Справа № 2-5980/11

провадження № 22-ц/0390/1985/11 Головуючий у 1 інстанції:Кихтюк Р.М.

Категорія: 2 Доповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

06.12.2011  року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з  розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області:

головуючого судді - Гапончука В.В.,

суддів –Шевчук Л.Я., Подолюка В.А.,

при секретарі –Матюхіній О.Г.,

з участю

позивача –ОСОБА_1,

представника позивача –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньзовнішторгхліб»про визнання права власності на квартири, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 19 жовтня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 19 жовтня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати це рішення і ухвалити нове, яким визнати за нею право власності на АДРЕСА_1.

Колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «Волиньінвестбуд»було укладено Попередній договір №2 про укладення договору купівлі–продажу цінних паперів (далі по тексту –«Попередній договір») (а.с. 8-9). За положеннями попереднього договору Сторони беруть на себе зобов’язання при настанні обумовлених обставин укласти договір купівлі-продажу цінних паперів, наслідком якого стане набуття позивачем права власності на пакет цінних паперів на визначених умовах.

В преамбулі вказаного попереднього договору було визначено, що пакет цінних паперів –це неподільна сукупність облігацій, що дає його власнику право на отримання житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

ТзОВ «Волиньзовнішторгхліб»являється забудовником та власником 176-квартирного житлового будинку в АДРЕСА_1, яке від свого імені випустило (емітувало) облігації та зобов’язувалося виконувати обов’язки, визначені угодою між сторонами.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. попереднього договору ОСОБА_1 було продано 19387 шт. цінних паперів, що надало їй право на отримання 193,87 кв.м. вказаного житлового приміщення (0,01 квадратного метра нерухомості становить 1 цінний папір).

11 червня 2008 року на виконання умов вищевказаного попереднього договору між позивачем та ТзОВ «Волиньінвестбуд»було укладено договір №384/49 Б купівлі–продажу цінних паперів та сплачено першою грошові кошти в сумі 1211687,50 грн. (а.с. 10-14).

Крім того, 16 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «Волиньзовнішторгхліб» було укладено Договір №2 бронювання об’єкта нерухомості (далі по тексту –«Договір бронювання») (а.с. 15-17), відповідно до умов якого ТзОВ „Волиньзовнішторгхліб” бронює за нею об’єкт у 176–квартирному житловому будинку в АДРЕСА_1; поверх: 4; загальна площа: 193,87 кв.м.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно свідоцтва №НОМЕР_1 від 23.11.2009 року про відповідність збудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм та правил (а.с. 79) засвідчено відповідність закінченого будівництвом об’єкта «Реконструкція незавершеного будівництва інженерного корпусу з підвалом під багатоквартирний житловий будинок з офісними приміщеннями по АДРЕСА_1»проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджено його готовність до експлуатації. Дане свідоцтво видане на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації від 20.11.2009 року.

Ст. 202 ЦК України визначено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Положеннями ст.526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

П. 1.1 договору бронювання передбачено, що між сторонами погоджено та визначено особливості реалізації права замовника на придбання об’єкта у власність замовника, при погашенні пакету цінних паперів, умови та порядок бронювання об’єкта.

Відповідно до п. 2.4. зазначено договору для пред’явлення облігацій до погашення замовник повинен у термін погашення облігацій перерахувати належний йому пакет цінних паперів на рахунок в цінних паперах виконавця (емітента) в депозитарії ВАТ «МФС», після чого замовник отримує у зберігача виписку з рахунку в цінних паперах.

Згідно п. 2.5 договору бронювання, кожен власник облігацій зобов’язаний для здійснення процедури погашення облігацій подати виконавцю (емітенту): виписку зберігача з рахунку в цінних паперах (щодо перерахування власником належного йому пакету ЦП на рахунок у цінних паперах виконавця); документ, що посвідчує його особу та ідентифікаційний номер (для фізичних осіб); документи про державну реєстрацію (статут, свідоцтво про державну реєстрацію, довідку ЄДРПОУ) та документ, що підтверджує повноваження особи, яка пред’являє пакет ЦП для погашення (для юридичних осіб); документ про сплату надлишкових площ згідно п.1.6 цього договору (у разі необхідності здійснення доплат).

Тобто, п.2.5. договору бронювання передбачено, що серед документів, які власник облігацій (пакету цінних паперів) зобов’язаний надати Виконавцю (Емітенту) для здійснення процедури погашення облігацій, в тому числі вказано документ про сплату надлишкових площ згідно п.1.6. цього Договору (у разі необхідності здійснення доплат).

В п.1.6. договору бронювання зазначено, що у разі розбіжності між загальною площею Об’єкта, визначеною п.1.4. цього Договору, та його загальною площею, згідно довідки-характеристики БТІ, сторони здійснюють відповідні додаткові розрахунки (доплата або повернення грошей), виходячи з номінальної вартості облігацій згідно проспекту емісії облігацій (інформація про випуск облігацій ТзОВ „Волиньзовнішторгхліб”, далі по тексту –«Проспект») (а.с. 18-20). Розрахунки здійснюються між сторонами у гривнях в термін до погашення облігацій.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що для належного здійснення процедури погашення облігацій Відповідач повинен був вчинити дії щодо обміру площ та проведення відповідних додаткових розрахунків, як це і передбачено в договорі бронювання.

В матеріалах справи наявна заява позивача, яка була адресована директору ТзОВ «Волиньзовнішторгхліб»та отримана останнім 09.03.2011 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 21-23), з проханням усунути наявні в квартирах недоліки та повернути зайво сплачені ОСОБА_1 грошові кошти за цінні папери внаслідок розбіжності між загальною площею об’єкта, визначеною договором, та фактичною площею, визначеною БТІ.

Вказаний лист оцінюється судом як доказ наявності волевиявлення позивача на отримання, визначеного п.1.6 договором бронювання, документу про сплату надлишкових площ. Проте, в справі відсутні будь-які докази щодо підтвердження задоволення відповідачем вказаного прохання позивача або обґрунтованої відмови у його задоволенні, що свідчить про факт невиконання взятого на себе обов’язку ТзОВ «Волиньзовнішторгхліб»і, як наслідок, відсутності можливості позивача здійснити погашення облігацій відповідно до умов договору бронювання.

Листи ТзОВ «Волиньзовнішторгхліб»№11/03-11 від 11.03.2011 року та №16/06-11 від 16.06.2011 року, адресовані на ім’я ОСОБА_1 з проханням прийняти у власність приміщення (а.с. 130-133), не підтверджують факт виконання товариством обов’язку за договором бронювання щодо вчинення обміру площ квартир, проведення відповідних додаткових розрахунків між сторонами та наявність волевиявлення відповідача на настання реальних наслідків за цим зобов’язанням.

Отже, ОСОБА_1 була позбавлена можливості вчинити визначені угодою дії для погашення облігацій внаслідок бездіяльності Відповідача, що призвело до пропущення строків подання цінних паперів до погашення.

Крім того, в п.15.4. проспекту вказано, що у разі, якщо власник облігацій у визначений термін не перерахував облігації, що підлягають погашенню, зі свого особистого рахунку у цінних паперах на рахунок у цінних паперах емітента, то отримання квартири, здійснюється після особистого звернення власника облігацій до емітента протягом одного місяця з дати закінчення погашення облігацій за адресою: АДРЕСА_2. Вказана адреса зазначена і в п.1 проспекту та договорі бронювання, як місцезнаходження відповідача.

З наявного в матеріалах справи витягу серії АЕ №779791 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 100-101) вбачається, що вже на момент його виготовлення, а саме 22.03.2011 року, місцезнаходження ТзОВ «Волиньзовнішторгхліб»було за адресою м. Львів, Галицький р-н, вул. Шевська, буд.№1.

Будь-які докази про те, що позивач була повідомлена про зміну місцезнаходження відповідача у встановленому порядку суду подані не були, в зв’язку з чим колегія приходить до висновку, що ОСОБА_1 була також позбавлена можливості звернення у встановлені договором бронювання та проспектом строки до ТзОВ «Волиньзовнішторгхліб»для виконання своїх обов’язків за взятими зобов’язаннями.

Ч.3 ст.538 ЦК України передбачено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Виходячи з вище викладеного колегія суддів вважає, що внаслідок не вчинення дій ТзОВ «Волиньзовнішторгхліб»щодо обміру площ квартир та проведення відповідних додаткових розрахунків між сторонами, до здійснення яких ОСОБА_1 не могла виконати свого обов'язку погасити облігації, та не повідомлення її відповідачем про зміну місця виконання зобов’язань (місцезнаходження товариства) наступили правові наслідки у виді зміни умов зобов’язання, а саме відстрочення обов’язку позивача погасити облігації та набуття нею права власності на нерухоме майно.

Враховуючи встановлені факти та норми закону наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та позовних вимог ОСОБА_1, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Згідно положень ст.88 ЦПК України з товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньзовнішторгхліб» підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 2790,00 (дві тисячі сімсот дев’яносто) гривень судових витрат, понесених нею при подачі позову та апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 19 жовтня 2011 року у даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньзовнішторгхліб»про визнання права власності на квартири задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на АДРЕСА_1

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньзовнішторгхліб» на користь ОСОБА_1 2790,00 (дві тисячі сімсот дев’яносто) гривень судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді :