Справа № 2-1720/11р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

04 квітня 2011 року                                                                    

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді –Ковтуненко В.О

при секретарі          - Дандик С.І.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Маріуполя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод»(далі за текстом ВАТ «МДЕЗ») про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги, компенсації та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до ВАТ «МДЕЗ»про стягнення суми заборгованості по заробітній платі з липня по жовтень 2010 року в сумі 8055.86 гривень та остаточного розрахунку за листопад 2010 року в сумі 1256,20 гривень, всього 9312,06 гривень, а також суми вихідної допомоги в розмірі не менше тримісячної заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку та моральної шкоди в сумі 3500 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з 27 травня 2008 року по 16 листопада 2010 року працював у ВАТ „МДЕЗ” токарем 6 розряду. З листопада 2008 року виплата заробітної плати відповідачем проводилась нерегулярно, що ускладнювало утримання його сім’ї та спричиняло йому моральні страждання. На момент звільнення 16.11.2010 року та по теперішній час відповідачем не виплачена заборгованість по заробітній платі в сумі 9312,06 гривень, а саме за липень –жовтень 2010 року у розмірі 8055,86 гривень та жовтень 2010 року в сумі 1256,20 гривень, що підтверджується розрахунковим листком за листопад 2010 року. Одночасно просив стягнути з відповідача вихідну допомогу в порядку ст. 44 КЗпП України внаслідок порушення власником законодавства про працю, в розмірі не менше тримісячної заробітної плати, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, а також моральну шкоду в сумі 3500 гривень.

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та стягнути з ВАТ „МДЕЗ” на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі та інші виплати, оскільки відповідачем були порушені права позивача як працівника, а також норми діючого трудового законодавства. Моральні страждання позивача виразились у душевному дискомфорті, спричиненим небажанням відповідача вирішити даний спір в позасудовому порядку.

          Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, а саме в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 9307,06 гривень з урахуванням компенсації за невикористану відпустку. В іншій частині позову просив відмовити через відсутність вини заводу у затримці розрахунку, яка трапилась з причин, незалежних від заводу, а саме постійних арештів підприємства з боку Жовтневого ВДВС по стягненню пенсійних виплат та виконання приписів прокуратури.

          Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 27 травня 2008 року (наказ про прийняття на роботу №87 від 27.05.2008 року) працював у ВАТ „МДЕЗ” токарем 6 розряду, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача. 16 листопада 2010 року наказом  №114 від 16.11.2010 року ОСОБА_1 був звільнений з підприємства на підставі ст. 39 КЗпП у зв’язку з порушенням власником законодавства про працю та колективного договору.

Відповідно до довідки від 01.04.2011 року, наданої ВАТ «МДЕЗ», заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 становить: за березень 2010 року –1348 гривень, за липень 2010 року –1310 гривень, за серпень 2010 року –2343 гривень, за жовтень 4306 гривень 06 копійок, а всього 9307 гривень 06 копійок. Також у довідці міститься посилання відповідача на наявність з червня 2009 року заборгованості підприємства по заробітній платі у зв’язку із неплатоспроможністю підприємств –замовників.

          Згідно ст. 115 Кодексу Законів про працю України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плати виплачується напередодні. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

З огляду на викладене суд вважає, що оскільки відповідачем була нарахована, але вчасно не виплачена заробітна плата, заборгованість за якою складає 9307 гривень 06 копійок. то вказана сума підлягає стягненню на користь позивача, з урахуванням податку з доходів фізичних осіб та пенсійних утримань.

Згідно ст.44 КЗпП України, при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (ст.39 КЗпП України), працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Відповідно до довідки від 01.04.2011 року, наданої ВАТ «МДЕЗ», розмір середньомісячної заробітної плати під час роботи позивача на підприємстві у 2010 році становить 3575 гривень 26 копійок.

З урахуванням наведеного з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню вихідна допомога у сумі 10725 гривень 78 копійок (з розрахунку: 3575,26 гривень х 3 = 10725,78 гривень).

Згідно ст.116 Кодексу Законів про працю України, при звільненні робітника виплата всіх сум, належних йому від підприємства, установи, організації, призводиться у день звільнення. Якщо робітник у день звільнення не працював, то вказані суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим робітником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ч.1 ст.117 Кодексу Законів про працю України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому робітнику сум у строки, вказані ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити робітнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

06 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою на ім’я голови правління ВАТ «МДЕЗ»про проведення з ним відповідних розрахунків по заробітній платі та надання певних документів.

Відповідно до довідки від 04.04.2011 року, наданої ВАТ «МДЕЗ», розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 під час роботи на підприємстві у 2010 році становить 166 гривень 29 копійок.

Таким чином з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 06.12.2010 року (з дня звернення позивача до ВАТ «МДЕЗ»із письмовою заявою (вимогою) про проведення з ним відповідних розрахунків) по 0204.2011 року (день винесення рішення), в сумі 13802 гривні 07 копійок (розрахунок: 166,29 гривень (середньоденна заробітна плата) х 83 дні (кількість робочих днів з 06.12.2010 року по 02.04.2011 рік відповідно до довідки ВАТ «МДЕЗ»від 04.04.2011 року)

Судом також встановлено, що протиправними діями відповідача, позивачу спричинено моральну шкоду.

Згідно ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

          Стаття 237-1 КЗпП України, передбачає, що відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що з урахуванням характеру, обсягу тривалості моральних страждань, з відповідача на користь позивача слід стягнути моральну шкоду у розмірі 500 гривень.

Також з відповідача ВАТ «МДЕЗ»на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 343 гривень 35 копійки, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120 гривень.

          Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 81, 84, 88, 209, 212-215, 367 ЦПК України, ст. 43 Конституції України, ст. ст. 43 –44, 115-117, 237-1  КЗпП України, п. 9 постанови ПВС України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.1995 року № 4 з наступними змінами та доповненнями, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод»про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги, компенсації та відшкодування моральної шкоди –задовольнити частково.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод»(місто Маріуполь, вулиця Карла Лібкнехта, 105, Код ЄДРПОУ №00645211) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 9307 гривень 06 копійок, вихідну допомогу у сумі 10725 гривень 78 копійок, заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 13802 гривні 07 копійок, моральну шкоди в сумі 500 гривень, а всього 34334 (тридцять чотири тисячі триста тридцять чотири) гривні 91 копійки.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод»на користь держави судовий збір у розмірі 343 гривні 35 копійки, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення 120 гривень.

На рішення суду сторони можуть подати апеляційну скаргу в Апеляційний суд Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Сторони, які брали участь у справі, але не були присутнім у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя