та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача посилаючись на те, що є власником земельної ділянки та розташованих на ній житлового будинку та будівель за адресою: місто Маріуполь, вулиця Грабовського, 92/1. Суміжним землекористувачем є ОСОБА_2, який самочинно побудував жилий будинок за адресою: місто Маріуполь, вулиця Грабовського, 92/2, стіни якого знаходяться на відстані від 150мм. від стіни сіней в-1 його будинку та стіни гаражу літ.Г. Просить зобов’язати відповідача знести самочинно збудовану будівлю, стягнути матеріальну шкоду у сумі 10497 гривень, яка складається з вартості ремонтно-відновлювальних робіт, судові витрати та моральну шкоду у сумі 10000 гривень.

В судовому засіданні позивач та його представники позовні вимоги підтримали. В обґрунтування позовних вимог зазначили наступне.

В 1967 році ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3 жилий будинок літ.В-1 на території домоволодіння №92 по вулиці Грабовського в місті Маріуполі, який був самочинно побудований. Крім того, на вказаній земельній ділянці були розташовані самочинно збудовані житловий будинок літ.А-1, який в 1991 році придбав ОСОБА_2, а також жилий будинок літ.Б-1, який належав ОСОБА_4, який був розташований між будинками літ.А-1 та літ.В-1 та мав з ними суміжні стіни. Через деякий час він придбав у ОСОБА_4 будинок літ.Б-1 та замінив стіну з боку будинку ОСОБА_2 і підняв крівлю, в наслідок чого висота внутрішніх приміщень стала складати 2,2м-2,4м. Нахил крівлі був в бік будинку літ.А-1, але була влаштована система відливів. Будинок ОСОБА_2 літ.А-1 був складений з саману у вигляді землянки висотою приблизно 1,8м. В 2003-2004 роках він отримав право власності на житловий будинок літ.В-1 та прибудови і будівлі, а також на земельну ділянку за адресою: вулиця Грабовського, 92/1. В травні 2006 року ОСОБА_2 зруйнував належний йому будинок літ.А-1 та почав самочинне будівництво нового будинку. Під час будівництва він вийшов за межі «старого» будинку, не дотримувався будівельно-технічних норм та правил, не складав проектну документацію, не отримував відповідні дозволи та не узгоджував будівництво у відповідних інстанціях. Фундамент будинку та стіна, зведена на ньому впритул до стіни його будинку та стіни гаражу, мають наслідки у вигляді руйнування його стіни, а саме: відшарувалася штукатурка, порвалися шпалери, почали створюватися тріщини. Через неправильне будівництво з крівлі будинку ОСОБА_2, яка має нахил в бік його будинку, на стіни збігає дощова вода, в результаті чого стіни будинку мокріють, руйнуються, з’явився запах вогкості. Вікна будинку ОСОБА_2 виходять у його двір, в зв’язку з чим відповідач постійно спостерігає за ним, чим спричиняє моральну шкоду. В наслідок неправомірних дій ОСОБА_2 йому спричинена матеріальна шкода, вартість якої визначена експертом, а також моральна шкода, яка складається з чисельних тривалих хвилювань через руйнування будинку, що призвело до погіршення стану здоров’я.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та зазначив наступне. В 1981 році він придбав у ОСОБА_5 жилий будинок літ.А-1 на території домоволодіння №92 по вулиці Грабовського в місті Маріуполі. На вказаній земельній ділянці також були розташовані жилий будинок літ.Б-1, який був зареєстрований за ОСОБА_4 та жилий будинок літ.В-1, який був зареєстрований за ОСОБА_1 Вказані жилі будинки були побудовані з саману в 1920-1930 роках та не були прийняті в експлуатацію. Всі вказані будинки не були окремими, а мали спільні стіни, а будинки літ.А-1 та літ.Б-1 були однакової висоти та мали спільну крівлю. Через певний час ОСОБА_4 залишила вказане місце проживання, а ОСОБА_1 частково зруйнував спільну стіну між будинками літ.А-1 та літ.Б-1 та на місті будинку літ.Б-1 самочинно побудував прибудову до будинку літ.В-1, в наслідок чого будинок літ.Б-1 було демонтовано. При цьому ОСОБА_1 звів стіну з шлакоблоку піднявши реконструйований будинок вище будинку літ.А-1, обладнавши власну крівлю, в наслідок чого вказаний будинок залишився в аварійному стані та потребував відновлення. В 2003 році ОСОБА_1 отримав право власності на самочинно побудовані та реконструйовані будівлі, а в 2004 році отримав державний акт на частину земельної ділянки. Межі земельної ділянки проходили по стінам будівель належних ОСОБА_1 Через певний час в 2006 році він почав відновлення свого будинку в межах та розмірах, які мав будинок в первісному стані, але будівельні роботи не закінчив, через звернення до нього з позовними вимогами. Змінити розміри будинку з боку земельної ділянки ОСОБА_1 неможливо, оскільки границі проходяться по будівлям. Наполягав, що встановлені експертом пошкодження в будинку та гаражі позивача виникли самостійно, у зв’язку з недотриманням ОСОБА_1 вимог будівельних стандартів, та не пов’язані з будівництвом його будинку. Зазначив, що на стіні в будинку ОСОБА_1 з часу її будівництва був прогин. Земельна ділянка за адресою: місто Маріуполь, вулиця Грабовського, 92/2, знаходиться у його користуванні на підставі договору оренди.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_6 пояснив, що проводив будівельно-технічну експертизу. Під час дослідження були складені смітні розрахунки ремонтно-будівельних робіт в цінах, які діяли на час проведення дослідження. У висновку зазначена загальна вартість ремонтно-будівельних робіт, та окремі розрахунки вартості матеріалів та робіт по будинку, а також по гаражу. Будівельними нормами встановлені вимоги до розташування будівель від меж суміжних земельних ділянок, а саме, визначена відстань у розмірі 1 метр, крім того, наявні ступені вогнестійкості, якими встановлена відстань у розмірі 8м. Проте, в разі проведення реконструкції будівлі або будівництва на місці розташування демонтованої будівлі, вказані нормативи можуть не враховуватися. На прогин в стіні будинку позивача могло вплинути будівництво відповідачем нового будинку, але через відсутність документів щодо стану стіни до будівництва, однозначно підтвердити наявність причинного зв’язку, неможливо.

З урахуванням пояснень сторін, що фундамент під стіною будинку позивача влаштовано з насипного шлаку глибиною приблизно 0,3м., а фундамент під стіною будинку відповідача влаштовано з бетону глибиною приблизно 0,6м., при цьому відстань між фундаментами складає 0,15м., зазначив наступне. Якщо у поруч розташованих будинків один фундамент глибше другого, то порушується ґрунт і можлива просадка стіни, яка проявляється у вигляді тріщин. Оскільки просадки і тріщин на стіні не виявлено, то вірогідно прогин утворився в наслідок порушень під час кладки стіни.

Суд, заслухавши показання сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм відносини.

Згідно з паспортом громадянина України ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, з серпня 1967 року.

Згідно з рішенням Жовтневої районної адміністрації №168/4 від 25.06.2003р. затверджено акт прийняття в експлуатацію житлового будинку літ.В-1 за адресою: місто Маріуполь, вулиця Грабовського, 92, який складається з двох жилих кімнат житловою площею 26,5кв.м., корисною площею 61,2кв.м., з надвірними побудовами, на ім’я ОСОБА_1

Згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17 липня 2003 року, виданого Маріупольською міською радою на підставі рішення Жовтневої районної адміністрації №168/4 від 25.06.2003р., ОСОБА_1 є власником будинку №92 по вулиці Грабовського в місті Маріуполі, загальною площею 66,7кв.м, житловою площею 26,5кв.м.

Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1, на підставі рішення Маріупольської міської ради №242/3 від 16.06.2004р. є власником земельної ділянки за адресою: місто Маріуполь, вулиця Грабовського, 92/1, площею 0,0561га. Цільове призначення: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно з технічним паспортом на домоволодіння №92 по вулиці Грабовського в місті Маріуполі станом на 16.05.2003р. на його території наявні будівлі власником яких є ОСОБА_1: жилий будинок літ.В-1, нежитлова прибудова літ.В1, гараж літ.Г, літня кухня літ.К, сараї літ.Л, літ.О. До складу житлового будинку входять сіни літ.в-1, які складаються з кімнат 1-4 та 1-5, загальна довжина яких складає 5,5м.

З технічного паспорту та плану меж земельної ділянки належної ОСОБА_1 вбачається, що границя між домоволодіннями №92/1 та №92/2 частково проходить по стінам будівель, а саме, відстань розміром 4,18м. є довжиною західної стіни гаражу літ.Г, відстань розміром 6,2м. є довжиною північної стіни гаражу літ.Г, відстань довжиною 7,15м. на відстані 5,5м. є стіною сіней літ.в-1.

Згідно з повідомлень Маріупольського БТІ від 06.07.2007р. та 10.11.2009р. інвентаризаційна справа за адресою: місто Маріуполь, вулиця Грабовського, 92, розпочата 19.01.1946р.

Під час первісної інвентаризації були наявні будинки, які були зареєстровані: літ.А-1 за ОСОБА_5, літ.Б-1 за ОСОБА_7, літ.В-1 за ОСОБА_3

Всі вказані будинки були саманні. Будинок літ.А-1 (побудований у 1929 році), будинок літ.Б-1 (побудований у 1929 році), будинок літ.В-1 (побудований у 1935 році) не були окремими, а були прибудовані один до одного та мали спільні стіни.

ОСОБА_1 придбав будинок літ.В-1 у ОСОБА_3

ОСОБА_2 придбав будинок літ.А-1 у ОСОБА_5

З оглянутих в судовому засіданні матеріалів Інвентаризаційної справи Маріупольського БТІ за адресою: місто Маріуполь, вулиця Грабовського, 92, вбачається, що будинки літ.А-1, літ.Б-1, літ.В-1 були зареєстровані відповідно за ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_3 та мали розміри: 3,9м х 6,3м. (з прибудовою літ.а-1); 3,9м. х 2,5м.; 2,8м. х 7,0м. Будинок літ.Б-1 знаходився між будинками літ.А-1 та літ.В-1 та мав з ними спільні стіни. Висота будинків літ.А-1 та літ.Б-1 складала 2м., а будинку літ.В-1 складала 1,5м. Станом на 1980 рік процент зносу будинку літ.А-1 складав 69%.

Згідно з повідомленням Виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів міста Маріуполя від 16.06.1993р. Маріупольському БТІ запропоновано змінити користувача домоволодіння №92а на ім’я ОСОБА_2, який 10.01.1981р. придбав домоволодіння за побутовою угодою у  ОСОБА_5 та зареєстрований з 30.05.1981р.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 08 липня 2010 року, на підставі рішення Маріупольської міської ради №5/43-6563 від 26.05.2010р. ОСОБА_2 прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0192га за адресою: місто Маріуполь, вулиця Грабовського, 92/2, строком на 10 років.

Згідно з висновком будівельно-технічної експертизи від 26.01.2009р. за результатами огляду домоволодіння №92 по вулиці Грабовського в місті Маріуполі встановлено, що будівництво жилого будинку ОСОБА_2 не закінчено. Проект та дозвіл на будівництво не пред’явлені. Виконані наступні роботи: влаштовано залізобетонний фундамент, зведені стіни з шлакоблоку, влаштоване дерев’яне перекриття та крівлі з шиферу. Оскільки будівництво не завершено, то відповісти на питання відповідності будівлі будівельним нормам не виявляється можливим.

На тильній стіні гаражу літ.Г (північна стіна) з боку недобудованого будинку ОСОБА_2 наявні тріщини, сліди вогкості, часткове руйнування розчину кладки, які могли виникнути в результаті попадання осадків в проміжок між стіною гаражу та будинку, а також через відсутність провітрювання та належного висушування у зв’язку з негерметичним закладенням стику крівлі гаражу та стіни будинку та малої відстані між стінами гаражу та будинку (не більше 150мм. в самій широкій верхній частині).

В приміщенні 1-4 будинку позивача, в куті зі сторони приміщення 1-5 і будинку відповідача наявне часткове відшарування штукатурки (біля 1кв.м), сліди вогкості на шпалерах та відклеювання шпалер.

В приміщенні 1-5 будинку позивача, на стіні з боку будинку відповідача наявне відшарування штукатурки та наявний прогин стіни у вертикальній площині.

Сліди вогкості, відшарування штукатурки в приміщеннях 1-4, 1-5, відклеювання шпалер могли виникнути в наслідок попадання дощових вод на стіну до моменту зведення стіни та крівлі будинку відповідача та встановлення металевого відливу в місці примикання стін будинків позивача та відповідача.

Причину прогину стіни в приміщенні 1-5 будинку позивача з боку будинку відповідача достовірно встановити не можливо, оскільки відсутні вихідні дані про технічний стан вказаної стіни (чи був прогин раніше) до початку будівництва будинку відповідачем. Тріщини та розкриття швів кладки стіни в приміщенні 1-5 в місці її випуклості не виявлені.

Станом на 26.01.2009р. вартість ремонтно-відновлювальних робіт та матеріалів в частині будинку позивача (гараж та приміщення 1-4, 1-5) для усунення пошкоджень, які могли бути створені під час будівництва будинку відповідачем, складає 4094 гривень.

Станом на 26.01.2009р. вартість ремонтно-відновлювальних робіт та матеріалів в частині будинку позивача (гараж та приміщення 1-4, 1-5) для усунення пошкоджень, які могли утворитися під час будівництва будинку відповідачем, та вартість перекладення зовнішньої стіни приміщення 1-5 (якщо прогин у вертикальній площині мав утворитися в наслідок будівництва будинку відповідачем), складає 6403 гривні.

Згідно з висновком додаткової будівельно-технічної експертизи від 01.02.2011р.:

Станом на 01.02.2011р. вартість ремонтно-відновлювальних робіт та матеріалів в частині будинку позивача (приміщення 1-4, 1-5) для усунення пошкоджень, складає 4232 гривні.

Станом на 01.02.2011р. вартість ремонтно-відновлювальних робіт та матеріалів в частині будинку позивача (гараж) для усунення пошкоджень складає 446 гривень.

Станом на 01.02.2011р. вартість ремонтно-відновлювальних робіт та матеріалів по перекладенню зовнішньої стіни в приміщенні 1-5 в частині будинку позивача, складає 2628 гривень.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 376, 391 Цивільного кодексу України передбачено, що житловий будинок, будівля. Споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Вирішуючи справу суд враховує, що ОСОБА_2 з 1981 року був фактичним власником жилого будинку літ.А-1, розташованого за адресою: місто Маріуполь, вулиця Грабовського, 92, який станом на 2006 рік знаходився в аварійному стані, в зв’язку з чим без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, розпочав будівництво нового жилого будинку, який на даний час не прийнятий в експлуатацію і правовстановчі документи на нього відсутні. Стіни будинку ОСОБА_2, які межують зі стінами будинку та гаражу ОСОБА_1 фактично примикають одна до одної, розташовані в межах демонтованого будинку літ.А-1. Довжина стіни будинку ОСОБА_2, яка межує з стіною будинку ОСОБА_1, складає 7,0м., а остання довжиною приблизно 12м. ОСОБА_2 встановив металевий відлив між стіною свого будинку та крівлею будинку позивача над стінами сіней. Скат двоскатної крівлі будинку позивача має нахил в бік будинку відповідача (на захід), в той час як односкатна крівля будинку відповідача має інший нахил (на північ).

Тріщини та розкриття швів кладки стіни в приміщенні 1-5 будинку ОСОБА_1 в місці її випуклості під час дослідження експертом, не виявлені, в зв’язку з чим відсутні дані щодо просадки стіни та ґрунту під нею, тобто докази причинного зв'язку між будівництвом ОСОБА_2 та вказаними наслідками у вигляді прогину стіни, відсутні.

Доводи позивача, що ОСОБА_2 так обладнав водовідведення опадів, що в даний час вони стікають на стіну його будинку є необґрунтованими, оскільки спростовуються дослідженими доказами.

Вимоги про зобов’язання знесення самовільно збудованої будівлі, задоволенню не підлягають, з тих підстав, що проведення будь-яких будівельних робіт передбачає обов’язкову наявність проектної документації, яка не була представлена суду, на підставі якої сторони мали б вирішити питання про її доцільність та запобігання створення небезпеки для подальшої експлуатації будинку та вплину на несучі здібності стіни.

Враховуючи висновки експертизи, суд вважає, що: по-перше, виявлені на тильній стіні гаражу літ.Г  тріщини, сліди вогкості, часткове руйнування розчину кладки, виникли в результаті попадання осадків в проміжок між стіною гаражу та будинку, а також через відсутність провітрювання та належного висушування у зв’язку з негерметичним закладенням стику крівлі гаражу та стіни будинку та малої відстані між стінами гаражу та будинку ОСОБА_2; по-друге, виявлені на стінах приміщень 1-4 та 1-5 в будинку літ.В-1 часткове відшарування штукатурки, сліди вогкості на шпалерах та відклеювання шпалер, виникли в наслідок попадання дощових вод на стіну до моменту зведення стіни та крівлі будинку відповідача та встановлення металевого відливу в місці примикання стін будинків позивача та відповідача.

Відповідно до ст.1166, ст.1192 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Суд може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати завдані збитки в повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Суд вважає, що пошкодження в домоволодінні позивача заподіяні відповідачем, які зазначені у висновку будівельно-технічної експертизи, вартість яких становить 4678 гривень (4232 гривні + 446 гривень), підлягають стягненню з відповідача.

При цьому суд не стягує з відповідача вартість пошкодження у вигляді прогину стіни в приміщенні 1-5, оскільки за висновком експерта неможливо встановити, чи заподіяні ці пошкодження будівництвом будинку відповідачем чи ні.

Відповідно до ст.23, ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала, у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Неправомірними винними діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що він зазнав душевних страждань в результаті пошкодження належного йому майна, вимушений був збирати документи та витрачати свій час для подання позову до суду, оскільки відповідач добровільно відмовився усунути заподіяні пошкодження та відшкодовувати завдану шкоду. Вказані обставини призвели до порушення нормального образу життя позивача та потребували від нього додаткових зусиль по організації свого життя. З урахуванням конкретних обставин справи, зокрема, що заподіяні пошкодження по суті є незначними, вважає, що на користь позивача у рахунок відшкодування моральної шкоди підляже стягненню 500 гривень.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачені при подачі позову до суду.

Позивачем документально підтверджені витрати по оплаті будівельно-технічних експертиз у сумі 2450 гривень (квитанції на суми 2000 гривень, 300 гривень, 150 гривень). В зв’язку з тим, що позов задоволено частково, суд вважає, що витрати по оплаті експертиз присуджуються сторонам навпіл, тобто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню 1225 гривень.

На підставі Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов’язання знести самочинно зведену будівлю, стягнення майнової та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заподіяну майнову шкоду в розмірі 4678 гривень, моральну шкоду у розмірі 500 гривень, витрати пов’язані з проведенням будівельно-технічних експертиз в сумі 1225 гривень, судовий збір в розмірі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень, а всього стягнути 6484 гривні.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя