Справа № 2-1486/11р.

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И.

          03 березня 2011 року                                                                 місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя у складі:

головуючого судді Ковтуненко В.О.,  

при секретарі Дандик С.І.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання орендної частки особистою власністю,  

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом про встановлення факту належності їй частки у колективному частковому фонді Організації орендарів Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча (далі за текстом КЧФ Організації орендарів ММК ім. Ілліча) на праві особистої приватної власності.

В обґрунтування своїх вимог заявниця зазначила, що під час шлюбу з ОСОБА_3 вона працювала на ММК ім. Ілліча, та 30.12.1996 року їй та її чоловіку були нараховані частки у колективному частковому фонді підприємства, при цьому будь яких витрат вони не понесли. У теперішній час в неї виникла необхідність у продажі належної їй частки підприємства, для чого необхідна згода колишнього чоловіка  відповідно до Сімейного Кодексу України, шлюб із яким нею розірвано 13.01.1998 року.  Таким чином, оскільки частка у колективному частковому фонді КЧФ Організації орендарів ММК ім. Ілліча була нарахована їй безкоштовно та передана у власність, як працівнику підприємства, просить визнати її своєю індивідуальною власністю.

Позивачка надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Одночасно просила розглянути справу заочно у зв’язку з повторною неявкою відповідача.

Відповідач у судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Дослідивши письмові докази, суд прийшов до наступного.

Відповідно до листа Організації орендарів ММК ім. Ілліча 26.01.2011 року, частка ОСОБА_1 у КЧФ Організації орендарів ММК  імені Ілліча складає 0,001413 % номінальною вартістю 4249 гривень.

Відповідно до листа Організації орендарів ММК ім. Ілліча 22.02.2011 року, частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у КЧФ Організації орендарів ММК імені Ілліча були нараховані 30.12.1996 року, їх розмір визначався виходячи з трудового внеску (заробітної плати) орендатора за період з 28.05.1993 року по 30.12.1996 рік Процедури утримань із заробітної плати або внесення грошових коштів для розрахунку частки у КЧФ не провадилось.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу Серії І-НО №151305 від 30.04.1998 року, шлюб між  та ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано 13 січня 1998 року, про що Жовтневим відділом реєстрації актів громадянського стану міста Маріуполя зроблений актовий запис №19

          Вирішуючи справу суд враховує, що на час виникнення у заявниці права на частку у КЧФ Організаторі орендарів ММК ім. Ілліча, а саме станом на 30.12.1996 року діяли Цивільний кодекс України в редакції 1963 року та Кодекс про шлюб та сім’ю України в редакції 1969 року, у зв’язку з чим спірні правовідносини повинні регулюватися нормами Кодексу про шлюб та сім'ю України, діючого до 1 січня 2004 року. Дане положення витікає із ст. 58 Конституції України, ст. 3 ЦПК України і Прикінцевих положень Нового Сімейного Кодексу України в редакції 2002 року, але який набрав законної сили  01 січня 2004 року.

Так, згідно даних Прикінцевих Положень, Сімейний Кодекс регулює відносини, що виникають з моменту набрання ним чинності. Сімейний Кодекс не має зворотної сили і не може розповсюджуватися на відносини, які виникли до цього моменту.

Згідно ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України, діючого до 01 січня 2004 року майно, набуте подружжям під час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю. Кожний з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

При цьому для визначення майна таким, яке є спільною сумісною власністю  необхідно довести те, що майно було саме набуто подружжям під час шлюбу, з чого слідує, що тільки набуття майна подружжям у шлюбі породжує у осіб правові наслідки щодо спільно набутого ними майна.

Відповідно до  п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від  21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при вирішенні питання про поділ майна у вигляді акцій, частки  (паю, долі), у фондах корпоративних господарських організацій судам слід виходити з того, що питання їх поділу вирішується залежно від виду юридичної особи, організаційно-правової форми її діяльності, характеру правовідносин подружжя  з цим суб’єктом.

Пунктом 27 вищевказаної ППВС України передбачено, що  частка (доля) може бути об’єктом права спільної сумісної власності і предметом поділу між подружжям, якщо вона була придбані за їх спільні кошти.

Як встановлено судом, нарахування частки заявниці відбулось під час шлюбу, однак вважати її спільною сумісною власністю подружжя неможливо у зв’язку з тим, що набуття права на орендну частку відбулось без будь яких витрат для обох сторін. Таким чином, передача права власності на частку в КЧФ Організації орендарів ММК ім. Ілліча на користь позивачки, як працівнику підприємства, відбулась безкоштовно, тобто в дар.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 24 КпШС України передбачено, що майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.

Суду не надані докази того, що спірна частка в КЧФ Організації орендарів ММК ім. Ілліча  придбана спільно подружжям, в зв’язку з чим позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись вимога Цивільного кодексу України, Прикінцевими положеннями Сімейного кодексу України, ст. 13, 22 Кодексу про шлюб та сім’ю України,  ст. ст. 10, 15, 213,215, 224 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

          Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання орендної частки особистою власністю задовольнити.

          Встановити факт належності ОСОБА_1 частки у колективному частковому форді Організації орендарів Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча у розмірі 0,001413% номінальною вартістю 4249,00 гривень, на праві особистої приватної власності.

Рішення суду може бути переглянуто Жовтневим районним судом м. Маріуполя за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.

На рішення суду позивач може подати апеляційну скаргу в Апеляційний суд Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Позивач, який брав участь у справі, але не був присутнім у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя