Справа № 1-42-2008 рік.

 

 

 

 

     В И Р О К

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

 

31  березня 2008 року                                   Староміський районний суд міста Вінниці

 

в складі :

                        головуючого судді                               Нечипорук Л.Ф.,

                        при секретарі                                     Кобелєвій С.О.,

                        з участю прокурора                           Півнюка С.М.,             

 

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вінниці кримінальну справу про обвинувачення:

·        ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,   уродженки смт. Вороновиця, Вінницького району, Вінницької   області, українки,  громадянки України, з вищою освітою,  одружену, пенсіонерку, приватного підприємця, мешканку АДРЕСА_1, раніше не судиму,

 

за ст. ст. 172, ч.2, 173 ч.1 КК України,

 

встановив:

 

ОСОБА_1, будучи суб'єктом підприємницької діяльності, згідно покладених на неї організаційно - розпорядчих обов'язків є службовою особою, здійснюючи свою діяльність у сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме у кафе «Шинок», що знаходиться у АДРЕСА_2, вчинила грубе порушення законодавства про працю.

Так, у відповідності зі ст. 9 Закону України «Про підприємництво» ОСОБА_1 має право укладати з громадянами договори про використання їх праці. При укладанні трудового договору підприємець зобов'язаний забезпечити умови та охорону праці, її оплату не нижче встановленого мінімального рівня, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст.21 Кодексу законів про працю України ОСОБА_1, як приватний підприємець є однією із сторін трудового договору і, як роботодавець, повинна забезпечувати реалізацію трудових прав громадян.

Діючи всупереч вимогам ст. ст. 24, 24-1 КЗпП України, згідно з якими трудовий договір укладається у письмовій формі, додержання якої є обов'язковою при укладанні його з фізичною особою, з неповнолітнім та у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі, і реєструється у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи у державній службі зайнятості, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, умисно, з метою ухилення від сплати внесків у соціальні фонди, прийняла на роботу без укладення трудових договорів, їх реєстрації у державній службі зайнятості та внесення відповідних записів у трудові книжки, шість найманих працівників: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,  в якості офіціанта-кухаря з 14.01.2007р. по 31.08.2007 р., а з 04.07.2007 року - бармена; ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3року народження, в якості кухаря з 10.05.2007 р. по 28.08.2007р.; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, з 17.07.2007 р. по 07.08.2007 р.; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, в якості офіціанта з 30.06.2007р. по 16.07.2007р.; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження, в якості офіціанта з 10.08.2007 р. по 31.08.2007 р.; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7 року народження, в якості офіціанта з 10.08.2007р. по 31.08.2007р., що призвело до не зарахування відпрацьованого найманими працівниками часу до загального трудового стажу.

 

Відповідно до ст. ст. 253 - 254 КЗпП України особи, які працюють за трудовим договором у фізичної особи, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески фізичної особи та працівників.

Згідно зі ст. 256 КЗпП України наймані працівники мають право на державне пенсійне забезпечення.

В порушення вищезазначених норм, а також ст. 46 Конституції України, яка передбачає права найманих працівників на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, ОСОБА_1, починаючи з моменту прийняття найманих працівників на роботу, не здійснювала відносно них відрахування до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, позбавивши таким чином ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 перелічених вище соціальних гарантій, що істотно порушило конституційні права цих найманих працівників.

Всупереч ст. 30 Закону України «Про оплату праці» ОСОБА_1 не здійснювала облік виконуваної працівником роботи по табелям, не фіксувала по бухгалтерському обліку виплату заробітної плати, виплачуючи її без будь - якої первинної облікової документації «у конвертах».

Крім того, ОСОБА_1 не забезпечила надання найманим працівникам перерви для відпочинку харчування, а також встановила графік роботи, що значно перевищує 40 годин на тиждень, чим порушила ст.ст.50,66 КЗпП України.

Прийнявши на роботу  неповнолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6р.н., ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7р.н. та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5р.н.,  в порушення ст.192 КЗпП України ОСОБА_1 залучала їх до роботи у нічний час та у вихідні дні.

Крім того, ОСОБА_1 реалізовуючи свої повноваження по управлінню трудовим колективом, погрожуючи звільненням та невиплатою заробітної плати, примушувала вище зазначених найманих працівників до виконання робіт, що не були обумовлені укладеними між ними та приватним підприємцем усними угодами - прибирання приміщення та літньої площадки у кафе “Шинок”: миття вікон, стін, підлоги, стелі, посуду і попільничок, а також до виконання інших робіт, пов'язаних з прибиранням.

В судовому засіданні  підсудна ОСОБА_1 вину не визнала, суду показала, що в її діях відсутній склад злочину, оскільки відсутній суб'єкт злочину - вона не є службовою особою згідно того визначення, яке дано в примітці 1 до ст.264 КК України. Як фізична особа вона здійснює підприємницьку діяльність, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності у зв'язку з чим не здійснює функції, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків. Відсутня об'єктивна сторона складу злочину - з потерпілими трудовий договір не укладався, а тому між ними відсутні трудові відносини та  відсутні юридичні підстави для встановлення потерпілим соціальних гарантій. Між нею та потерпілими існували цивільно-правові відносини на підставі укладеного договору підряду. Відсутня суб'єктивна сторона складу злочину, так як відсутній умисел. Діяти всупереч ст.ст.24-24¹ КЗпПУ. Відсутній об'єкт злочинів - трудові права, оскільки за відсутністю трудових правовідносин не може бути посягань на трудові права потерпілих. Вважає, що оскільки в її діях відсутній склад злочину і немає підстав для кримінальної відповідальності. 

Також підсудна зазначила, що здійснюючи підприємницьку діяльність, в неї є наймані працівники по  трудовій угоді, по яких нею сплачуються податки. З потерпілими ж нею не укладались будь-які угоди, оскільки останні просились лише підробити, робочий час їх не планувався, то були їх почасові підробітки. Зокрема, ОСОБА_2  прийшов до неї на роботу на час проходження практики. Йому платилась місячна заробітна плата  лише за виконану роботу.   Також їй не було відомо, що деякі потерпілі були неповнолітніми, оскільки ніяких документів  від них вона не брала, так як не планувала їх брати на роботу. Просить постановити виправдувальний вирок.

Незважаючи на невизнання вини підсудною, її вина в скоєнні злочину повністю підтверджується  показами потерпілих, та дослідженими в  судовому засіданні  матеріалами  справи.

            Так, потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що в пошуках місця проходження виробничої практики, він з 04 січня 2007 року влаштувався на роботу у кафе «Шинок», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. На роботу, без укладання письмової угоди, на невизначений строк, його приймала приватний підприємець ОСОБА_1, яка встановила умови праці, розмір заробітної платні та розпорядок робочого дня, зокрема: працювати треба було з 09.00 год. до 23.00 год., інколи, за розпорядженням останньої, з 08.00 год. до 24.00 год., без перерви на обіду. За домовленість з ОСОБА_1 потрібно було працювати 3 дні, а 3 дні послідуючих мали бути вихідними.  Він пропрацював 8 місяців, останні  2 місяці яких він працював без вихідних, оскільки не було заміни, без оплати лікарняних листків, відпусток,  без запису часу роботи в трудову книжку та виконувати іншу роботу, не обумовлену угодою-миття стін, підлоги, стелі. На заперечення що ця робота не входить в обов'язки офіціанта, ОСОБА_1 погрожувала звільненням. Оплачувались дні, а не відпрацьовані години. Коли він працював офіціантом, йому платили 16.40грн.в день, за роботу на кухні - 40 грн. на день, на барі - 50 грн. на день, про що розписувалися в спеціальній книжці, яка знаходилась ОСОБА_1 Там же вона відмічала кількість відпрацьованих днів кожним працівником. Каса після робочого дня перевірялась особисто ОСОБА_8, а на ранок  виявлялась недостача, яка в подальшому  знімалась з них із заробітної плати.  Після звільнення з роботи, з ним не розрахувались та не повернули його медичну книжку. Вважає, що його трудові права порушені, оскільки у випадку хвороби, йому б  не оплачували лікарняні листки, він позбавлений в майбутньому на пенсійне забезпечення, оскільки ОСОБА_1 не платились внески у Пенсійний фонд, не відраховувались кошти у фонд соціального страхування на випадок безробіття.

            Потерпіла ОСОБА_3 суду показала, з 10.05.2007 року по 28.08.2007 року працювала кухарем в кафе «Шинок», що належить ОСОБА_1 При прийомі на роботу вона просила, щоб її офіційно оформили, однак ОСОБА_1 зазначила, що має намір придивитись до неї.  Обіцяла платити 30-40 грн., однак платила   лише 30 грн. за відпрацьований день, працювали  з 09.00 год. до 23.00 год., інколи - до останнього клієнта. Спочатку був установлений графік роботи: 3 дні робочих, 3 дні  вихідних, згодом 5 днів робочих, 5 - вихідних, однак останні місяці працювала без вихідних, оскільки не було заміни, офіційно на роботу її так і не влаштовували. Працювали без перерви на обід, без оплати лікарняних листків, відпусток. Крім того, їй довелося виконувати роботу прибиральниці, яка  не обумовлена угодою. Заробітну плату ОСОБА_1  виплачувала невчасно, завжди недоплачуючи 75 грн. Оскільки в останній час зарплату взагалі не платили, вона звернулась до підсудної з вимогою погасити заборгованість, на що отримала відповідь, що грошей немає, і взагалі вона уже звільнена з роботи. Після звільнення їй не повернули медичну книжку та не виплатили заборгованість по зарплаті в сумі 155 грн.  Вважає, що її трудові права порушені, оскільки у випадку хвороби, їй би не оплачували лікарняні листки, вона позбавлена в майбутньому на пенсійне забезпечення, оскільки ОСОБА_1 не платились внески у Пенсійний фонд, не відраховувались кошти у фонд соціального страхування на випадок безробіття.

            Потерпіла ОСОБА_7 суду показала, що влітку, маючи намір підзаробити зі своєю подругою  ОСОБА_6 вони передзвонили в кафе « Шинок « з приводу працевлаштування та зазначили про свій вік, що вони є неповнолітніми та їм по 16 років, на що отримали згоду та  з 07.08.2007 року почали працювати офіціантками в кафе «Шинок», що належить ОСОБА_1 При прийомі на роботу останньою були встановлені умови праці, розмір заробітної плати - 125 грн. на тиждень, розпорядок робочого часу - з 09.00 год. до 23.00 год., інколи, за розпорядженням ОСОБА_1- з 08.00 год. до 24.00 год., без перерви на обід, без вихідних, без оплати лікарняних листків, відпусток. В укладенні письмового трудового договору їй було відмовлено. Крім того, їй довелося виконувати іншу роботу, яка  не обумовлена угодою - миття вікон, дверей, попільниць та інше.  Коли 31.08.2008 року вона прийшла, щоб віддати фартух та звільнитися, ОСОБА_1 заставила її працювати далі. Після звільнення їй не виплатили заборгованість по зарплаті.  З 10 по 31 серпня 2007р. їй заплатили лише 80 грн.  Вважає, що її трудові права порушені, оскільки у випадку хвороби, їй би не оплачували лікарняні листки, вона позбавлена в майбутньому на пенсійне забезпечення, оскільки ОСОБА_1 не платились внески у Пенсійний фонд, не відраховувались кошти у фонд соціального страхування на випадок безробіття.

Потерпіла ОСОБА_6 суду показала, що з 07.08.2007 року почала працювати офіціантом в кафе «Шинок», що належить ОСОБА_1 При прийомі на роботу останньою були встановлені умови праці, розмір заробітної плати - 125 грн. на тиждень, розпорядок робочого часу - з 09.00 год. до 23.00 год., інколи, за розпорядженням ОСОБА_1- з 08.00 год. до 24.00 год., без перерви на обід, без вихідних, без оплати лікарняних листків, відпусток. В укладенні письмового трудового договору їй було відмовлено. Крім того, їй довелося виконувати іншу роботу, яка не обумовлена угодою - миття вікон, дверей, попільниць, туалету. Коли 31.08.2008 року вона прийшла, щоб віддати фартух та звільнитися, ОСОБА_1 заставила її працювати далі. Після звільнення їй  не виплатили заборгованість по зарплаті, а  з 10 по 31 серпня 2007р. -  виплатили лише 80 грн. авансу.   Вважає, що її трудові права порушені, оскільки у випадку хвороби, їй би не оплачували лікарняні листки, вона позбавлена в майбутньому на пенсійне забезпечення, оскільки ОСОБА_1 не платились внески у Пенсійний фонд, не відраховувались кошти у фонд соціального страхування на випадок безробіття.

Також потерпіла зазначила, що повідомляла підсудну про те, що є неповнолітньою.

Представник потерпілої ОСОБА_10 суду показала, що  її дочка ОСОБА_6 зі своєю подругою  ОСОБА_7 під час літніх канікул підробляли офіціантками в кафе   «Шинок « з 10.08.2007р. по 31.08.2007р. Останніх по черзі пізно ввечері, близько 23-24 год. з роботи забирали  їх батьки. При звільненні - з дівчатами  ОСОБА_1 не розрахувалась.

Потерпіла ОСОБА_4в судовому засіданні та  ОСОБА_5, покази якої було оголошено в судовому засіданні, дали аналогічні покази зазначеним вище потерпілим.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що в кафе «Шинок», який належить його матері ОСОБА_1, на роботу працівників приймає вона особисто. Йому відомо про те, що в  кафе працювали працівники  по трудовому договору, а також  декілька осіб на підрядних умовах, в яких не було наміру  влаштуватись на роботу офіційно, а  вони мали намір лише підробити, їх праця оплачувалась по часово і такими особами є потерпілі по справі. Вони приходили коли хотіли і  ішли-  коли хотіли. Про те, що деякі з них були неповнолітні - йому не було відомо.

                Вина підсудної ОСОБА_1 підтверджується також дослідженими в судовому засіданні  матеріалами справи:

- повідомленням з центру зайнятості Ленінського району м. Вінниці, згідно з якою трудові договори між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5  укладені не були  ( а.с.4);

- повідомленням з  Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці, згідно з якою трудові договори між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5  укладені не були                    ( а.с.6-15);

- повідомленням з Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві ( а.с.17);

- повідомленням з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  вінницького обласного відділення Ленінського району у м. Вінниці, згідно якому  ОСОБА_1 зареєстрована під №5635. По даних звіту 4 ФСС з ТВП за перше півріччя 2007р. рахується 3 працівники ( а.с.26);

- копіями трудових договорів, з якими  ОСОБА_9 та ОСОБА_8 перебували у трудових відносинах, відповідно до яких потерпілі по справі в даних трудових договорах відсутні ( а.с.10-15 );

            - копією свідоцтва про державну реєстрацію ОСОБА_1 як суб»акта підприємницької діяльності від  05.10.1999р. ( а.с.20 );

            -  наказом №564 від 20.05.2005р. про надання дозволу  приватному підприємцю ОСОБА_1 здійснювати роздрібну торгівлю продовольчими товарами, алкогольними напоями  та торгівельною діяльністю  в сфері громадського харчування  щодо реалізації  продовольчих товарів в кафетерії «Шинок « з літнім майданчиком за адресою:  АДРЕСА_2 при умові виконання санітарних, протипожежних, архітектурно-будівельних вимог. Режим роботи -цілодобово. Термін дії наказу до  14.05.2006р.  ( а.с.53);

            -  наказом №551 від 10.05.2006р., яким продовжено термін дії наказу №564 від  20.05.2005р. до 19.01.2007р.( а.с.65 );

            -  постановою  про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до справи від 08.10.2007р. ( а.с.115);

            -  речовими доказами, оглянутими в судовому засіданні, зокрема зошитом зеленого кольору з написом «офіс», вилученого під час  обшуку 21.09.2007р. у кафе «Шинок», в якому містяться записи щодо кількості  відпрацьованих днів найманими працівниками ОСОБА_1 і які  співпадають з показами потерпілих та протоколом огляду даного зошиту від 08.10.2007р. ( а.с.111-113);

            - особовою медичною книжкою на ім»я ОСОБА_2, вилучену під час  обшуку 21.09.2007р. у кафе «Шинок»;

- особовою медичною книжкою на ім»я ОСОБА_3 вилучену під час  обшуку 21.09.2007р. у кафе «Шинок»;

            - книгою відгуків та пропозицій  та протоколом огляду цієї книги від 08.10.2007р.                     ( а.с.11-113);

            - договором про виробниче навчання і виробничу практику учнів Вінницького професійного кулінарного ліцею ( а.с.114);

            -  іншими матеріалами справи.      

Суд критично оцінює покази підсудної ОСОБА_1, дані нею в судовому засіданні, оскільки вони спростовуються показами  потерпілих, свідка, дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а тому розцінює дані покази   як спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності.

            Також суд  не бере до уваги твердження ОСОБА_1 що  в даному випадку вона не є суб»єктом злочинів, оскільки  не є службовою особою. Зокрема, ОСОБА_1 - є керівником  трудового  колективу  найманих нею робітників, які на умовах укладеного з ними трудового договору сприяють їй у здійсненні підприємницької діяльності і що ще раз підтверджує можливість  ОСОБА_1  укласти трудові договора з  потерпілими як з найманими нею по договорах  працівниками.

Покази ж  потерпілих, дані ними  в  судовому засіданні, аналогічні їм показам на досудовому  слідстві,  вони є послідовними, такими, що ґрунтуються  на  матеріалах справи, що  підтверджує  правдивість  їх  показів, а  тому  дані покази  суд  бере до  уваги  в  повному  обсязі.

            Дії  підсудної ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст.172 ч.2 КК України, як грубе порушення законодавства про працю, вчинене відносно неповнолітніх та за ст. 173 ч.1 КК України,  як грубе порушення угоди про працю, вчинене службовою особою, шляхом примусу найманих працівників до виконання робіт, що не були обумовлені угодою.

При  визначенні  виду та  міри   покарання, суд  враховує те, що ОСОБА_1 раніше  не судима,  вину в скоєному не визнала, не розкаялась,  шкоду, спричинену злочином, не відшкодувала, є пенсіонеркою, позитивно характеризується за місцем проживання.

Обставин, які  пом'якшують  та обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено. 

            Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, відсутність обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання підсудної, суд вважає, що її виправлення  та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та до неї слід застосувати покарання у  вигляді позбавлення права займатись підприємницькою діяльністю.

            Цивільні позови  ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підлягають до задоволення.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд -

 

 

з а с у д и в :

 

 

            Визнати винною ОСОБА_1  в скоєнні злочину, передбаченого ст.172 ч.2 КК України та призначити їй покарання  у вигляді позбавлення права займатись підприємницькою діяльністю строком на  п»ять років.

Визнати винною ОСОБА_1  в скоєнні злочину, передбаченого ст.173 ч.1 КК України та призначити їй покарання  у вигляді позбавлення права займатись підприємницькою діяльністю строком на чотири роки.

Згідно ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточну міру покарання у  вигляді позбавлення права займатись підприємницькою діяльністю строком на  п»ять років.

Цивільні позови  ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь  ОСОБА_2  матеріальні збитки  в сумі  235 ( двісті тридцять п»ять ) грн. та моральні збитки  в сумі 1000 ( одна тисяча ) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3  матеріальні збитки  в сумі  215 ( двісті п»ятнадцять ) грн. та моральні збитки  в сумі 1000                 ( одна тисяча ) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь  ОСОБА_6  матеріальні збитки  в сумі  116 ( сто шістнадцять ) грн. та моральні збитки  в сумі 1100                   ( одна тисяча сто ) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь  ОСОБА_7 матеріальні збитки  в сумі  116 ( сто шістнадцять ) грн. та моральні збитки  в сумі 1100 ( одна тисяча сто  ) грн.

Запобіжний захід підсудній ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписка про невиїзд.

Речові докази по  справі зберігати при матеріалах справи.

            Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

                       

Суддя: