Справа №  2-71/11    

       З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

       Іменем України

"08" вересня 2011 р.           Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

          головуючої                               - судді Марущак Р.М.

          при секретарі                              - Неборак М.В.

          з участю  

           позивача                                - ОСОБА_1

           представника позивача        - ОСОБА_2

           відповідача                            - ОСОБА_3

          представника відповідача     - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія»про відшкодування  матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної  небезпеки, ІІІ особа на стороні позивача -  ЗАТ «Страхова компанія «Еталон»,

в с т а н о в и в :

          27.08.2010  року  ОСОБА_1 пред"явив позов до  ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи тим, що  з  вини  останнього 18.05.2010  року о 15 год. 15 хв.  на перехресті вулиць Жовтневої та Леніна м. Глобине Полтавської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів –автомобіля  ВАЗ-21043, державний реєстраційний номер НОМЕР_1  під керуванням його власника ОСОБА_3,  та  автомобіля  ВАЗ 21154,  державний реєстраційний номер  НОМЕР_2, належного на праві власності  ОСОБА_1, яким він керував особисто.

          Як наслідок  його (позивача) автомобіль отримав технічні ушкодження., а він сам тілесні ушкодження, з приводу яких проходив стаціонарне лікування.

          Посилаючись на викладене, позивач прохав стягнути з відповідача на його користь:

- матеріальну шкоду в сумі 23433 грн. 11 коп., з якої : 21239 грн. 17 коп. –матеріальна шкода з врахуванням втрати ринкової вартості автомобіля, встановлена автотоварознавчим дослідженням; 550 грн. -  вартість цього дослідження; 1653 грн. 94 коп. -  витрати на лікування;

-  у відшкодування спричиненої  моральної шкоди -   5000 грн.;

- понесені судові витрати в сумі 404 грн. 43 коп.

          Під час  судового засідання було  встановлено,  що цивільно-правова  відповідальність ОСОБА_3, як власника наземного транспортного  засобу, за шкоду спричинену третім особам під час  ДТП, була застрахована  у ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія».

          Ухвалою суду, за згодою позивача,  вказана страхова компанія була залучена до участі у справі в якості співвідповідача.

З»ясовано  також , що цивільно-правова  відповідальність ОСОБА_1, як власника наземного транспортного  засобу, за шкоду спричинену третім особам під час  ДТП, застрахована в ЗАТ «Страхова компанія «Еталон». Остання ухвалою суду залучена до участі у справі як ІІІ особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

          В зв"язку з викладеним  позивач  в судовому засіданні позовні вимоги змінив.

          Прохав стягнути з відповідача ЗАТ "Українська екологічна страхова компанія»на його користь  у відшкодування матеріальної шкоди 23433 грн. 11 коп., у відшкодування моральної шкоди 2500 грн.

          В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 змінений позов підтримували.  Пояснили, що ОСОБА_1 рухався по вул. Леніна по головній дорозі,  ОСОБА_3 при виїзді на головну дорогу з вулиці Жовтневої не надав йому переваги у русі, внаслідок чого сталося зіткнення двох транспортних засобів. При цьому він не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Дати дорогу». Практично новий автомобіль позивача, 2007 року випуску, одержав технічні ушкодження і  втратив товарний вигляд.  ОСОБА_3  не повідомив позивача про те, що його цивільно-правова відповідальність перед третіми особами  застрахована, тому він (позивач) по цій причині, а також через необізнаність зі своїми правами не звертався до страхової компанії відповідача.  Страхову компанію, в якій було застраховано його  цивільно-правову відповідальність , повідомила про ДТП його мати, так як він в цей час перебував у лікарні, в зв»язку з отриманими тілесними ушкодженнями.

          Представник ІІІ особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача –Страхової компанії «Еталон», в судове засідання  не з»явився, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Заперечень на позов не направив.

          В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 свою вину в спричиненні ДТП визнав повністю. Проти задоволення зміненого позову не заперечував. Вказав, що на перехресті  пропустив два автомобілі, які рухалися справа, після цього включив лівий поворот і став повертати. Автомобіля позивача не помітив. Зіткнення сталося на головній дорозі на смузі руху позивача, але ближче до осьової  лінії. В цей же день –18 травня 2010 року,  він повідомив представника ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія», яка працює в м. Глобине ,  про ДТП, що сталася. В порушенні кримінальної справи по факту ДТП відносно нього  відмовлено за відсутністю складу злочину.

          Аналогічні пояснення дав представник відповідача –ОСОБА_4, останній проти задоволення зміненого позову також не заперечував.

          Представник відповідача –Української екологічної страхової компанії в судове засідання  не з"явився.  Відповідач належним чином і завчасно повідомлений  про час і  місце розгляду справи. Заперечень на позов не надав.

          Допитана в засіданні як свідок  ОСОБА_5  повідомила, що станом на 18.05.2010 року працювала в м. Глобине страховим агентом від Української екологічної страхової  компанії.

18.05.2010 року, ОСОБА_3, якому вона раніше оформляла страховий поліс, повідомив про страхову подію. Вказане звернення вона належним чином оформила, наступного дня про страховий випадок повідомила філію страхової компанії в м. Полтава, туди ж передала передбачені в такому випадку документи. В телефонному режимі одержання документів філією було підтверджено. Вказана філія повинна була повідомити про страховий випадок центральний офіс компанії.

          Суд , заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши  матеріали справи, оцінивши належність , допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв»язок доказів, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

          Судом встановлено, що 18.05.2010  року о 15 год. 15 хв.  на перехресті вулиць Жовтневої та Леніна в м. Глобине Полтавської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів –автомобіля  ВАЗ-21043, державний реєстраційний номер НОМЕР_1  під керуванням його власника ОСОБА_3,  та  автомобіля  ВАЗ 21154,  державний реєстраційний номер  НОМЕР_2, належного на праві власності  ОСОБА_1, яким він керував особисто.  ОСОБА_3 при виїзді  з другорядної дороги по  вул. Жовтневій на головну дорогу по вул. Леніна не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Дати дорогу»,  не надав переваги  у русі автомобілю позивача, який рухався по головній дорозі, чим  порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого на полосі руху позивача сталося зіткнення автомобілів.

          Як наслідок    автомобіль ОСОБА_1 отримав технічні ушкодження., а він сам він та його пасажирка ОСОБА_6  тілесні ушкодження.  Дії ОСОБА_3 з технічної точки зору перебувають в причинно-наслідковому зв»язку з ДТП та її наслідками, що визнано  ним в судовому засіданні.

          Згідно висновку автотоварознавчого  дослідження вартість  відновлювального ремонту автомобіля  ВАЗ 21154, реєстраційний № НОМЕР_2 складає  18869.94 грн. , вартість матеріальної шкоди з врахуванням втрати товарної вартості –21239 грн. 17 коп.  

          Відповідно до акту судово-медичного обстеження № 88 від 10.06.2010 року тілесні ушкодження  виявлені у ОСОБА_1 у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна правого коліна, утворилися від дії тупих предметів, якими можуть бути виступаючі частини легкового автомобіля, при зіткненні легкових автомобілів, можливо в строк та при вказаних обставинах, і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я.

          Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 1942, ОСОБА_1  з 18.05.2010 року по 8.06.2010 року перебував на лікуванні  в Глобинській ЦРЛ з приводу ЗЧМТ, струсу головного мозку, забою грудної клітки.

          За ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Частина 5 цієї ж статті вказує, що особа, яка  здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Таких доказів  ОСОБА_3 суду не надав.

          П.1 ч.1 ст. 1188 передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

          За ч.1 ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов»язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.

          Відповідно до п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує  у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров»ю, майну третьої особи.

          Згідно п. 22.3 потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої ст. 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 % ліміту, визначеного у пункті 9.3 ст. 9 цього Закону.

          П. 9.3 ст. 9 вищеназваного Закону  обов»язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров»ю потерпілих становить 51000 грн. на одного потерпілого. Це означає, що моральна шкода внаслідок ушкодження здоров»я, має бути виплачена страховиком потерпілому  у  сумі не вищій ніж 2550 грн. (51000 грн. х  5 %)

          Цивільно –правова відповідальність  ОСОБА_3, як власника  вищеназваного транспортного засобу ,  перед третіми особами на випадок ДТП  була застрахована у ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія». Згідно полісу № ВЕ/3021461 зі строком дії з 11.05.2010 року по 10.05.2011 року ліміт відповідальності страховика  за шкоду заподіяну майну одного потерпілого  складає   25000 грн.,  за шкоду життю і здоров»ю одного потерпілого –50000 грн., франшиза  встановлена в сумі  510 грн.

Страхувальник  ОСОБА_3  в день ДТП повідомив страхового агента названої страхової компанії ОСОБА_7 про настання страхового випадку.  Остання вказану обставину в засіданні підтвердила.

З огляду на викладене правові підстави  для відшкодування шкоди потерпілому у названої страхової компанії були.  Проте, в  даному випадку  страховик не виконав вимоги ст.34 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в частині направлення аварійного комісара чи експерта на місце ДТП або до місця знаходження пошкодженого майна для визначення причин страхового випадку та розміру збитків, а також вимоги ст. 36 про обов»язковість прийняття рішення страховика. Наявність підстав для відмови у здійснені страхової виплати, передбачених ст. 991 ЦК України , суд не встановив.

Відповідач –ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія»не надала  суду  докази того, що нею було прийняте  мотивоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, тому суд вважає, що  невиплатою страхового відшкодування   потерпілому внаслідок ДТП, відповідач порушив його гарантоване право  на відшкодування спричинених збитків.

Відповідно до ст.ст. 12, 29 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»  страховик має здійснити виплату відновлювального ремонту з урахуванням зносу за мінусом франшизи.

Відновлювальний ремонт з урахуванням зносу –це є матеріальна шкода, яка відповідно до висновку  автотоварознавчого дослідження № 184 від 25.05.2010 року визначена експертом ОСОБА_8 в сумі 21239 грн. 17 коп. З урахуванням 510 грн. франшизи,  ЗАТ  «Українська екологічна страхова компанія» повинна відшкодувати потерпілому ОСОБА_1 20729.17 грн. ( 21239.17 –510).

Відповідно до  п.34.2  ст. 34 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик зобов»язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення  експертизи  для визначення розміру шкоди.

Судом з»ясовано, що у визначений строк аварійний комісар та експерт не з»явилися, тому потерпілий встановлював розмір спричиненої шкоди самостійно, за що сплатив експерту ОСОБА_8 , згідно квитанції № 184 від 21.05.2010 року,  550 грн.  Вказана сума підлягає стягненню зі страхової компанії на користь ОСОБА_1

Згідно п. 24.1 ст. 24 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у  зв»язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов»язані з лікуванням та реабілітацією, купівлею лікарських препаратів. Зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом.

Позивач надав  суду лише  чеки на придбання лікарських засобів  на суму 1653 грн. 94 коп., довідка медичного закладу про те, які лікарські препарати, в якій кількості йому призначалися під час стаціонарного  лікування не надана. В зв»язку з викладеним,  суд не вбачає підстав для стягнення із страховика вищеназваної суми.

Разом з тим,  позивач довів належними доказами, що зазнав фізичного болю та страждань внаслідок ушкодження здоров»я в ДТП. Суму моральної шкоди, заявлену ним, суд вважає співрозмірною з перенесеними стражданнями, а тому, а тому  задовольняє її повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідач ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні ДТП. Встановивши, що він перебував у страхових відносинах  із ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія», суд вважає , що остання, як страховик , при настанні страхового випадку, повинна відшкодувати  потерпілому спричинену шкоду.

З огляду на викладене позов задовольняється частково. Підлягає до стягнення із ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія»на користь позивача  у відшкодування матеріальної шкоди -  21279 грн. 17 коп. ( 20729.17 + 550),  у відшкодування спричиненої моральної шкоди –2500 грн.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони документально підтверджені судові витрати.  Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач документально підтвердив, що  його судові витрати склали 404 грн. 43 коп. (284.43 + 120.00)

Позов задоволено на 90,8 % ( 21279.17: 23443.11 х 100), тому підлягає до стягнення з відповідача –ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія»на користь ОСОБА_1 - 367 грн.22 коп. ( 404.43 х 90,8 %).

          Підстави для проведення стягнень  з ОСОБА_3 на користь  позивача відсутні. Останній не заявляв позовної вимоги про стягнення з винної особи моральної шкоди, передбаченої п.3  ч.2 ст. 23 Цивільного кодексу України.

          Керуючись п. 1 ч.1 ст.23, ст.ст.985, 991, 1187, 1188, ЦК України, ст. 20, 21, 25, 26 Закону України "Про страхування", ст.ст. 9, 12, 22, 24, 29, 34 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів",  ст.ст.10, 11, 30, 60,  88, 212-215, 224 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

          Змінений позов  ОСОБА_1  задовольнити частково.

          Стягнути із закритого акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія " на користь  ОСОБА_1:

          у відшкодування матеріальної шкоди –21279 грн. 17 коп.

          у відшкодування моральної шкоди –2500 грн.

          у відшкодування судових витрат –367 грн. 22 коп.,

                                                а всього 24146 грн. 39 коп.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати  апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання  копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

     У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення воно може бути оскаржене в загальному порядку.          

Суддя                                                                                                   Р.  М.  Марущак