ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                               Божок В.С. - головуючого,

                                               Костенко Т. Ф.,

                                               Коробенко Г.П.,

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача  - Сурай С.В. (дов. від 01.09.04 № 12а), Устінова Л.Г. -директор,

ВАТ “Мегабанк”-  Штепа А.І. (дов. від 28.03.06 № 13-2823/1),

СПД ОСОБА_1 -не з'явились,

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Рішенням від 15.02.06 господарського суду Черкаської області в позові про визнання недійсним договору поруки та припинення поруки відмовлено.

Постановою від 27.03.06 Київського міжобласного апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

          Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ “Маркус ЛТД” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на той факт, що оскаржувану постанову прийнято у відсутність його уповноваженого представника.

          Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспореного судового акту знаходить необхідним задовольнити касаційну скаргу частково.

Як було встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов кредитного договору № НОМЕР_1,  укладеного між ВАТ “Мегабанк” та СПД - фізичною особою ОСОБА_1 (позичальник) банк взяв на себе зобов'язання надати позичальнику кредит на придбання побутової техніки, посуду, кухонних наборів у розмірі 100 000 доларів США з подальшим конвертуванням кредитних коштів в національну валюту строком на 2 роки, з 20.11.2003 р. по 18.11.2005 р. включно, із сплатою 15% річних, а згідно п.2.1. договору, зобов'язання за цим договором забезпечуються заставою нерухомого майна згідно договору застави. Реквізити договору застави у кредитному договорі відсутні.

Для забезпечення виконання зобов'язань СПД ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором № НОМЕР_1 між ТОВ “Маркус ЛТД” та ВАТ

“Мегабанк” було укладено договір НОМЕР_1 застави майна від 21.11.2003р., за умовами якого ТОВ “Маркус ЛТД” стає майновим поручителем за виконання СПД ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором № НОМЕР_1 р. та передає у заставу банку частину цілісного майнового комплексу - нерухоме майно - приміщення магазину, загальною площею 209,1 м² (літ. А-5).

Судами з'ясовано, що позивач просив визнати недійсним договір поруки НОМЕР_1 від 21.11.2003р. на підставі частини 4 ст.559 ЦК України, однак, вказаний договір в матеріалах справи відсутній та до позовної заяви не доданий, оскільки до позовної заяви позивачем додано договір НОМЕР_1 застави майна від 21.11.2003р., який на його думку і є договором поруки.

          При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України приймає до уваги посилання ТОВ “Маркус ЛТД” в касаційній скарзі на той факт, що ухвалу про призначення апеляційної скарги до розгляду в судовому засіданні на 27.03.06 о 9.10 год. отримано ним 26.03.06 ввечері, у зв'язку з чим він не мав змоги забезпечити явку своїх представників.  З огляду на вказані обставини скаржником було надіслано до Київського міжобласного апеляційного господарського суду телеграму з клопотанням про відкладення розгляду справи. Проте, апеляційним судом вказане клопотання не задоволено і справу заслухано у відсутність представників ТОВ “Маркус ЛТД”.                 

З врахуванням викладеного, а також того, що постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду прийнято без участі представників сторін, вона підлягає скасуванню на підставі п. 2 ст. 111¹⁰ ГПК України, оскільки,  на думку колегії суддів Вищого господарського суду України, сторони не було повідомлено належним чином про час і місце розгляду справи.

 Керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁹, 111¹¹ ГПК України, Вищий господарський суд України                                                       

                                                              ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.03.2006   у справі № 02/314 скасувати.

Справу направити на перегляд до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.