ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
01 квітня 2008 р. |
№ 45/326 |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Європейське консалтингове агентство”, м. Київ (далі -Товариство)
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2008
зі справи № 45/326
за позовом Товариства
до Антимонопольного комітету України, м. Київ (далі -АМК)
про визнання недійсним розпорядження від 12.06.2007 № 10/81-р.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Мовчана А.О.,
відповідача - Дучевої Д.Д.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.10.2007 (суддя Балац С.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2008 (колегія суддів у складі: Мартюк А.І. -головуючий, судді Зубець Л.П. і Лосєв А.М.), позов залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). У прийнятті відповідних судових рішень місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що нез'явлення (повторне) керівника позивача в судове засідання для надання пояснень з питань, які виникли у розгляді справи, та неподання позивачем витребуваних судом документів перешкоджають вирішенню спору.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції. Скаргу мотивовано неправильним застосуванням судом пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.
У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005 також зазначено: “Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)”.
Отже, розгляд даної справи здійснюється за правилами ГПК України.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- позов подано про визнання недійсним розпорядження АМК від 12.06.2007 № 10/81-р “Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції” за ознаками порушення Товариством законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50 і пунктом 5 частини другої статті 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуги з оприлюднення інформації про закупівлю товарів робіт і послуг за державні кошти в інформаційних системах Інтернет шляхом повної відмови від реалізації зазначеної послуги за відсутності альтернативних джерел придбання послуг з оприлюднення інформації про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти в інформаційних системах у мережі Інтернет;
- ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2007 порушено провадження в даній справі та розгляд останньої призначено на 13.08.2007 о 12-00 год.;
- у згаданому розпорядженні АМК зазначено, що в ході розгляду справи № 27.26.16/36-06 про порушення Товариством законодавства про захист економічної конкуренції АМК було досліджено становище Товариства на ринку “послуги з оприлюднення інформації про державні закупівлі в мережі Інтернет” і встановлено, що Товариство є єдиним суб'єктом господарювання, який має право надавати та фактично надає відповідні послуги;
- за поясненням АМК, він, маючи намір здійснити процедуру закупівлі шляхом проведення відкритих торгів, звернувся як замовник до Товариства листом від 23.05.2007 № 40-29-3381 з питання щодо розміщення оголошення про заплановану закупівлю стосовно створення WEB-порталу “Державні закупівлі”. Однак Товариство листом від 25.05.2007 № 04/05-2 за підписом директора Гаврилова І.В. відмовило в наданні послуги з оприлюднення інформації про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти в інформаційних системах Інтернет, оскільки проведення АМК “торгів на купівлю створення WEB-порталу “Державні закупівлі” є неправомірним та порушує права та законні інтереси” Товариства;
- у засіданні місцевого господарського суду Товариство зазначило, що згаданий лист від 25.05.2007 № 04/05-2 директор Товариства Гаврилов І.В. не підписував;
- ухвалою місцевого господарського суду від 13.08.2007 з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи і для надання пояснень, що виникли під час розгляду справи: розгляд даної справи відкладено на 03.09.2007; викликано в судове засідання директора Товариства Гаврилова І.В.; для забезпечення проведення позачергової експертизи Товариство зобов'язано надати оригінали документів (10-15 документів), які підписував директор Товариства Гаврилов І.В. у період з 20.05.2007 по 30.05.2007;
- у засідання місцевого господарського суду 03.09.2007 представники Товариства не з'явилися, витребуваних документів Товариство не надало, а надіслало клопотання про відкладення розгляду справи;
- ухвалою того ж суду від 03.09.2007: розгляд справи відкладено на 15.10.2007; зобов'язано сторони направити в судове засідання своїх повноважних представників; Товариство попереджено, що в разі неявки в судове засідання та ненадання витребуваних судом документів позов може бути залишено без розгляду “відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України”;
- у судове засідання місцевого господарського суду 15.10.2007 представник Товариства з'явився, однак витребуваних судом документів не подав і повідомив, що директор Товариства Гаврилов І.В. перебуває у відпустці та не може з'явитися до суду для надання пояснень з питань, що виникли під час розгляду справи.
Причиною подання касаційної скарги стала незгода скаржника із залишенням позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.
Відповідно до зазначеної норми процесуального права господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на зміст наведеної норми та з урахуванням встановлених обставин справи суд першої інстанції, з яким погодилася й апеляційна інстанція, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову з даної справи без розгляду.
Доводи касаційної відповідного висновку не спростовують з урахуванням такого.
Скаржник посилається на те, що місцевий господарський суд у своїй ухвалі від 03.09.2007 “не вказав які саме документи необхідно надати”. Проте зі змісту зазначеної ухвали однозначно вбачається, що для забезпечення проведення судової почеркознавчої експертизи Товариство мало надати суду будь-які документи (у кількості 10-15 шт.), підписані директором Товариства Гавриловим І.В. у певний період часу, - незалежно від назви, форми та змісту таких документів, оскільки значення для розгляду справи в даному разі мало лише з'ясування (шляхом проведення судової експертизи) ідентичності підпису поіменованої особи на листі Товариства від 25.05.2007 № 04/05-2.
Така вимога суду узгоджувалася з приписами статті 38 ГПК України, якою передбачено обов'язок господарського суду в разі недостатності поданих сторонами доказів витребувати документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
До того ж якщо Товариству не було зрозуміло із зазначеної ухвали, які саме документи згідно з нею витребовуються, воно не позбавлене було права й можливості звернутися до господарського суду в порядку статті 89 ГПК України із заявою про роз'яснення цієї ухвали. Однак Товариство такими правом та можливістю не скористалося, а натомість не виконало засновані на законі вимоги суду.
Скаржником зазначається також, що, на його думку, “неявка директора позивача не може бути підставою для залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, оскільки представник позивача був присутній у судовому засіданні”.
За приписами статті 28 ГПК України представниками юридичних осіб у господарському суді можуть бути керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, а також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. При цьому присутність у судовому засіданні представника підприємства за довіреністю не позбавляє суд права викликати в судове засідання як представника підприємства також і його керівника, оскільки це необхідно для повного та всебічного з'ясування обставин, що входять до предмету доказування у справі.
Таким чином, визначених законом підстав для скасування оскаржуваної постанови не вбачається.
Керуючись статтями 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2008 зі справи № 45/326 залишити в силі, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Європейське консалтингове агентство” -без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов