Справа № 1-25-08

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

2  квітня 2008 року    Ізяславський районний суд Хмельницької області

в складі  судді :                                           Демчука П.В.,

при секретарі  :                                             Гонтарук З.О.,

з участю прокурора :                                  Стасюка В.Л.,

розглянувши у виїздному судовому засіданні в Ізяславській виправній колонії залі суду м. Ізяслава кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, , уродженця с. Дружня Бородянського району Київскої області, громадянина України, українця, з освітою середньою, неодруженого, раніше судимого 21.02.2006 року Святошинським районним судом м. Києва за ст. 187 ч.2, 69  КК України до 5 років позбавлення волі;

            у вчиненні злочину, передбаченого ст. 345 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, відбуваючи покарання за вироком Святошинського районного суду від 21.02.2006 року у вигляді позбавлення волі в Ізяславській виправній колонії № 31, розташованій в м. Ізяслав, Хмельницької області в камері НОМЕР_1 приміщення камерного типу 08.11.2007 року близько 11 години під час проведення планового обшуку звернувся до молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки установи прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_2, який проводив обшук з проханням передати цигарки в камери дисциплінарного ізолятора. Отримавши відмову на свою незаконну вимогу, умисно з метою помсти ОСОБА_1 відірвав від електромережі керамічний електропатрон освітлення з лампочкою та умисно кинув його через вентиляційний отвір в обличчя ОСОБА_2, заподіявши останньому тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості.

В судовому засіданні  підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєному заперечив та пояснив, що 08.11.2007 року близько 8 год. під час огляду працівниками виправної установи камери НОМЕР_1 він звернувся до чергового помічника начальника колонії Дзуга С.Г. із проханням поремонтувати електроосвітлення у його камері. З аналогічним проханням він звернувся до молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки колонії Зінчука Ю.О. Невдовзі прийшов молодший інспектор відділу нагляду і безпеки ОСОБА_2, який піднявся на горище приміщення ДІЗО, ПКТ. На горищі ОСОБА_2 підійшов до отвору в стелі камери НОМЕР_1, де на той час перебував підсудний, просунув руку у вентиляційний отвір та витягнув патрон освітлення із зампочкою на горище. Через деякий час його викликав на бесіду перший заступник начальника виправної колонії ОСОБА_5для надання пояснень щодо нанесення тілесних ушкоджень молодшому інспектору ОСОБА_2.  Підсудний пояснив,  він не звертався до ОСОБА_2 із проханням передати цигарки в камери дисципланарного ізолятора, тілесних ушкоджень йому не наносив. Під час знаходження ОСОБА_2 на горищі підсудний читав книгу.

Підсудний вважає ставлення адміністрації установи до нього упереджене  через те, що він добивається дотримання  працівниками колонії  прав засуджених і саме таким чином йому намагаються помститися.

Не зважаючи на заперечення своєї вини самим ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що його вина підтверджується зібраними у справі та дослідженими у судовому засіданні доказами. 

Так, потерпілий ОСОБА_2 дав суду показання, із яких вбачається, що 8 листопада 2007 року згідно відомості про забезпечення нагляду за добу  в Ізяславській ВК № 31 він заступив на чергування у першу зміну.  З 8-ї години ранку він разом із інспекторами  відділу нагляду та безпеки ОСОБА_3, ОСОБА_4 і помічником начальника установи Дзугом С.Г. проводили огляд у камерах ДІЗО і приміщення камерного типу. Після проведення обшук камер він разом із інспекторами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розпочали обшук  у підсобних приміщеннях та на горищі  приміщень. Близько 11 години під час проведення обшуку вентиляційного отвору камери НОМЕР_1 до нього звернувся засуджений ОСОБА_1, який у зазначений камері відбував покарання, із проханням передати цигарки у камери ДІЗО. Отримавши відмову ОСОБА_2 у такому проханні, ОСОБА_1 почав погрожувати потерпілому фізичною розправою, висловлювався нецензурною лайкою, після чого вирвав електропатрон із лампочкою і кинув його через вентиляційний отвір йому в обличчя. Після цього він відчув різкий біль у правій частині обличчя над бровою. За допомогою інспекторів ОСОБА_4 та ОСОБА_3він спустився із горища та отримав від них першу медичну допомогу.

Іх показань свідка ОСОБА_3слідує, що  08 листопада 2008 року близько 11 год. він разом із молодшими інспекторами ОСОБА_2  та  ОСОБА_4 проводили общук горища приміщень ПКТ і ДІЗО.  Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відбулася сварка, засуджений висловлював лайку та погрози відносно потерпілого, який знаходився  над вентиляційним отвором камери НОМЕР_1. ОСОБА_3 бачив як керамічний патрон із лампочкою, кинутий засудженим із камери через отвір у стелі, влучив потерпілому в обличчя і впав під ноги. На обличчі ОСОБА_2 появилася кров, тоді ОСОБА_3 своєю носовою хустинкою надав потерпілому першу невідкладну медичну допомогу, після чого вони спустилися із горища і ОСОБА_3 про подію доповів черговому помічнику начальника установи.

Аналогічні показання дав суду свідок ОСОБА_4.

Доводи підсудного про його непричетність до отриманих потерпілим тілесних ушкоджень спростовуються показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які показали, що під час бесіди із засудженим ОСОБА_1 по факту правопорушення, засуджений в усній формі підтвердив, що він керамічним електоропатроном умисно наніс тілесні ушкодження ОСОБА_2., а також продовжував висловлювати у його адресу погрози.

Відповідно до висновку експерта від 05.12.2007 року № 1289 виявлені у потерпілого ОСОБА_2  тілесні ушкодження - синець навколо правого ока, рана на поверхні правої брови, рана на шкірі в ділянці зовнішнього кута  правого ока, синець на поверхні лоба справа, струс головного мозку - за своїм характером належать до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, як такі, що викликали короткочасний розлад здоров”я.

Також об”єктивно вина підсудного у скоєному підверджується наступними доказами:

- рапортом ОСОБА_2 від 08.11.2007 р. про нанесені йому засудженим ОСОБА_1 тілесними ушкодженнями;

- графіком проведення обшуків у листопаді 2007 року;

- даними протоколу огляду місця події та фототаблицею до протоколу (а.с. 16), звідки вбачається, що на горищі  приміщення ДІЗО, ПКТ на відстані 32 см. Від вентиляційного отвору камери НОМЕР_1  знаходився фарфоровий електропатрон із лампочкою у пошкодженому вигляді;

- даними протоколу огляду речового доказу (а.с. 48),

- даними протоколів очних ставок між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 68), між ОСОБА_1 таОСОБА_3 (а.с. 71-72),

Оцінюючи в сукупності здобуті у судовому засіданні докази, суд дійшов висновку,  що ОСОБА_1 вчинив умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу  легкого тілесного ушкодження у зв”язку з виконанням цим працівником службових обов”язків,  тому дії підсудного підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України. Вину ОСОБА_1 у скоєному суд вважає доведеною.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання.

Підсудний зарактеризується з негативної сторони, за період відбування покарання допустив більше 40 порушень режиму утримання, тобто, його поведінка свідчить пр небажання стати на шлях виправлення.

Обставин, що пом”якшує покарання підсудному, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, є вчинення ним злочину повторно.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що мірою покарання, необхідною і достатньою для виправлення підсудного, повинна бути  обрана міра покарання у вигляді позбавлення волі. Оскільки ОСОБА_1 вчинив злочин до повного відбуття покарання згідно вироку Святошинського районного суду м. Києва від 21 лютого 2006 року, то суд вважає необхідним частково приєднати до призначеного покарання частину невідбутого покарання. Станом на день постановлення вироку невідбута частина покарання ОСОБА_1 становить 2 роки 5 місяців 12 днів.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324  КПК  України, суд 

З  А  С  У  Д  И  В  :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ст. 345 ч. 2 КК України  і призначити покарання - 2 роки позбавлення волі.

У відповідності до ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком  Святошинського районного суду м. Києва від 21 лютого 2006 року  та остаточно визначити  ОСОБА_1 покарання у вигляді   4-х років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня проголошення вироку -       2 квітня 2008 р.

Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу залишити попередній - під наглядом адміністрації Ізяславської виправної колонії  № 31.

Речовий доказ передати Ізяславській виправній колонії  № 3.

На вирок може бути подана апеляція  до апеляційного суду Хмельницької області через Ізяславський райсуд  протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим - протягом 15 діб з часу вручення йому копії вироку.

Суддя                                                 П.В.Демчук