Справа №1-3/08
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 березня 2008 року Знам”янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
в складі : головуючого судді Попової Н.І.
при секретарі Зеленській Т.В
з участю прокурора Устянцева С.В.
з участю адвокатів ОСОБА_1., ОСОБА_2
ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам”янка кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Старо-Головнево Доманівського району Миколаївської області, українця, громадянина України, безпартійного, розлученого, освіта вища, пенсіонера, проживаючого мАДРЕСА_1, раніше не судимого
за ч.3 ст.191, ч.1 ст.366, ч.2 ст.368 КК України, -
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки смт. Олександрівка Кіровоградської області, українки, громадянки України, безпартійної, освіта вища, одруженої, працюючої головним бухгалтером в обласному протитуберкульозному санаторію для дорослих, проживаючої в АДРЕСА_2, раніше не судима
за ч.3 ст.191 КК України, -
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки села Богданівка Знам”янського району Кіровоградської області і проживаючої в цьому селі АДРЕСА_3, українки, громадянки України, безпартійної, світа середня-спеціальна, одруженої, маючої на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судима
за ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
Підсудні ОСОБА_4., ОСОБА_5. і ОСОБА_6. скоїли привласнення чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Підсудний ОСОБА_4. скоїв одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням хабара та отриманням хабара, повторно.
Підсудні ОСОБА_4. та ОСОБА_6. скоїли службове підроблення, тобто складання завідомо неправдивих документів.
Злочини підсудні ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_6. вчинили за наступних обставин.
Підсудні ОСОБА_4., ОСОБА_5. і ОСОБА_6. на початку 2002 року за попередньою змовою між собою, метою якої була діяльність, спрямована на привласнення чужого майна, а саме грошових коштів обласного протитуберкульозного санаторію для дорослих, призначених для виплати заробітної плати працівникам санаторію.
Згідно попередньої змови між собою, кожен з них повинен підшуковувати осіб, яких в подальшому вони фіктивно оформляли на роботу в санаторій, а саме ОСОБА_4., як головний лікар, виносив накази про зарахування вказаних осіб на посади; ОСОБА_5., як головний бухгалтер, нараховувала їм заробітну плату, вносила їх до відомостей про видачу заробітної плати, яку підписувала сама та ОСОБА_4., як керівник санаторію, а бухгалтер-касир ОСОБА_6. повинна була вилучати заробітну плату даних осіб з каси та передавати грошові кошти головному лікарю санаторію ОСОБА_4., яким в подальшому кошти розподілялися між ним, ОСОБА_5. та ОСОБА_6. Також, згідно домовленості, кожен з них достовірно знав про те, що кожна з фіктивно-зарахованих на роботу в санаторій осіб, не виконувала ніяких дій з функціональних обов”язків, передбачених для їх посад. Так, ОСОБА_4., будучи згідно посадової інструкції головного лікаря, службовою особою, яка здійснює свої повноваження на постійній основі і наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов”язками та керує санаторієм на засадах єдиноначальства, за попередньою змовою з ОСОБА_5., яка будучи, згідно посадової інструкції головного бухгалтера, посадовою особою, яка здійснює свої повноваження на постійній основі і наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов”язками та яка організовує роботу і встановлює службові обов”язки для підлеглих їй працівників і з ОСОБА_6.- бухгалтера обласного протитуберкульозного санаторію, на яку покладено виконання обов”язків касира, будучи, згідно посадової інструкції службовою особою, яка здійснює свої повноваження на постійній основі і наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов”язками, 21 жовтня 2002 року, як головний лікар обласного протитуберкульозного санаторію (далі санаторій), видав наказ №169 про прийняття на роботу на посаду водія автомобіля “Таврія” санаторію - ОСОБА_7., який фактично в санаторії не працював. За вказівкою ОСОБА_4. у період з 21 жовтня 2002 року по 1 червня 2003 року керівники відповідного підрозділу проставляли в табелях обліку робочого часу дані про те, що ОСОБА_7. відпрацював відповідну кількість робочого часу. На підставі цих табелів обліку робочого часу, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_7. фактично в санаторії не працював, ОСОБА_5. здійснювала нарахування заробітної плати ОСОБА_7. та вносила його до відомостей на отримання заробітної плати, які підписувалися нею та затверджувалися ОСОБА_4., а ОСОБА_6., яка теж знала, що ОСОБА_7. фактично не працював в санаторії, передавала грошові кошти ОСОБА_4., яким в подальшому ці кошти розподілялися між ним та ОСОБА_5. і ОСОБА_6.
26 травня 2003 року ОСОБА_4. самостійно складено завідомо неправдивий документ - заяву від імені ОСОБА_7. про звільнення з роботи.
На підставі підробленої ОСОБА_4. заяви ОСОБА_7. про звільнення з роботи останній згідно наказу від 30 травня 2003 року №73 з 2 червня 2003 року звільнений з санаторію. За час його фіктивного перебування на роботі в санаторії з 21 жовтня 2002 року по 1 червня 2003 року йому незаконно нарахована та виплачена заробітна плата в сумі 597 грн. 37 коп., які в подальшому були привласнені ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_6., які використали їх на власний розсуд.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на привласнення грошових коштів, призначених для виплати заробітної плати працівникам санаторію, підсудні за попередньою змовою між собою, а саме ОСОБА_4. 6 грудня 2002 року видав наказ №206 про прийняття на роботу на посаду водія автомобіля “РАФ” санаторію ОСОБА_8. з 9 грудня 2002 року, який фактично в санаторії не працював. За вказівкою ОСОБА_4. у період з 9 грудня 2002 року по 1 квітня 2003 року керівники відповідного підрозділу проставляли в табелях обліку робочого часу дані про те, що ОСОБА_8. відпрацював відповідну кількість робочого часу. На підставі цих табелів обліку робочого часу, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_8. фактично в санаторії не працював, ОСОБА_5. здійснювала нарахування заробітної плати ОСОБА_8., та вносила його до відомостей на отримання заробітної плати, які підписувалися нею та затверджувалися ОСОБА_4., а ОСОБА_6., достовірно знаючи про те, що ОСОБА_8. фактично в санаторії не працював, видавала йому грошові кошти, які останній передавав ОСОБА_4. і ці кошти в подальшому ним розподілялися між ним, ОСОБА_5. та ОСОБА_6.
ОСОБА_8. згідно наказу від 28 березня 2003 року №56 з 1 квітня 2003 року був звільнений з санаторію. За період його фіктивного перебування в санаторії з 9 грудня 2002 року по 1 квітня 2003 року йому незаконно нарахована і виплачена заробітна плата в сумі 678 грн., які в подальшому були привласнені ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_6. і використовані ними на власний розсуд.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на привласнення грошових коштів, призначених для виплати заробітної плати працівникам обласного протитуберкульозного санаторію ОСОБА_5. за попередньою змовою з ОСОБА_4. та ОСОБА_6. в листопаді 2003 року запропонувала своїй знайомій ОСОБА_9. влаштувати її на роботу в санаторій. При цьому вона повідомила, ОСОБА_9. фактично працювати не буде і не буде отримувати заробітної плати, але в подальшому їй буде видана довідка, про середню заробітну плату та зроблено запис в трудовій книжці, на підставі яких та зможе отримувати допомогу по безробіттю, а також їй буде зараховано стаж роботи, на що ОСОБА_9. погодилась.
1 грудня 2003 року ОСОБА_4. за попередньою змовою з ОСОБА_5. та ОСОБА_6. видано наказ №134 про прийняття на роботу на посаду двірника санаторію ОСОБА_9., але фактично в санаторії вона не працювала. За вказівкою ОСОБА_4. у період з 1 грудня 2003 року по 30 червня 2004 року керівники відповідного підрозділу проставляли в табелях обліку робочого часу дані про те, що ОСОБА_9. відпрацювала кількість робочого часу. На підставі цих табелів, достовірно знаючи те, що ОСОБА_9. фактично в санаторії не працювала, ОСОБА_5. здійснювала нарахування заробітної плати ОСОБА_9. та вносила її до відомостей на отримання заробітної плати, які підписувалися нею та затверджувалися головним лікарем обласного санаторію ОСОБА_4., а ОСОБА_6., достовірно знаючи про те, що ОСОБА_9. фактично в санаторії не працювала, передавала кошти ОСОБА_4., яким в подальшому вони ним розподілялися між ним, ОСОБА_5. та ОСОБА_6.. ОСОБА_9. згідно наказу №76 від 30 червня 2004 року була звільнена. За період її фіктивного перебування на посаді двірника в санаторії з 1 грудня 2003 року по 30 червня 2004 року їй незаконно нарахована і виплачена заробітна плата в сумі 1356 грн. 96 коп., які в подальшому були привласнені ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6. і використовані на власний розсуд.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на привласнення грошових коштів, призначених для виплати заробітної плати працівникам санаторію ОСОБА_6. за попередньою змовою з ОСОБА_4. та ОСОБА_5. 1 січня 2004 року склала завідомо неправдивий документ - заяву про прийняття на роботу від імені ОСОБА_10., внісши до цієї заяви неправдиві дані щодо його місця проживання та підробивши підпис ОСОБА_10.
1 січня 2004 року ОСОБА_4. за попередньою змовою з ОСОБА_5. та ОСОБА_6. на підставі підробленої останньою заяви про прийняття на роботу було видано наказ №149 про прийняття на роботу на посаду прибиральника території обласного санаторію
ОСОБА_10., який фактично в санаторію не працював. За вказівкою ОСОБА_4. у період з 1 січня 2004 року по 1 березня 2005 року керівники відповідного підрозділу проставляли в табелях обліку робочого часу дані про те, що ОСОБА_10. відпрацював відповідну кількість робочого часу. На підставі цих табелів, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_10. фактично в санаторії не працював, ОСОБА_5. здійснювала нарахування заробітної плати ОСОБА_10. та вносила його до відомостей на отримання заробітної плати, які підписувалися нею та затверджувалися головним лікарем санаторію ОСОБА_4., а ОСОБА_6. достовірно знаючи про те, що ОСОБА_10. фактично в санаторії не працював, вилучала нараховану йому заробітну плату і передавала грошові кошти безпосередньо ОСОБА_4., яким в подальшому кошти розподілялися між ним, ОСОБА_5. і ОСОБА_6.
28 лютого 2005 року ОСОБА_6. склала завідомо неправдивий документ - заяву про звільнення з роботи від імені ОСОБА_10., підробивши при цьому підпис ОСОБА_10.. За даною заявою ОСОБА_10. згідно наказу від 28 лютого 2005 року за №30 з 1 березня 2005 року звільнений з роботи.
ОСОБА_10. за час фіктивного перебування на посаді прибиральника території санаторія в період з 1 січня 2004 року по 1 березня 2005 року незаконно нарахована і виплачена заробітна плата в сумі 3826 грн. 54 коп., які в подальшому були привласнені ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_6. і використовані ними на власний розсуд.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на привласнення грошових коштів, призначених для виплати заробітної плати працівникам санаторію, ОСОБА_4. за попередньою змовою з ОСОБА_5. і ОСОБА_6. 2 квітня 2004 року видав наказ №36 про прийняття на роботу на посаду підсобного працівника санаторію ОСОБА_11.. фактично ОСОБА_11. в санаторії не працювала. За вказівкою ОСОБА_4. у період з 2 квітня по 18 червня 2004 року керівники відповідного підрозділу проставляли в табелях обліку робочого часу дані про те, що ОСОБА_11. відпрацювала відповідну кількість робочого часу. На підставі цих табелів, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_11. фактично в санаторії не працювала, ОСОБА_5. здійснювала нарахування заробітної плати ОСОБА_11. та вносила її до відомостей на отримання заробітної плати, які підписувалися нею та затверджувалися ОСОБА_4., а ОСОБА_6., достовірно знаючи про те, що ОСОБА_11. фактично в санаторії не працювала, вилучала нараховану їй заробітну плату та передавала грошові кошти безпосередньо ОСОБА_4., яким в подальшому кошти розподілялися між ним, ОСОБА_5. і ОСОБА_6.
ОСОБА_11. згідно наказу №72 від 18 червня 2004 року була звільнена з роботи. За період з 2 квітня по 18 червня 2004 року їй незаконно нарахована та виплачена заробітна плата в сумі 283 грн. 82 коп., які в подальшому були привласнені ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6. та використовані на власний розсуд.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на привласнення грошових коштів, призначених для виплати заробітної плати працівникам санаторію, в січні 2005 року ОСОБА_4. за попередньою змовою з ОСОБА_5. і ОСОБА_6., фіктивно оформив на роботу в санаторій ОСОБА_12., знайому ОСОБА_5. яка запропонувала їй фіктивно влаштуватись на посаду підсобного працівника на 0,5 ставки, а саме написати заяву про прийняття на роботу, але фактично на роботу не виходити. На прохання ОСОБА_5., ОСОБА_12. написала заяву про прийняття її на роботу на посаду підсобного працівника санаторію на 0,5 ставки.
ОСОБА_4. 28 січня 2005 року було видано наказ №16 про прийняття на роботу на посаду підсобного працівника санаторію на 0,5 ставки ОСОБА_12. з 1 лютого 2005 року, яка фактично в санаторії не працювала. За вказівкою ОСОБА_4. в період з 1 лютого по 21 березня 2005 року керівники відповідного підрозділу проставляли в табелях обліку робочого часу дані про те, що ОСОБА_12. відпрацювала відповідну кількість робочого часу. На підставі цих табелів, ОСОБА_5. здійснювала нарахування заробітної плати
ОСОБА_12. та вносила її до відомостей на отримання заробітної плати, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_12. фактично в санаторії не працювала, які підписувалися нею та затверджувалися ОСОБА_4., а ОСОБА_6., достовірно знаючи, що ОСОБА_12. фактично в санаторії не працювала, вилучала нараховану їй заробітну плату та передавала грошові кошти ОСОБА_4., яким в подальшому ці кошти розподілялися між ним, ОСОБА_5. та ОСОБА_6.
ОСОБА_12. згідно наказу №27 від 21 березня 2005 року була звільнена з роботи. За період її фіктивного перебування на роботі в санаторії з 1 січня по 21 березня 2005 року їй незаконно нарахована та виплачена заробітна плата в сумі 217 грн. 30 коп., які в подальшому були привласнені ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6. і використані ними на власний розсуд.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на привласнення грошових коштів, призначених для виплати заробітної плати працівникам санаторію, ОСОБА_4., за попередньою змовою з ОСОБА_5. і ОСОБА_6., 1 червня 2005 року видав наказ №78 про прийняття на роботу на посаду молодшої медичної сестри санаторію ОСОБА_13., яка фактично в санаторії не працювала. За вказівкою ОСОБА_4. у період з 1 червня по 23 серпня 2005 року керівники відповідного підрозділу проставляли в табелях обліку використання робочого часу дані про те, що ОСОБА_13. відпрацювала відповідну кількість робочого часу. На підставі цих табелів обліку, достовірно знаючи, що ОСОБА_13. фактично в санаторії не працювала, ОСОБА_5. здійснювала нарахування заробітної плати ОСОБА_13. та вносила її до відомостей на отримання заробітної плати, які підписувалися нею та затверджувалися ОСОБА_4., а ОСОБА_6. щомісячно вилучала нараховану їй заробітну плату і передавала грошові кошти безпосередньо ОСОБА_4., яким в подальшому кошти розподілялися між ним, ОСОБА_5. та ОСОБА_6..
ОСОБА_13. була звільнена з роботи згідно наказу №121 від 23 серпня 2005 року. За період її фіктивного перебування на роботі в санаторії в період з 1 червня по 23 серпня 2005 року їй незаконно нарахована і виплачена заробітна плата в сумі 960 грн. 12 коп., які в подальшому були привласнені ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6. та використані ними на власний розсуд.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на привласнення грошових коштів, призначених для виплати заробітної плати працівникам санаторію, ОСОБА_4., за попередньою змовою з ОСОБА_5. і ОСОБА_6., 20 травня 2002 року видав наказ №64/1 про прийняття на роботу на посаду водія автомобіля санаторію ОСОБА_14.. Фактично ОСОБА_14. в санаторію пропрацював до 22 червня 2004 року. Наказом №73 від 21 червня 2004 року ОСОБА_14. надано відпустку з 22 червня по 17 липня 2004 року, після чого ОСОБА_14. на роботу не виходив. За вказівкою ОСОБА_4. у період з 18 липня 2004 року по 22 березня 2005 року керівники відповідного підрозділу проставляли в табелях обліку робочого часу дані про те, що ОСОБА_14. відпрацював відповідну кількість робочого часу. На підставі цих табелів, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_14. фактично в санаторії не працював, ОСОБА_5. здійснювала нарахування заробітної плати ОСОБА_14. та вносила його до відомостей на отримання заробітної плати, які підписувалися нею та затверджувалися ОСОБА_4., а ОСОБА_6. вилучала нараховану йому заробітну плату та передавала грошові кошти ОСОБА_4., яким в подальшому ці кошти розподілялися між ним, ОСОБА_5. і ОСОБА_6.
ОСОБА_14. був звільнений з роботи згідно наказу від 22 березня 2005 року №38.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на привласнення грошових коштів, призначених для виплати працівникам санаторію, ОСОБА_4., за попередньою змовою з ОСОБА_5. і ОСОБА_6., 1 липня 2005 року видав наказ №94 про прийняття на роботу на посаду водія автомобіля “Таврія” санаторію, ОСОБА_14., який фактично в санаторії не працював. За вказівкою ОСОБА_4. у період з 1 липня 2005 року по 31 січня 2006 року
6
керівники відповідного підрозділу проставляли в табелях обліку робочого часу дані про те, що ОСОБА_14. відпрацював відповідну кількість робочого часу. На підставі цих табелів, достовірно знаючи, що ОСОБА_14. фактично в санаторії не працював, ОСОБА_5. здійснювала нарахування заробітної плати ОСОБА_14. та вносила його до відомостей на отримання заробітної плати, які підписувалися нею та затверджувалися ОСОБА_4., а ОСОБА_6. вилучала нараховану йому заробітну плату та передавала грошові кошти безпосередньо ОСОБА_4., яким в подальшому кошти розподілялися між ним, ОСОБА_5. і ОСОБА_6.
ОСОБА_14. звільнений з роботи згідно наказу №13 від 31 січня 2006 року.
За період його фіктивного перебування на роботі в санаторії з 18 липня 2004 року по 22 березня 2005 року та з 1 липня 2005 року по 31 січня 2005 року йому незаконно нарахована та виплачена заробітна плата в сумі 4551 грн. 06 коп., які в подальшому були привласнені ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6. і використані ними на власний розсуд.
Всього ОСОБА_4., ОСОБА_5. і ОСОБА_6. за попередньою змовою між собою, привласнили чуже майно шляхом зловживання своїм службовим становищем на загальну суму 12071 грн. 17 коп.;, чим завдали збитки державі на вказану суму.
Крім того, підсудний ОСОБА_4. перебуваючи на посаді головного лікаря обласного протитуберкульозного санаторію для дорослих і згідно посадової інструкції, будучи службовою особою, 7 березня 2006 року, близько 16 год. 35 хвил., маючи умисел на отримання хабара, поєднаний з вимаганням хабара та реалізуючи його, знаходячись у заздалегідь обумовленому місці - службовому кабінеті головного лікаря санаторію, розташованого в м. Знам”янка вул. Санаторна,1 Кіровоградської області і, використовуючи надану йому владу та службове становище, в особистих інтересах, з корисливих мотивів, отримав від ОСОБА_15. частину незаконної грошової винагороди (хабара) в сумі 50 доларів США (по курсу НБУ станом на 7.03.2006 року дорівнювала 252 грн. 50 коп.) на влаштування її на роботу у санаторій на посаду швачки. Попередньо, 3 березня 2006 року ОСОБА_4. вимагав у ОСОБА_15. за влаштування її на роботу у санаторій хабар у розмірі 100 доларів США, який вона повинна передати йому в його службовому кабінеті. При цьому ОСОБА_4. повідомив ОСОБА_15., що в разі її відмови передати йому хабара, він не буде розглядати питання про її працевлаштування.
В подальшому, продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на отримання хабара від ОСОБА_15. та реалізуючи його, ОСОБА_4. 15 березня 2006 року, близько 16 год., знаходячись у заздалегідь обумовленому місці - службовому кабінеті головного лікаря санаторію, отримав від ОСОБА_15. решту незаконної грошової винагороди (хабара) в сумі 50 доларів США (по курсу НБУ станом на 15.03.2006 року дорівнювало 252 грн. 50 коп.) за влаштування її на роботу у санаторій на посаду швачки.
Отримавши 7 березня 2006 року від ОСОБА_15. частину хабара в сумі 50 доларів США, ОСОБА_4. 7 березня 2006 року надав вказівку інспектору кадрів санаторію внести у книгу наказів по санаторію наказ за №22 від 3 березня 2006 року, яким ОСОБА_15. тимчасово переведено на посаду швачки з 6 березня 2006 року.
Крім того, 15 березня 2006 року, близько 15 год. 15 хвил. ОСОБА_4., маючи намір на отримання хабара, поєднаний з вимаганням хабара та реалізуючи його, знаходячись у заздалегідь обумовленому місці - службовому кабінеті головного лікаря санаторію, розташованого в м. Знам”янка вул. Санаторна, 1, використовуючи надану йому владу та службове становище, в особистих інтересах, з корисливих мотивів, отримав від ОСОБА_16. частину незаконної винагороди (хабара), а саме 2-х літрову пляшку пива “Оболонь-світле” вартістю 6 грн. 50 коп., 0,5 - літрову пляшку горялки “Благов-життя” вартістю 12 грн. 95 коп., які були поміщені у поліетиленовий пакет вартістю 50 коп., на загальну суму 19 грн. 95 коп. за влаштування його на роботу у санаторій на посаду оператора котельні.
7
Попередньо, 10 березня 2006 року, ОСОБА_4. вимагав у ОСОБА_16. за влаштування його на роботу у санаторій хабара у вигляді грошової винагороди в розмірі 200 доларів США та продуктів харчування, який він повинен передати йому в його службовому кабінеті. При цьому ОСОБА_4. повідомив ОСОБА_16., що в разі його відмови передати йому хабара, він не буде розглядати питання про його працевлаштування.
В подальшому, продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на отримання хабара від ОСОБА_16. та реалізуючи його, 15 березня 2006 року близько 15 год. 15 хвил., ОСОБА_4. знаходячись у заздалегідь обумовленому місці - службовому кабінеті головного лікаря санаторію, отримав від ОСОБА_16. решту незаконної винагороди (хабара) в сумі 100 доларів США (по курсу НБУ станом на 15.03.2006 року дорівнювало 505 грн.) за влаштування його на роботу у санаторій на посаду оператора котельні.
Працевлаштувати, згідно домовленості, ОСОБА_16. на роботу в санаторій на посаду оператора котельні ОСОБА_4. не встиг, оскільки після отримання хабара 15 березня 2006 року був затриманий працівниками міліції УМВС України в Кіровоградській області.
ОСОБА_4., являючись службовою особою, з метою привласнення чужого майна, а саме грошових коштів обласного протитуберкульозного санаторію для дорослих, призначених для виплати заробітної плати працівникам санаторію, 26 травня 2003 року умисно склав завідомо неправдивий документ, а саме заяву від імені ОСОБА_7. про його звільнення з роботи.
Крім того, ОСОБА_4., з метою привласнення чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, на загальну суму 12071 грн. 17 коп. в період з 2002 року по 2006 рік видавались завідомо неправдиві документи, на підставі яких незаконно нараховувались та в подальшому щомісячно вилучалась заробітна плата осіб, що фіктивно рахувались прийнятими на роботу в санаторій, а саме накази про прийняття та звільнення з роботи вказаних осіб.
Так, 21 жовтня 2002 року ОСОБА_4. видав наказ №169 про прийняття на роботу на посаду водія автомобіля “Таврія” санаторію ОСОБА_7., який фактично в санаторії не працював і наказом №73 від 2 червня 2003 року звільнений з роботи.
6 грудня 2002 року ОСОБА_4. видав наказ №206 про прийняття на роботу на посаду водія автомобіля “РАФ” санаторію ОСОБА_8. з 9 грудня 2002 року, який фактично в санаторії не працював і згідно наказу №56 від 28 березня 2003 року з1 квітня 2003 року звільнений з роботи.
1 грудня 2003 року ОСОБА_4. видав наказ №134 про прийняття на роботу на посаду двірника санаторію ОСОБА_9., яка фактично в санаторії не працювала і згідно наказу від 30 червня 2004 року №76 звільнена з роботи.
1 січня 2004 року ОСОБА_4. на підставі підробленої ОСОБА_6. заяви про прийняття на роботу від імені ОСОБА_10. видано наказ №149 про прийняття на роботу на посаду прибиральника території санаторію для дорослих ОСОБА_10., який фактично в санаторії не працював і згідно наказу №30 від 28 лютого 2005 року звільнений з роботи з 1 березня 2006 року.
2 квітня 2004 року ОСОБА_4. видав наказ №36 про прийняття на роботу на посаду підсобного працівника санаторію ОСОБА_11., яка фактично в санаторії не працювала і згідно наказу №72 від 18 червня 2004 року звільнена з роботи.
28 січня 2005 року ОСОБА_4. видав наказ №16 про прийняття на роботу на посаду підсобного працівника санаторію на 0,5 ставки ОСОБА_12. з 1 травня 2005 року, яка фактично в санаторії не працювала і згідно наказу №27 від 21 березня 2005 року була звільнена з роботи.
1 червня 2005 року ОСОБА_4. видав наказ №78 про прийняття на роботу на посаду молодшої медичної сестри санаторію ОСОБА_13., яка фактично в санаторії не
працювала і згідно наказу №121 від 23 серпня 2005 року була звільнена з роботи.
1 липня 2005 року ОСОБА_4. видав наказ №94 про прийняття на роботу на посаду водія автомобіля “Таврія” санаторію, який фактично в санаторії не працював і згідно наказу №13 від 31 січня 2006 року був звільнений з роботи.
Підсудна ОСОБА_6. з метою привласнення чужого майна, а саме грошових коштів обласного протитуберкульозного санаторію для дорослих, призначених для виплати заробітної плати працівникам санаторію, умисно склала завідомо неправдиві документи, а саме заяви від імені ОСОБА_10. про прийняття на роботу від 1 січня 2004 року та про звільнення його з роботи від 28 лютого 2005 року, які підписала від його імені.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену єдиним умислом на привласнення коштів, призначених для виплати заробітної плати працівникам санаторію, 22 березня 2005 року ОСОБА_6. склала завідомо неправдивий документ, а саме заяву від імені ОСОБА_14. про звільнення з роботи.
Будучи допитаними у судовому засіданні, підсудні ОСОБА_4., ОСОБА_5. і ОСОБА_6. винними себе у інкримінованим їм діянням визнали частково і при цьому пояснили.
ОСОБА_4. пояснив суду, що ОСОБА_15. і ОСОБА_16. звертались до нього по питанню працевлаштування на роботу до санаторію, але ніяких коштів він у них не вимагав за влаштування їх на роботу.
Відносно привласнення коштів ніякої домовленості між ним, ОСОБА_5. і ОСОБА_6. не було. Якщо він і отримував кошти від касира ОСОБА_6., які вона повинна була видавати працівникам, що фактично не працювали в санаторії, то вони між ними не розподілялися, а використовувалися на встановлення топочного котла, проведення ремонтних робіт покрівлі, овочесховища, пральні, котельні, гаражів.
Накази про прийняття та звільнення працівників санаторію складала начальник відділу кадрів, а він їх тільки підписував, не перевіряючи.
Підсудні ОСОБА_5. та ОСОБА_6. визнали свою вину частково і дали аналогічні пояснення, які дав ОСОБА_4.
Не дивлячись на часткове визнання своєї вини підсудними ОСОБА_4., ОСОБА_5. і ОСОБА_6., їх вина в повному обсязі пред”явленого їм обвинувачення встановлена судом і підтверджується показами потерпілих, свідків та матеріалами кримінальної справи, дослідженими у судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_15. пояснила суду, що дійсно в березні 2006 року вона звернулася до ОСОБА_4., щоб той працевлаштував її на роботу в санаторій, на що він їй відповів, за що потрібно заплатити 100 доларів. Вони з ним домовилися про зустріч і в його кабінеті вона дала ОСОБА_4. 50 доларів, пообіцявши, що до кінця тижня вона заплатить йому ще 50 доларів. Гроші давала, щоб отримати любу роботу і 6 березня 2006 року вона написала заяву про прийняття її на роботу на посаду швачки. 15 березня 2006 року їй подзвонила секретар ОСОБА_4. і сказала, щоб вона після обіду прийшла в санаторій, так як її викликає головний лікар. В цей же день вранці вона звернулася в міліцію і написала заяву, що ОСОБА_4. вимагає у неї гроші за її працевлаштування в санаторій. В міліції їй видали 50 доларів і вона 15 березня 2006 року в кабінеті у ОСОБА_4. вдруге передала йому 50 доларів за її працевлаштування в санаторій.
Потерпілий ОСОБА_16. пояснив суду, що він дійсно в лютому 2006 року, щоб працевлаштуватися на роботу в санаторій, спочатку дав ОСОБА_4. пакет з пивом, горілкою, а потім передав йому 100 доларів у нього в кабінеті. Він був прийнятий на стажування в санаторій, а щоб скоріше працевлаштуватися, треба було заплатити ОСОБА_4. гроші, що він і зробив.
Свідок ОСОБА_17. пояснила суду, що вона працює в санаторії секретарем і на пів-ставки інспектором відділу кадрів. Вела облік робочого часу головного лікаря, працівників
бухгалтерії, економіста, секретаря, а інших працівників - вели керівників підрозділів по дільницям. Їй відомо, що на роботу працевлаштуватися в санаторій хотіли ОСОБА_15. і ОСОБА_16., які декілька разів приходили в кабінет до ОСОБА_4., але про що велась у нього з ними розмова, їй не відомо. 15 березня 2006 року вона по телефону викликала ОСОБА_15. по вказівці ОСОБА_4., яка приходила до нього в кабінет після 14 год. і в цей же день приходив і ОСОБА_16.
Крім того, свідок пояснила, що хто приймав на роботу ОСОБА_7., їй не відомо, але наказ про його звільнення готувала вона 2 липня 2003 року. Вона ніколи не бачила ОСОБА_7. на роботі і їй не відомо, як він отримував і чи отримував заробітну плату. 1.12.2003 року їй принесла ОСОБА_5. заяву про прийняття на роботу ОСОБА_9. з резолюцією головного лікаря, на підставі чого вона видала наказ. Так само принесли і її заяву про звільнення з роботи. Вона ніколи не бачила ОСОБА_9. на роботі, зарплату їй нараховувала бухгалтерія, а чи отримувала вона зарплату, їй не відомо. Заяви про прийняття на роботу і звільнення з роботи ОСОБА_10. писала сама ОСОБА_6., хоча він ніколи не робив в санаторії, так як вона його ніколи не бачила. ОСОБА_11. сама писала заяви про прийняття і звільнення її з роботи, але в санаторії вона ніколи не робила. Заяви про прийняття на роботу і звільнення з роботи ОСОБА_12. принесла їй ОСОБА_5., на яких були резолюції головного лікаря. Вона ніколи не бачила на роботі ОСОБА_12.. Таким же чином була оформлена на роботу і ОСОБА_13., яка теж ніколи в санаторії не робила. В санаторії з 20 травня 2002 року по 22 березня 2005 року в санаторії працював ОСОБА_14., який на автомобілі возив головного лікаря. З червня 2004 року і до дня звільнення ОСОБА_14. на роботу не ходив, але в день видачі заробітної плати приходив в санаторій. Заяву про звільнення він писав сам.
Свідок ОСОБА_7. пояснив суду, що він дійсно був прийнятий на роботу в санаторій з жовтня 2002 року, а звільнився в червні 2003 року. Не пам”ятає, хто писав заяву про прийняття його на роботу. Він не постійно виконував обов”язки водія, але зарплату йому нараховували постійно, у відомостях на її отримання він розписувався, але грошей не отримував. Він ні з ким із працівників санаторію не обговорював питання, хто буде отримувати його гроші.
Свідок ОСОБА_18. пояснила суду, що вона в санаторії працювала економістом з травня 2003 року по 16 грудня 2004 року. В санаторії рахувалися люди, яких вона ніколи не бачила, щоб вони виконували свої обов”язки. Вона цікавилась у робітників бухгалтерії за цих людей, але вони їй відповідали, щоб це питання вона з”ясувала у ОСОБА_4.. Це такі люди, як ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, які ніколи не працювали в санаторії. Їй ОСОБА_6. казала, що вона носить ОСОБА_4. гроші за цих осіб, які фактично в санаторії не працюють.
Свідок ОСОБА_11. пояснила суду, що вона в 2004 році влаштувалася на роботу в санаторій на посаду двірника, але ніколи на роботу не виходила. Заяви про прийняття на роботу і про звільнення з роботи вона писала сама. Гроші вона не отримувала, їй дзвонили по телефону і вона приходила в санаторій, розписувалася у відомості один раз на місяць.
Свідок ОСОБА_19. пояснив суду, що він з 9.04.2004 року по листопад 2005 року працював завгоспом в санаторії. Він вів облік робочого часу на працівників господарського двору, прачки, прибиральників, водіїв, кочегарів. Він ніколи не бачив на роботі ОСОБА_9, ОСОБА_10. Коли він здавав табеля на цих осіб в бухгалтерію, він казав, що ці люди не працюють, на що йому відповіли, що якщо головний лікар наказав, то він повинен ставити у табелі їм робочі дні.
Свідок ОСОБА_20. пояснила суду, що вона працює старшою медичною сестрою в санаторії. ОСОБА_13. в санаторії не працювала, але вона 2-2,5 місяці ставила в табелі, що вона працює. Була від неї заява про прийняття на роботу з резолюцією головного лікаря. Як нараховувалася їй зарплата і як вона її отримувала, їй не відомо.
Свідок ОСОБА_21. пояснила суду, що вона з березня 2001 року по травень 2003 року працювала секретарем і інспектором по кадрам в санаторії. За наказом ОСОБА_4. вона складала табеля на ОСОБА_7 і ОСОБА_8, яких вона бачила в санаторії тільки в день видачі заробітної плати.
Свідок ОСОБА_22 пояснила суду, що вона працює в санаторії техніком по охороні праці і їй зі слів ОСОБА_7а відомо, що він тільки рахується на роботі в санаторії, а гроші віддіє головному лікарю. На роботі в санаторії вона ніколи не бачила ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13, а ОСОБА_14то працював в санаторії, то не працював, а після відпустки взагалі на роботу не виходив, але в день зарплати з”являвся в санаторій, після чого заходив в кабінет головного лікаря. ОСОБА_11 вона теж ніколи не бачила на роботі в санаторії.
Свідок ОСОБА_23 . пояснив суду, що він працює електромонтером в санаторії і йому відомо зі слів інших працівників, що з 2002 року в санаторії рахувались, як працюючі люди, а саме ОСОБА_10, ОСОБА_24та інші, але фактично ніколи не виконували ніякої роботи, а зарплата їм нараховувалася. Хто отримував кошти в касі, йому невідомо.
Свідок ОСОБА_25. пояснив суду, що він працює в санаторії різноробочим і йому було відомо, що в санаторії рахуються люди, які практично не працюють і сам особисто він ніколи не бачив в санаторії.
Свідок ОСОБА_26. пояснив суду, що він працює водієм в санаторії і йому нічого не відомо відносно ОСОБА_10, ОСОБА_9, так як він ніколи їх не бачив в санаторії, а ОСОБА_14працював постійно в санаторії.
Свідок ОСОБА_26. пояснила суду , що вона працює економістом в санаторії, а ОСОБА_8 її батько, який в кінці 2002 року був прийнятий на роботу водієм в санаторій, але фактично не працював. Заробітну плату він отримував сам, а потім віддавав ОСОБА_4.. Проробив батько в санаторії 3-4 місяці, заяву писала вона, а ОСОБА_8 тільки її підписав.
Свідок ОСОБА_27. пояснив суду, що він працював з 2002 року в санаторії водієм і в цей час працював водієм ОСОБА_24. Ремонт котельні проводився своїми силами, заміну котла також проводили своїми силами. ОСОБА_4. не давав гроші для розрахунку з людьми.
Свідок ОСОБА_28. пояснив суду, що він з 1 грудня 2005 року по листопад 2006 року працював завгоспом. 15 березня 2006 року біля 16 год. він підвозив на своєму автомобілі ОСОБА_4. і їх зупинили працівники міліції. При огляді ОСОБА_4. у нього вилучили конверт, в якому знаходилися долари номіналом 100 доларів і при огляді однієї купюри, коли її просвітили, він побачив надпис “Взятка ОБОЗ”. Був складений протокол. ОСОБА_4. сказав, що йому цей конверт підкинули.
Крім того, йому відомо, що водієм в санаторії працював ОСОБА_14., який ремонтував автомобілі, але не на території санаторію.
Свідок ОСОБА_29. пояснив суду, що він був присутнім в якості понятого в кінці березня чи на початку квітня 2006 року при затриманні ОСОБА_4., в якого були гроші - долари і коли їх просвітили, то на них виявився напис “Хабар. ОБОЗ”. Він також був присутнім, коли оглядали кабінет ОСОБА_4., де в шкафу вилучили долари і там теж був напис “Хабар.” Як пояснив ОСОБА_4., що це не його гроші, йому хтось їх підкинув..
Свідок ОСОБА_30. пояснив суду, що він в лютому 2006 року, точно вже не пам”ятає, він був разом з ОСОБА_29. в якості понятих при затриманні ОСОБА_4. у якого були виявлені долари з написом “Хабар”. Спочатку це було на трасі до тубсанаторія, а потім і в кабінеті ОСОБА_4., де також були в шафі виявлені долари з написом “Хабар”, на що ОСОБА_4. казав, що йому хтось підкинув ці долари.
Свідок ОСОБА_14. пояснив суду, що він з 2002 по 2006 рік працював в санаторії. На роботу він постійно ходив, заробітну плату отримував сам, розписуючись у відомостях, сам особисто писав заяви на прийняття його на роботу і звільнення з роботи. На досудовому слідстві його покази записував слідчий, що саме він не читав, але підписував. Ніякого
11
примусу з боку слідчого не було.
Вина підсудних також підтверджується письмовими доказами по справі, а саме: посадовою інструкцією головного бухгалтера санаторію (т.1 а.с.8); копією трудової книжки на ім”я ОСОБА_25(т.1 а.с.11); заявами потерпілих ОСОБА_16., ОСОБА_15. (т.2 а.с.8, 13); матеріалами перевірки потерпілих (т.2 а.с. 15-20); наказ про прийняття на роботу на посаду головного лікаря ОСОБА_4., положення про санаторій, посадова інструкція головного лікаря (т.2 а.с.31-39); копії наказів (т.2 а.с.148-151); заяви ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 про прийняття на роботу і про їх звільнення з роботи (т.3 а.с.70-81); почеркознавчі експертизи-висновки, якими підтверджено, що заяви від імені ОСОБА_7, ОСОБА_8 написані ОСОБА_6., що в відомостях на отримання заробітної плати підписи виконані не ОСОБА_7 і ОСОБА_8, а іншими особами (т.3 а.с.88-96, 105-114); наказ на ОСОБА_6. про доплату за виконання роботи касира (т.3 а.с.121); акт ревізії фінансово-господарської діяльності санаторію (т.4 а.с.36-50); посадова інструкція на бухгалтера; посадова інструкція касира (т.4; а.с.137-139).
Крім цього вина підсудних ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_6. підтверджується речовими доказами по справі - документами бухгалтерських проводок за січень 2002 року - грудень 2005 року; книгами наказів; 200 -стами доларів США, вилучені у ОСОБА_4., пакетом з пляшкою горілки та пива; стенограмою із записами розмов у кабінеті ОСОБА_4.; відеокасети з записом огляду місця події.
Таким чином, аналізуючи і оцінюючи у сукупності всі докази по справі, суд приходить до висновку, що підсудні ОСОБА_4., ОСОБА_5. і ОСОБА_6. винні у скоєнні привласнення чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, чим завдали збитків державі на загальну суму 12071 грн. 17 коп.; а тому їх дії правильно кваліфіковані за ч.3 ст.191 КК України.
Суд також приходить до висновку, що підсудні ОСОБА_4. і ОСОБА_6. винні у скоєнні службового підроблення, тобто в складанні завідомо неправдивих документів, а тому ці їх дії також правильно кваліфіковані за ч.1 ст.366 КК України.
Суд також приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_4. винен у скоєнні одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням хабара та отриманням хабара, повторно, а значить і ці його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.368 КК України.
Призначаючи підсудним ОСОБА_4., ОСОБА_5. і ОСОБА_6. покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кожним із них, що ОСОБА_4. скоїв три умисних, закінчених злочини, з яких два злочини відносяться до тяжких, а один - до злочинів невеликої тяжкості, що ОСОБА_6. скоїла два умисних, закінчених злочинів, один з яких відноситься до тяжких злочинів, а ОСОБА_5. вчинила один умисний, закінчений тяжкий злочин.
Суд враховує особи підсудних, що ОСОБА_5. і ОСОБА_6. вперше притягуються до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються, займаються суспільно-корисною працею.
Пом”якшуючими вину всіх трьох підсудних обставин суд вважає те, що раніше вони не судимі, а для ОСОБА_6. і те, що на утриманні має одну неповнолітню дитину, розкаюється у скоєному ними.
Обтяжуючих їх вину обставин, судом по справі не встановлено.
З урахуванням тяжкості скоєного кожним із підсудних, їх особи, наявності пом”якшуючих і відсутності обтяжуючих їх вину обставин, суд вважає, що виправлення підсудних можливе без відбування покарання, застосувавши до них вимоги ст.75 КК України.
Суд, з урахуванням обставин, що пом”якшують покарання та істотно знижують
12
ступінь тяжкості вчинених злочинів підсудними, їх особи, а також те, що колективом обласного протитуберкульозного санаторію для дорослих заявлено клопотання про не застосування до ОСОБА_6. додаткової міри покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, вважає за можливе застосувати до них вимоги ст.69 КК України і не призначати їм додаткове покарання, передбачене в санкціях ч.1 ст.366, ч.2 ст.368, ч.3 ст.191 КК України до ОСОБА_4. у вигляді конфіскації майна, а до ОСОБА_5. і ОСОБА_6. - у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Керуючись ст.323-324 КПК України суд,-
З А С У Д И В :
Визнати винними і призначити покарання:
ОСОБА_4 за ч.2 ст.368 КК України з застосуванням ст.69 КК України на п”ять років позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на один рік;
за ч.3 ст.191 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 1 рік;
за ч.1 ст.366 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на один рік.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання на п”ять років позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на один рік.
На підставі ст.75, 76 КК України ОСОБА_4. від призначеного основного покарання у виді п”яти років позбавлення волі звільнити, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить новий злочин і виконає покладені на нього обов'язки:
1). повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
2). не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.
ОСОБА_5 за ч.3 ст.191 КК України з застосуванням ст.69 КК України на чотири роки позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
На підставі ст.75, 76 КК України ОСОБА_5. від призначеного покарання у виді чотирьох років позбавлення волі звільнити, якщо вона протягом двохрічного іспитового строку не вчинить новий злочин і виконає покладені на неї обов'язки:
1). повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
2). не виїжджати за межі України без дозволу органи кримінально-виконавчої системи.
ОСОБА_6 за ч.3 ст.191 КК України з застосуванням ст.69 КК України на чотири роки позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;
за ч.1 ст.366 КК України з застосуванням ст.69 КК України на два роки обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
13
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити їй покарання у виді чотирьох років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
На підставі ст.75, 76 КК України ОСОБА_6. від призначеного покарання у виді чотирьох років позбавлення волі звільнити, якщо вона протягом двохрічного іспитового строку не вчинить новий злочин і виконає покладені на неї обов”язки:
1). повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
2). не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.
Речові докази по справі, які зберігаються в камері речових доказів Знам”янської міжрайонної прокуратури - пакет з пляшкою горілки та пива, знищити; долари США купюрами: одна - 100 доларів, і дві по 50 доларів, передати потерпілим відповідно ОСОБА_16. і ОСОБА_15.; папки з документами - бухгалтерськими проводками за січень 2002 року - грудень 2005 року, відомості на виплату заробітної плати, повернути Знам”янському протитуберкульозному санаторію; відеокасета із записами, стенограма розмов, відеокасети із оглядом місця події, аркуш паперу, заява ОСОБА_15.; заяви осіб про прийняття та звільнення з роботи, які зберігаються в матеріалах кримінальної справи, залишити їх в матеріалах кримінальної справи; книги наказів, які знаходяться в протитуберкульозному санаторії, залишити їм на зберігання; диктофон “Панасонік” повернути ОСОБА_24.
Зняти арешти, накладені на майно ОСОБА_4. згідно постанов на аркушах справи 175, 177,178-179, 185 т.2.
Вирок може бути оскаржено протягом 15- ти діб до апеляційного суду Кіровоградської області.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду Н.І.ПОПОВА