Справа №2-5679/11

                                                        Р І Ш Е Н Н Я

                                                   Іменем    України

      08.12.2011   року   Голосіївський районний суд міста Києва  в складі:

головуючого судді                                -                          Колдіної  О.О.

з участю секретаря                     -                                                Плющ Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ,-

                                        в с т а н о в и в  :

        позивач звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

       Свої позовні вимоги він обгрунтовує тим, що протягом останніх чотирьох років сімейне життя з відповідачем поступового погіршувалося, що в результаті призвело до припинення між ними подружніх стосунків. Кожен із них має різні погляди на шлюб, сім’ю. Відповідач постійно нехтує сімейними цінностями. З 2009 року сторони разом не проживають. Різність поглядів на життя призводить до виникнення конфліктних ситуацій в сім»ї, ініціатором яких є відповідач, та свідком яких стає неповнолітня дитина, що впливає на його психоемоційний стан. Спільне господарство ними не ведеться, сім»я існує формально. Подальше збереження сім»ї є не можливим, примирення недоцільним. Питання щодо утримання дитини вирішено в добровільному порядку.

        В ході розгляду справи позивач та його представник підтримали позовні вимоги про розірвання шлюбу в повному обсязі і просили суд шлюб між сторонами розірвати, оскільки збереження шлюбу та подальше спільне життя з відповідачем суперечитиме  інтересам позивача і є неможливим. Крім того, позивач зазначив, що сторони дійшли згоди щодо утримання неповнолітньої дитини.

       Відповідач змінювала свою позицію щодо пред»явленого позову, не погоджуючись з підставами розірвання шлюбу, зазначивши, що основною причиною розірвання шлюбу є подружня зрада з боку позивача у справі та нехтування сімейними інтересами та інтересами дитини, яка страждає тяжким захворюванням та є інвалідом.

       В судовому засіданні, що відбулось 08.12.2011 р., відповідач визнала позов та просила суд шлюб розірвати, оскільки між сторонами вирішено питання про утримання дитини і подальше існування сім»ї є неможливим, воно є формальним.

      Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

       Судом встановлено, що 05 листопада 2005 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, про що складено актовий запис № 609.

      Від цього шлюбу у подружжя є неповнолітній син –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

        Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

         Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Судом встановлено, що сторони не підтримують шлюбних відносин з 2009 року та проживають окремо, не ведуть спільне господарство, мають окремий бюджет. Основною причиною розірвання шлюбу є подружня зрада з боку позивача, внаслідок чого в сім»ї стали виникати постійні конфлікти, що впливало на психоемоційний стан як сторін, так і неповнолітньої дитини.

Між сторонами втрачено взаєморозуміння та почуття любові, відсутнє бажання для відновлення шлюбних стосунків і подальшого інсування сім»ї.

Зазначені обставини були встановлені при розгляді справи в судовому засіданні.

Судом встановлено, що сторони дійшли згоди щодо подальшого утримання неповнолітньої дитини, спір про поділ майна між ними відсутній.

Відповідно до ст.24 Сімейного кодексу України, шлюб грунтується на віьній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допукається.

Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу, оскільки подальше існування сім»ї є неможливим і воно суперечить інтересам сторін та неповнолітньої дитини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 10, 60, 212, 213, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, суд, -    

                                     в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -  задовольнити.  

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 05 листопада 2005 р. Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 609 -  розірвати.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

        Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом 10 днів з моменту проголошення рішення суду до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва.

Суддя: