Справа №295/11722/24

Категорія 38

2/295/593/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючої судді Стрілецької О.В.

за участі секретаря судового засідання Простибоженко Ю.М.

розглянувши y відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент`до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

06.08.2024 позивач шляхом використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №600-529-1 від 06.10.2023 по нарахованих та несплачених за період з 05.11.2023 по 02.07.2024 відсотках в розмірі 37800,00 грн, а також судові витрати.

Обґрунтовуючи вимоги позивач вказує, що 06.10.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №600-529-1, відповідно до умов якого позичальнику наданий кредит у розмірі 4000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день користування, що дорівнює 1277,5 % річних.

В порушення умов укладеного кредитного договору відповідач своєчасно нараховані за період з 05.11.2023 по 02.07.2024 відсотки за користування кредитом не сплатила, а відтак позивач просить стягнути їх з відповідача на свою користь.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Згідно з ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 20.09.2024 у справі відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін; витребувано зАТ «КБ «ПриватБанк»: інформацію, чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 , РНОКППО: НОМЕР_1 , платіжну карту № НОМЕР_2 ; виписку по картковому рахунку про рух грошових коштів, відкритому до платіжної картки № НОМЕР_2 , що належать ОСОБА_1 , за період з 06.10.2023 по 11.10.2023, з відображенням часу зарахування коштів; інформацію про номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 в період з 06.10.2023 по 11.10.2023 ( а.с. 56-57).

Представник позивача Руденко К.В. направив клопотання про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 84).

28.11.2024 на виконання вимог ухвали суду від 20.09.2024 АТ КБ «ПриватБанк» направив інформацію, яку запитував суд (а.с. 74-76)

Відповідач в судові засідання не з`являлась з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження, копій позовної заяви та доданих до неї документів за зареєстрованим місцем її проживання (а.с. 54), поштові відправлення повернулись до суду не врученим (а.с. 62-63, 78-79, 82-83).

Крім того, процесуальні документи направлялись відповідачу на електронну адресу, зазначену нею під час оформлення кредитного договору: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 62)

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що представник позивача не висловив заперечень щодо ухвалення заочного рішення, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, в установлений строк відзив на позов не подав, суд вважає за можливе на підставі ст.ст. 211, 223, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі положень ч. 1 ст. 244 ЦПК України в судовому засіданні 01.04.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, з урахуванням положень ч. 3 ст. 124 ЦПК України складення якого відкладено до 07.04.2025.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

В статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація, в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду

Судом встановлено, що 06.10.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №600-529-1 та додаток № 1 до кредитного договору, які підписані ОСОБА_1 електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором 298161 (а.с.10-13).

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору товариство зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі 4000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором.

Згідно з п.1.2. кредитного договору процентна ставка за користування кредитом становить 3,5% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 1277,50%) користування кредитом. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою.

Відповідно до п.1.3. кредитного договору строк надання кредиту становить 365 днів зі сплатою кредиту в кінці строку користування згідно Додатку №1 до цього договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

В пункті 4.2 кредитного договору визначено, що нарахування процентів за кредитним договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у пункту 1.1 кредитного договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства, зазначений у пункті 8 цього договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

На виконання умов договору 06.10.2023 позивачем були перераховані грошові кошти в сумі 4000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_3 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується квитанцією та випискою по рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 16, 74-76).

Отже, з матеріалів справи, досліджених судом, встановлено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі, який визначений договором. Разом з тим, відповідач свої зобов`язання про повернення коштів за кредитним договором не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Згідно із розрахунком заборгованості вбачається, що станом на 02.07.2024 заборгованість за відсотками, нарахованими за користування кредитом за період з 05.11.2023 по 02.07.2024, становить 37800,00 грн (а.с. 17-20), який суд вважає правильним та таким, що відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору.

Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідач допустив неналежне виконання умов договору, що призвело до порушення майнових прав позивача, а відтак наявні правові підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками, які нараховані за період з 05.11.2023 по 02.07.2024 в межах строку кредитування, погодженого сторонами, в розмірі 37800,00 грн.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до положень частини 1, пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з правилами пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених позивачем витрат з надання правничої допомоги представником позивача надано: копію договору про надання юридичних послуг №03-06/2024 від 03.06.2024, відповідно до п. 3.3.3 якого передбачено, що загальна вартість послуг договору становитиме суму вартості послуг, вказану в актах наданих послуг; копію акту виконаних робіт №2 від 24.07.2024 та витягу з реєстру № 1 до акту приймання-передачі, за змістом яких вбачається, що юридична допомога позивачу за звернення до суду з позовом про стягнення боргу з ОСОБА_1 становить 10 000,00 грн, з яких підготовка позовної заяви про стягнення боргу та клопотання про витребування доказів - 9000,00 грн, складання адвокатського запиту про витребування доказів -1000,00 грн; а також надано платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №741 від 25.07.2024 про сплату грошових коштів (а.с. 39-45).

Враховуючи категорію і складність цієї справи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, обсяг робіт, виконаних адвокатом; на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати з надання професійної правничої допомоги в сумі 10000,00 грн.

Суд вважає, що такий розмір витрат на правничу допомогу є реальним, обґрунтованим та співмірним з обсягом виконаних адвокатом робіт, що підтверджується матеріалами справи. На переконання суду понесені витрати не є завищеними або такими, що явно не співмірні із наданими адвокатом послугами.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом позов задоволений повністю, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за кредитним договором №600-529-1 від 06.10.2023 по нарахованим та несплаченим відсоткам за користування кредитними коштами, яка утворилась за період з 05.11.2023 по 02.07.2024 у розмірі 37800,00 грн, а також стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн та 10000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, 48; код ЄДРПОУ 41466388.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складений 07.04.2025.

Суддя О.В. Стрілецька