Справа № 2-1033/11р.  

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

22 лютого 2011 року                                                            місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненка В.О.,

при секретарі Дандик С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по договору оренди,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі  звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення з відповідача суми заборгованості по договору оренди з урахуванням пені в сумі 17120 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що вони на підставі біржового контракту №14748 від 21.09.2009 року у рівних частках є власниками торгового павільйону, розташованого на території ринку на 17 мікрорайоні в місті Маріуполі. 25.03.2010р. між ними та відповідачем був укладений договір оренди значеного приміщення строком на 1 рік з сплатою орендної плати у визначеному розмірі. Торгівельний павільйон було передано відповідачу, що підтверджується актом прийому-передачі від 25.03.2010 року. Крім того, ОСОБА_3 були передані товари на реалізацію, про що також був складений відповідний акт. З метою отримання прибутку з їх згоди ОСОБА_3 був переміщений зазначений павільйон на інше місце, під час чого була пошкоджена крівля, зобов’язання по ремонту якої відповідач взяв на себе, але їх не виконав. У вересні 2010 року зі слів дружини відповідача стало відомо про від’їзд ОСОБА_3, який є моряком, за кордон. Також, за місцем знаходження торгового павільйону з’ясувалось, що  його передано в оренду третім особам, павільйон пошкоджено, розбито скло, прорізано вікно, пошкоджено лінолеум та внутрішня оббивка, відсутні три скляні корпусні двоярусні вітрини та чотири стелажі.

Таким чином, діями відповідача їм спричинена матеріальна шкода, розмір якої станом на жовтень 2010 року становить: заборгованість по орендній платі торгового павільйону в сумі 5700 гривень, загальна вартість втраченого торгового обладнання та товарів, переданих відповідачу на реалізацію на суму 5324 гривні, вартість відновлювального ремонту торгового павільйону за попередньою оцінкою становить 3000 гривні.

Під час розгляду справи позивачі уточнили позовні вимоги та просили стягнути на їх користь заборгованість по орендній платі за період з квітня 2010 року по березень 2011 року у сумі 17120 гривень.

Позивачі надали суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити у повному обсязі. Одночасно просили розглянути справу за їх відсутності та винести заочне рішення у відсутності відповідача, який повторно не з’явився у судове засідання.  

Відповідач у судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 21 вересня 2009 року, укладеного на Маріупольській універсальній товарній біржі імені ОСОБА_4 за біржовим контрактом №14748, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали у власність кіоск металевий, розташований по бульвару Шевченко, 274 в місті Маріуполі.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 21.09.2009 року, укладеного в простій письмовій формі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали у ОСОБА_5 торгівельне обладнання, що складається з 3 скляних корпусних двоярусних вітрин вартістю по 600 гривень, стелажів фабричних з ДСП у кількості 7 штук загальною вартістю 1500 гривень.

Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 25 березня 2010 року, укладеного між ОСОБА_1, ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_3 з іншого, останній прийняв у строкове платне користування (оренду) торговий павільйон загальною площею 17 кв.м., розташований на момент укладення договору по бульвару Шевченко, 274 в місті Маріуполі для роздрібної торгівлі продовольчими товарами. Строк дії договору один рік, розмір орендної плати становить за перші три місяці з дня підписання договору по 700 гривень щомісячно, а потім по 1000 гривень до закінчення строку дії договору. Відповідно до п.6 Договору, у разі невнесення орендної плати в обумовлені строки, орендатор сплачує орендодавцям неустойку (пеню, штраф) у розмірі 30% від суми несплаченого платежу за кожен місяць прострочення. У договорі міститься запис ОСОБА_3, зроблений власноруч, про отримання у борг в орендодавця грошової суму на загальну суму 600 гривень та зобов’язання її повернути протягом місяця.

Відповідно до Додатків №1 та №2 до вищевказаного Договору, сторони оцінили загальний стан торгового павільйону як задовільний, претензій один до одного не мають, разом із павільйоном ОСОБА_3 приймає в користування  торгівельне обладнання, встановлене у павільйоні, а саме: вітрина корпусна скляна двохярусна у кількості 3 штук, стелажі фабричні по 4 полки з ЛДСП у кількості 7 штук, стіл з ЛДСП та інше майно.

Також в матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_3 про отримання від ОСОБА_1 товару під реалізацію, перелік товару його кількість та вартість додається.

Відповідно до акту прийому-передачі від 25.03.2010 року, ОСОБА_3 прийняв усе вищезазначене майно. На зворотній стороні зазначеного акту міститься запис, зроблений власноруч ОСОБА_6 про наявність заборгованості по орендній платі в сумі 1400 гривень станом на 20.05.2010 року, борг визнає.

За фактом зміни місця розташування торгівельного павільйону та його пошкодження під час перенесення ОСОБА_1 звертався з відповідною заявою до Жовтневого РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області. Постановою від 05.10.2010 року у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст.ст. 194, 190 КК України було відмовлено.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог УК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що сума заборгованості ОСОБА_6 по орендній платі за Договором оренди торгового павільйону від 25.02.2010 року за період строку його дії становить 8100 гривень (з розрахунку 2100 гривень –700 гривень (сплачені) –розмір заборгованості по орендній платі в період 25.03.2010 - 25.06.2010 роки; 7000 гривень –розмір заборгованості по орендній платі в період 25.06.2010 - 22.02.2011 роки).

Розмір пені за порушення ОСОБА_6 грошового зобов’язання по орендній платі торгового павільйону становить 2520 гривень з наступного розрахунку (1400 гривень (заборгованість по орендній платі за квітень-травень 2010 року) х 30% = 420 гривень;  7000 гривень (заборгованість по орендній платі за червень –лютий 2010 року) х 30% = 2100  гривень).

Таким чином, з відповідача ОСОБА_6 на користь позивачів підлягає стягненню сума заборгованості по орендній платі в сумі 8100 гривень та пеня за невиконання зобов’язання по Договору в сумі 2520 гривень.

Також з відповідача на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає стягненню вартість товарного, взятого ОСОБА_6 під реалізацію відповідно до наданого Переліку товару під реалізацію на загальну суму 2879 гривень.

Крім того матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_6 отримав від орендодавців у борг грошову суму у розмірі 600 гривень, які зобов’язався повернути протягом місяця, але дані щодо повернення вказаної суми відсутні.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Згідно ст.1049, ст.1050 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та у порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають стягненню сума позики у розмірі 600 гривень.

Оскільки позивачі є співвласниками торгівельного павільйону в рівних частках, суд стягує на користь кожного з них рівні суми.

У задоволенні інших позовних вимог позивачів, в частині стягнення вартості втраченого торгового обладнання та витрат на відновлення торгового павільйону внаслідок його механічного пошкодження відповідачем слід відмовити, оскільки позивачами не надані докази пошкодження майна та відсутності товарів, які мають бути встановлені компетентними правоохоронними органами.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню сплачені ним судові витрати: судовий збір в сумі 170 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

На підставі ст. ст. 526, 530, 549, 552, 625, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по договору оренди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 суму заборгованості за договором оренди нежилого приміщення від 25.03.2010 року в сумі 8100 гривень, пеню за невиконання зобов’язання в сумі 2520 гривень, суму позики у розмірі 600 гривень, судовий збір в сумі 170 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень, а всього 11510 гривень, по 5755 гривень на користь кожного.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 –відмовити.

Рішення суду може бути переглянуто Жовтневим районним судом м. Маріуполя за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Позивач, який брав участь у справі, але не був присутнім у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя