Справа № 2-4229/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

07 грудня 2011 року                     Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                                        -                    Майбоженко А.М.

при секретарі                                        -                    Воіновій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2, ОСОБА_3  про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості посилаючись на наступне.

15.04.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»- позивач по справі та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №223364529 та надано. Згідно умов договору відповідачу ОСОБА_2 було надано кредит у розмірі 81 200,00 доларів США зі сплатою 14,25% річних за користування кредитними коштами. Згідно з додатковою угодою №1 до Кредитного договору, процентна ставка була змінена до 13%. Видача кредитних коштів відповідачу ОСОБА_2 підтверджується меморіальним валютним ордером №OJ3039737 від 15.04.2008 року. З метою забезпечення виконання зобов’язань відповідачем ОСОБА_2 за кредитним договором, 15.04.2008 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до якого остання зобов’язалась перед кредитором відповідати по борговим зобов’язанням ОСОБА_2 у повному обсязі його зобов’язань. Відповідач ОСОБА_2 своїх зобов’язань за договором належним чином не виконує, не здійснює погашення кредиту та відсотків за користування ним.

Станом на 11.02.2011 року заборгованість відповідача ОСОБА_2  складає (у гривневому еквіваленті) 861 991,81 гривень, з яких заборгованість за кредитом –638 044,64 грн., заборгованість по відсоткам –67 153,30 грн., пеня за прострочення кредиту –4 120,76 грн., пеня за прострочення відсотків –133 681,96 грн.

Відповідачам позивачем були направлені вимоги про дострокове виконання грошових зобов’язань за договором, але заборгованість ними не погашена.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість по кредитному договору в сумі 861 991,81 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на те, що в іпотеці у банку знаходиться нерухоме майно та цією іпотекою забезпечується виконання зобов’язань за договором, а тому в першу чергу стягнення має проводитись за рахунок реалізації нерухомого майна. Крім того посилаються на те, що заборгованість виникла у зв’язку з кризою в економіці. Також посилались на те, що сума заборгованості, зазначена позивачем не співпадає з розрахунками,Ю які здійснені ними, зокрема в частині повернення певних коштів.   

Суд, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.04.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2  був укладений кредитний договір №223364529, згідно умов якого відповідачу було надано кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 81 200 доларів США зі сплатою 14,25% річних за користування кредитними коштами терміном на 84 місяці, з 08.10.2008 року до 08.10.2015 року (а.с. 8-13).

Відповідно до умов договору відповідачу ОСОБА_2 були перераховані всі кошти кредиту, що підтверджується меморіальним валютним ордером №OJ3039737 від 15.04.2008 року (а.с.12).

Відповідно до п. 7.1. 7.2 погашення Кредиту та процентів щомісячно ануїтетними платежами в розмірі згідно з Графіком погашення кредиту та інших платежів (Додаток 1 до кредитного договору) у валюті Кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання Кредиту в дату, визначену п. 1.3.3. кредитного договору.

Відповідно до п. 7.9. всі платежі Позичальника щодо повернення суми Кредиту та сплати процентів за Кредитом повинні здійснюватися у валюті, що відповідає валюті кредиту.

Пунктом 16.3. кредитного договору передбачено, що за простроченням виконання будь-яких грошових зобов’язань за цим договором Позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1% від простроченої до оплати суми за кожен календарний день прострочення.

Пунктом 9.1. кредитного договору передбачено, що у разі невиконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту Позичальником у повному обсязі разом із сплатою всіх сум, включаючи проценти за кредит, пеню та штрафи.

Внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору, станом на 11.02.2011 року заборгованість відповідача ОСОБА_2  складає (у гривневому еквіваленті) 861 991,81 гривень, з яких заборгованість за кредитом –638 044,64 грн., заборгованість по відсоткам –67 153,30 грн., пеня за прострочення кредиту –4 120,76 грн., пеня за прострочення відсотків –133 681,96 грн.,що підтверджується даними розрахунку заборгованості (а.с.5-8), наданий позивачем, що був перевірений судом.

Позивачем було направлено ОСОБА_2 вимогу про дострокове виконання грошових зобов’язань за кредитним договором за вих. №89/733 від 02.02.2010 року (а.с.34), але він свої зобов’язання не виконав.

З метою забезпечення виконання зобов’язань відповідачем ОСОБА_2 за кредитним договором, 15.04.2008 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до якого останній зобов’язався перед кредитором відповідати по борговим зобов’язанням ОСОБА_2 у повному обсязі.

Згідно п.3.1 Договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником взятих на себе зобов'язань за Договором, Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, у відповідності до ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України.

Вимогу про дострокове виконання грошових зобов’язань за кредитним договором від 02.02.2010 року (а.с.34) було отримано відповідачем ОСОБА_3 19.02.2010 року,  але вона свої зобов’язання не виконала.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Одностороння відмова від зобов'язань чи одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові   кошти   (кредит)   позичальникові   у  розмірах  та   на  умовах,   встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернень чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, ш залишилася та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед, кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, враховуючи невиконанням відповідачем ОСОБА_2 своїх зобов’язань за кредитним договором, що був забезпечений шляхом укладання договору поруки з відповідачем ОСОБА_3, який також не виконав своїх зобов’язань у встановлений договором строк, а також те, що виконання зобов’язань за кредитним договором було забезпечено заставою, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та законні, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідачів щодо невірного нарахування розміру заборгованості та відсутність відомостей про деякі з проведених оплат, суд вважає необґрунтованими, такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами. Заперечення щодо першочергового звернення стягнення на предмет іпотеки позивачем суд також вважає необґрунтованими, оскільки позивачем самостійно обрано спосіб захисту порушеного права шляхом стягнення заборгованості з боржника та поручителя, а тому заперечення відповідачів в цій частині не ґрунтуються на вимогах закону.

Також на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню на користь позивача сплачена сума судового збору у розмірі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 525, 526, 553, 554, 572, 1050, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Києва, яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м.Києва, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»заборгованість за кредитним договором №223364529 від 15.04.2008 року у розмірі 861 991 (вісімсот шістдесят одна тисяча дев’ятсот дев’яносто одна) гривень 81 коп., а також 1 820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м.Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:                                                  А.М.Майбоженко  16.12.2011 Справа № 2-4229/11