Справа № 2-1484/11р.  

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

06 квітня 2011 року                                                                      місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненка В.О.,

при секретарі Дандик С.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання угоди дійсно, визначення часток спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування, третя особа: ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою про визнання дійсним договору міни квартири АДРЕСА_1 у Жовтневому районі в місті Маріуполі, укладеного на Донбаській товарній біржі 31 січня 2000 року за біржовим контрактом №1489, визначення часток майна співвласників у спільній сумісній власності та визнання за собою права власності на 2/3 частки спірної квартири, за ОСОБА_2 на 1/3 її частки.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що 31 січня 2000 року між нею, її матір’ю ОСОБА_5 та донькою ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_6, ОСОБА_3 з іншого на Донбаській товарній біржі укладено біржовий контракт №1489, договір міни, на підставі якого вона разом з вищезазначеними членами родини стали власниками квартири АДРЕСА_2. Нотаріально договір не посвідчувався, але сторони домовились про всі суттєві умови договору та відбулось його повне виконання. Після смерті матері ОСОБА_5, померлої 10 березня 2010 року, вона як спадкоємець майна померлої у встановлений законом термін звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у вигляді частки спірної квартири, належної померлій. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено у зв’язку з тим, що частки власників в сумісній власності не визначені, а також у зв’язку з тим, що правовстановчий документ на спірну квартиру не посвідчений нотаріально. Спадкоємець майна померлої першої черги ОСОБА_4 надав заяву до нотаріальної контори про відмову від спадщини. Таким чином вважає, що частки кожного у спільній сумісній власності є рівними, оскільки відсутні будь-які угоди щодо розміру часток, у зв’язку із чим просила позов задовольнити.

Позивачка надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Від відповідачки ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_4  до суду надійшли письмові заяви про визнання позовних вимог ОСОБА_1 та про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.  

З огляду на те, що в матеріалах справи досить даних про права та взаємодії сторін, справа розглянута під час відсутності відповідача ОСОБА_3

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 31 січня 2000 року між ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_7, ОСОБА_3 з другого на Донбаській товарній біржі укладено біржовий контракт №1489, договір міни за яким перші придбали у власність квартиру АДРЕСА_2. Згідно довідки МКП «Маріупольське БТІ», вказаний договір був зареєстрований 01.02.2000р. за №35811 та посвідчено що власниками вищезазначеної квартири є ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2

ОСОБА_5 померла 10 березня 2010 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 І-ВЛ №253286, виданим відділом РАЦС по м. Харкову Харківського МУЮ (актовий запис № 3610 від 11.03.2010 року).

Матеріалами справи встановлено та не оспорювалось сторонами, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5) є рідною донькою ОСОБА_5.

За даними Першої маріупольської державної нотаріальної контори, заведено спадкову справу до майна померлої 10 березня 2010 року ОСОБА_5 за заявою її доньки ОСОБА_1. В матеріалах спадкової справі міститься заява сина померлої ОСОБА_4 про відмову від спадщини.

Власники квартири АДРЕСА_2 не можуть реалізувати своє право розпорядження належним їм нерухомим майном, оскільки згідно Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства Юстиції від 07.02.2002 року № 7/5 біржовий контракт не відноситься до право встановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна.

Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України при таких умовах договір може бути визнаний дійсним судом.

Відповідно до ст.355, ст.356, ст.357, ст.392 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності. Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

          Відповідно до ст.1216, ст.1261, ст.1268 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вирішуючи справу, суд приймає до уваги, що позивачкою доведено, що їй ОСОБА_1, її донці ОСОБА_2 та її матері ОСОБА_5, померлій 10.03.2010 року, на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_2. На підставі матеріалів справи суд вважає, що частки співвласників квартири є рівними.

Позивачка є єдиним спадкоємцем за померлою матір’ю, а тому має право звернутися до суду з вимогою про визнання за нею права власності за правом спадкування на частку майна, яка належала померлій.

В зв’язку з викладеним суд вважає необхідним захистити права позивачки та визнати в судовому порядку за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку квартири придбану за біржовим контрактом, також за правом спадкування на 1/3 частку квартири, яка належала померлій матері, а всього право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_2, а за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку зазначеної квартири придбану за біржовим контрактом.

          На підставі ст.ст.220 ч.2, 355, 356, 357, 392, 1216, 1261, 1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 130, 213, 215, 224 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання угоди дійсно, визначення часток спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування, третя особа: ОСОБА_4 - задовольнити.

Визнати дійсним договір міни квартири АДРЕСА_1 в Жовтневому районі міста Маріуполя, укладений між ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_7, ОСОБА_3 на Донбаській товарній за біржовим контрактом №1489 від 31 січня 2000.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 2/3 частки, а за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 у Жовтневому районі в місті Маріуполі.

Рішення суду може бути переглянуто Жовтневим районним судом м. Маріуполя за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Позивач, який брав участь у справі, але не був присутнім у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя