Справа №  1-80/11

Провадження №11/0390/773/11 Головуючий у 1 інстанції:Лесик В.О.

Категорія:ч.1 ст. 125 КК України Доповідач: Бешта Г. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 грудня 2011 року                                        місто Луцьк  

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого - судді  Бешти Г.Б.,

суддів -  Силки Г.І., Оксентюка В.Н.,

з участю потерпілої – ОСОБА_2,

підсудної – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_2 на вирок Ковельського міськрайонного суду від 04 жовтня 2011 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянка України, уродженка с. Скулин Ковельського району, жителька АДРЕСА_1, з вищою освітою, працює директором Уховецької ЗОШ Ковельського району Волинської області, виправдана за недоведеністю у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Цивільний позов залишено без розгляду, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 обвинувачувалась ОСОБА_2 в тому, що 31 серпня 2010 року, близько 10 години ранку в приміщенні Уховецької ЗОШ Ковельського району, розташованої в с. Уховецьк, по вул. Васюти, 1, Ковельського району, на грунті неприязних відносин під час раптово виниклого конфлікту умисно нанесла удари руками та ногами в різні частини тіла ОСОБА_2, заподіявши їй легкі тілесні ушкодження у виді садна червоної кайми верхньої губи, садна слизової верхньої губи справа та синця верхньої третини гомілки.

Судом першої інстанції встановлено, що дійсно між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 31 серпня 2011 року близько 10 години в кабінеті директора школи мав місце конфлікт на грунті неприязних стосунків. Факт наявності саме таких відносин ствердили в судовому засіданні як ОСОБА_3, так і ОСОБА_2

Дослідивши докази по справі суд прийшов до висновку, що тілесні ушкодження, які виявлені на тілі потерпілої, могли утворитись в ході захисту  ОСОБА_3 від нападу, тобто при необхідній обороні чи заподіяні підсудною з необережності. Достовірних доказів саме умисного заподіяння підсудною потерпілій тілесних ушкоджень судом не встановлено.

Враховуючи, що по справі досліджено всі докази, а можливість збирання додаткових доказів відсутня, суд прийшов до висновку про необхідність виправдування підсудної по пред’явленому їй обвинуваченню  за недоведеністю у вчиненні злочину, оскільки обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях.

Не погоджуючись з вироком суду, потерпіла ОСОБА_2 в своїй апеляції вважає вирок незаконним, оскільки судом було грубо порушено норми процесуального права, упущено, перекручено і підтасовано докази. Ряд висновків суду є необґрунтованими. Зокрема, спотворення показань підсудної ОСОБА_3 призвело до хибного висновку про заподіяння останньою не умисних тілесних ушкоджень, а обороняючись чи з необережності. Зазначене усунуло ознаки злочину в її діях та надало більшої правоподібності поясненням підсудної.

Вважає показання ОСОБА_3 сумнівним та суперечливим, а свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8  судом спотвореними.

Також посилається на неповноту судового слідства. Вказує, що не допитана медсестра, яка оглядала ОСОБА_3 відразу після конфлікту, хоча про це наголошувалось суду.

Крім того, зазначає, що наявні у справі висновки експерта, одержані в рамках іншої кримінальної справи, незаконно приєднані до матеріалів цієї кримінальної справи (не у встановленому законом порядку), а тому не можуть бути використані судом як доказ по справі.

Судом також перекручено зміст показань судмедексперта.

Просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.           

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку і доводи апеляцій, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, потерпілу ОСОБА_2, яка підтримала апеляцію, ОСОБА_3, яка заперечила апеляцію і просила вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляції з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 323, ч.1 ст. 324 КПК України та роз’яснень, даних у пунктах 16-18 постанови  Пленуму Верховного Суду України №5 від 29 червня 1990 року зі змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України №3 від 04 червня 1993 року №12 від 03 грудня 1997 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку» - вирок суду має бути законним і обґрунтованим.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вказаних вимог закону при розгляді справи, постановленні вироку суд першої інстанції не дотримався. Кримінальну справу розглянув однобічно, докази по справі досліджено не в повному обсязі. Вирок суду належним чином не умотивував, допустив ряд суперечностей, що ставить під сумнів його законність і обґрунтованість.

Постановляючи вирок, суд належним чином зібраних по справі доказів не проаналізував, оцінки цим доказам не дав. Зокрема, в справі (а.с.49) наявний висновок експерта №57 від 14 лютого 2011 року, проведеної судово-медичної експертизи ОСОБА_2, який суд дослідив, однак оцінки йому, як і показанням експерта ОСОБА_9 (а.с. 50) не дав.

Суд не перевірив показання ОСОБА_2, яка посилаючись саме на висновок та показання експерта, вказує на те, що ОСОБА_3 умисно заподіяла їй тілесні ушкодження, зазначені у висновку. При цьому її показання щодо місця розташування, характеру, кількості, механізму заподіяння та часу утворення тілесних ушкоджень відповідають  зазначеному у висновку експерта.

Натомість, суд у вироку послався на висновки судово-медичних експертиз, проведених в рамках кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України, щодо наявності та походження на тілі ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.

Небезпідставними є твердження ОСОБА_2 в апеляції щодо сумнівності в допустимості цих доказів, оскільки згідно протоколу судового засідання ні учасники процесу, ні суд з власної ініціативи не ставили питання про їх приєднання до матеріалів даної кримінальної справи, та дослідження в судовому засіданні.   

Не перевірив суд і показання ОСОБА_2  про можливість утворення тілесних ушкоджень  на тілі ОСОБА_3 до конфлікту між ними.

З цією метою слід було допитати в якості свідка техробітницю школи, якій ОСОБА_3 перед конфліктом видавала заробітну плату та, за необхідності, інших осіб.    

Не допитана в якості свідка і ОСОБА_10, яка першою бачила сторони після, а, можливо, і під час конфлікту.

Поклавши в основу вироку показання ОСОБА_3 про можливість заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 в ході захисту від нападу останньої чи з необережності, суд допустив суперечності, оскільки ОСОБА_3 в своїх показаннях на такі обставини не вказувала.

В судовому засіданні ОСОБА_3 показала (а.с. 31, 70), що вона тілесних ушкоджень ОСОБА_2 заподіяти не могла, у відповідь ударів не наносила, хотіла оборонятись, але не мала сили і не знала, що робити. Ухилялась від ударів, що їх наносила ОСОБА_2, руками прикривала голову.  

Також у вироку суд помилково послався як на показання ОСОБА_3 про те, що вона діяла рефлекторно, відштовхуючи ОСОБА_11, оскільки такі показання, згідно протоколу судового засідання давала ОСОБА_2 (а.с. 31 – зворот).

Враховуючи те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи допущено істотне порушення норм кримінально-процесуального закону, однобічність і неповноту дослідження обставин справи, а також те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що істотно вплинуло на законність і обґрунтованість вироку, тому відповідно до ст. ст. 367-369 КПК України вирок підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.  

Під час нового розгляду слід усунути зазначені порушення законодавства та суперечності для чого ретельно з’ясувати всі обставини справи і залежно від встановленого прийняти законне, належним чином обгрунтоване рішення з дотриманням норм кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію потерпілої ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Ковельського міськрайонного суду від 04 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в цей же суд в іншому складі суду.

Головуючий                     

Судді