Справа №22-ц-303/11Головуючий у І інстанції Голуб А.В.
Категорія4Доповідач у 2 інстанціїМельник
11.11.2011
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
11 серпня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого – Поліщука М.А.,
суддів: Мельника Я.С., Олійника В.І.,
при секретарі Соловйову А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 12 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ земельної ділянки, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 мотивуючи його тим, що він є власником 24/50 частини житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських і побутових будівель і споруд, а відповідач є власником 26/50. Позивач також вказував на те що сторонам на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка площею 0,0519 га., розташована по АДРЕСА_1. Так як вони не могли досягнути згоди про спосіб її поділу, позивач був змушений звернутися до суду з позовом про поділ вищевказаної земельної ділянки.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_2 –відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням апелянт ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Мотивує вимоги тим, що судом першої інстанції було прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на момент винесення рішення неможливо поділити земе льну ділянку площею 0.0519 га розташовану по АДРЕСА_1, яка пе ребуває у спільній сумісній власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з врахуванням того, що розміри земельних часток сторін у вказаній земельній ділянці є рівними, а також те, що позивач не заявляв у суді позовну вимогу про визначення судом роз міру земельних часток сторін у спірній земельній ділянці у рівних частинах.
Проте, колегія суддів не може погодитися повністю з такими висновками міськрайонного суду з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договорів дарування частини жилого будинку від 21.01.2002 року позивачу ОСОБА_2 на праві власності належить 24/50, а відповідачу ОСОБА_3 –26/50 частини жилого будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1.(а.с. 6, 8).
Згідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ №033914 виданого 13.10.2003 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є власниками земельної ділянки площею 0.0519 га, яка розташована в АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки для будівництва, обслуговування жилого будинку і госпо дарських споруд. Вищевказаний Державний акт на право власності на земельну ділянку був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на зем лю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №1531(а.с.14).
Ухвалою Білоцер ківського міськрайонного суду від 18.02.2009 року було затверджено мирову угоду, укла дену ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідно до якої за ОСОБА_2 було визна но право власності на частину нежитлових приміщень домоволодіння по АДРЕСА_1, до складу якої входять частина сараю "Б-1" площею 10,8 кв.м., вартістю 1732 грн., з погрібом б/п вартістю 1413 грн., убиральня "В-1" вартістю 341 грн., а за ОСОБА_3 було визнано право власності на частину нежитлових приміщень, до скла ду якої входять частина сараю "Б-1", що складається з двох приміщень (1-2) площею 6,3 кв.м., вартістю 1011 грн., (1-3) площею 5,5 кв.м. вартістю 882 грн.
Згідно до ч.2 ст. 89 ЗК України, у спільній сумісній власності перебувають зе мельні ділянки: а) подружжя; б) членів фермерського господарства, якщо інше не перед бачено угодою між ними; в) співвласників жилого будинку. В ч. 3 вказаної статті зазначе но, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. А в ч. 4 цієї ж статті вказано, що спів власники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.
Відповідно до ч.5 ст. 89 ЗК України, поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попе реднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Згідно до п.18 п.п. є) постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04. 2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010 року №2, вирішуючи спори про право власності на земельну ділян ку, суди мають виходити з того, що у випадках, передбачених статтями 86-89 ЗК, володін ня, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває у спільній частко вій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, у разі недосягнення згоди - за рішенням суду, а при перебуванні ділянки в спільній сумісній власно сті (у подружжя, членів фермерського господарства, якщо інше не передбачалось угодою між ними, співвласників жилого будинку) - за договором або законом. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки зі складу земель ної ділянки (у тому числі й разом з іншими учасниками, які цього вимагають) або виплати рештою учасників грошової компенсації за цю частку при неможливості її виділення та отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відпо відає розміру його частки. Учаснику спільної сумісної власності зазначене право належить за умови попереднього визначення розміру рівних земельних часток, якщо інше не перед бачено законом або не встановлено судом.
Площа земельної ділянки по АДРЕСА_1, яка припадає на частку кожного із співвласників відповідно до державного акту складає 259,5 м2, з урахуванням того що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належить по 1/2 частині.
По справі призначалася та проведена судова будівельно-технічна експертиза, відповідно до якої експертом було запропоновано 4 варіанти поділу спірної земельної ділянки.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність поділу в натурі спірної земельної ділянки в співвідношенні Ѕ на Ѕ, згідно з варіантом №1 висновку №10668/10-15, судової будівельної-технічної експертизи (а.с.193-200), так як він є найбільш прийнятним та доцільним, оскільки площі земельних ділянок, що виділяються сторонам, відповідають їх часткам у праві власності, які є рівними і в спільне користування виділяється мінімально можлива земельна ділянка площею 8 м2.
При цьому варіанті кожна із сторін має можливість зручно обслуговувати належну їй частину будинку та господарських споруд.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 були понесені судові витрати на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (далі - ІТЗ) у сумі 120 грн. та на проведення судової експертизи у сумі 2889 грн. 60 коп., які він просив стягнути з відповідача.
Зазначені вимоги згідно з вищезазначеною нормою закону підлягають задоволенню, а тому на користь позивача підлягають стягненню 2889 грн. 60 коп. витрат на проведення судової експертизи та 120 грн. коштів на оплату ІТЗ.
Відповідно до вимог ст. 309 ч.1, п.1 ЦПК України підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.
За таких обставин, з урахуванням наведених норм матеріального права, колегія суддів вважає, що рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 12 липня 2010 року необхідно скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2
Керуючись ст.89 ЗК України, ст.ст. 309, 316 ЦПК України колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –задовольнити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 12 липня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Поділити земельну ділянку площею 0,0519 га у співвідношенні Ѕ та Ѕ, яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі Державного акту серії КВ № 033914 від 13 жовтня 2003 року, розташовану по АДРЕСА_1, виділивши у користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельні ділянки площею по 255,5 м2 кожному та в спільне користування земельну ділянку площею 8 м2, яка знаходиться в межах ламаної лінії, позначеної в дод.1 літерами (ОПКЕ), відповідно до варіанту №1 висновку №10668/10-15 судової будівельної-технічної експертизи від 13 травня 2011 року.
Лінію розділу між земельними ділянками прокласти:
- від точки «А», яка знаходиться на головній межі земельної ділянки (вул. Суворова) на відстані 7,49 м від лівої межі земельної ділянки та на відстані 12,05 м від правої межі земельної ділянки до точки «Б», довжиною 4,45 м. Точка «Б» знаходиться на перетині лінії головного фасаду житлового будинку та лінії розділу будинку;
- від точки «Б» по лінії розділу житлового будинку до точки «В». Точка «В»знаходиться на перетині лінії тильного фасаду житлового будинку та лінії розділу житлового будинку;
- від точки «В» по ламаній лінії через точки «Г», «Д», «Е»до точки «К» довжиною 1,0 м + 1,24 м + 3,13 м + 1,5 м. Точка «К»знаходиться на перетині лінії головного фасаду сараю «Б»та лінії розділу сараю;
- від точки «К» по лінії розділу сараю «Б»до точки «Л». Точка «Л» знаходиться на перетині лінії тильного фасаду сараю «Б»та лінії розділу сараю;
- від точки «Л» до точки «М» довжиною 0,85 м. Точка «М»знаходиться на тильній межі земельної ділянки на відстані 7,75 м від лівої межі земельної ділянки;
- від точки «Р», яка знаходиться на тильній межі земельної ділянки на відстані 10,27 м від правої межі земельної ділянки та на відстані 5,86 м від точки «М» по ламаній лінії через точки «П», «О», «Н» до точки «С», довжиною 5,38м+1,5м + 1,0 м + 9,17 м . Точка «С» знаходиться на правій межі земельної ділянки на відстані 8,37 м від тильної межі земельної ділянки.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрат на проведення судової експертизи у розмірі 2889 грн. 60 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн. 00 коп., а всього 3009 грн. 60 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: