Справа №22-ц-2147/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Прокудіна

Категорія - 27 Суддя-доповідач - Шевченко

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Шевченка В. А.,

суддів -  Кононенко  О. Ю.,  Семеній  Л. І.,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 23 вересня 2011 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Сумської міської ради, про стягнення сум заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 23 вересня 2011 року постановлено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на погашення заборгованості ТОВ «Будівельна компанія «Суми-Пластбау» на користь ПАТ «ОТБ Банк» 437932 грн. 27 коп. заборгованості за кредитним договором № CrL-SMEC00/083/2008 від 25 червня 2011 року.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 на погашення вказаної вище заборгованості ТОВ «Будівельна компанія «Суми-Пластбау».

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині стягнення пені та штрафу за невиконання зобов’язання за кредитним договором скасувати та ухвалити в цій частині нове, про відмову в задоволенні цих вимог.

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, 25 червня 2011 року між ЗАТ «ОТП Банк», яке в подальшому стало іменуватися як ПАТ «ОТП Банк», та ТОВ «Будівельна компанія «Суми-Пластбау» укладено кредитний договір № CrL-SMEC00/083/2008, за яким встановлено ліміт кредитної лінії у розмірі 390000 грн. для поновлення обігових коштів строком до 25 грудня 2009 року під 22% річних (а. с. 6-10).

Додатковим договором №1 до зазначеного вище кредитного договору, укладеним між тими ж сторонами 25 грудня 2009 року, позичальнику надано 390000 грн. строком до 25 грудня 2012 року під 22 % річних (а. с. 12-18).

Відповідно до пункту 4.1.1 частини № 2 вказаного додаткового договору № 1 за порушення прийнятих на себе зобов’язань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки, позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню у розмірі 1% від суми несвоєчасного виконання зобов’язання, за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно договору.

На забезпечення виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором банком 25 червня 2011 року укладено з ОСОБА_1 договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, балансовою вартістю 60562 грн., а з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договори поруки (а. с. 19-21, 23, 25).

У зв’язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов’язань за ним станом на 03 червня 2010 року виникла заборгованість у розмірі 437932 грн. 27 коп.: 379166 грн. 67 коп. - заборгованості по кредиту, 23703 грн. 18 коп. – по відсоткам за користування кредитом, 34912 грн. 42 коп. – пені та 150 грн. штрафу, що підтверджується розрахунком заборгованості (а. с. 27).

З приводу вказаної заборгованості відповідачам надсилалася досудова вимога (а. с. 31, 33, 35).

Доводи заявника про те, що визначений кредитним договором розмір пені, з огляду на ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Стягнення пені у визначеному судом розмірі відповідає як обставинам справи, умовам зазначеного вище кредитного договору, так і положенням ст. ст. 549, 550, 551 ЦК України.

Саме по собі висунуте у скарзі посилання на те, що у кредитному договорі незаконно встановлено повторну неустойку одночасно у вигляді пені та штрафу не може бути підставою для зміни чи скасування рішення, так як з цього приводу відповідних зустрічних позовних вимог не заявлялося, а тому дане питання не було предметом судового розгляду, а отже й доказування у справі. До того ж норми глави 49, у тому числі параграфу 2 ЦК України, обмежень у застосуванні видів забезпечення виконання зобов’язання не містять.

Тому, керуючись ст. ст. 303, 304, 308, ст. ст. 314, 315 ЦПК України, колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 23 вересня 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього дня на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -