Справа №11- 52/08 Головуючий у 1 інстанції - Каліновська В.С.
ст.186 ч.2, 187 ч.2, 342 ч.2 Доповідач в апеляційній
345 ч.2 КК України інстанції - Лозовський А.О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Луцьк 19 лютого 2008 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого Лозовського А.О.
суддів Бешти Г.Б., Матата О.В.
з участю прокурора Смолюка Б.С.
потерпілих ОСОБА_3.,ОСОБА_4
захисника ОСОБА_2.,
розглянувши в судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_2. на вирок Луцького міськрайонного суду від 30 листопада 2007 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
За даним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м.Луцька, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, судимого: 1) 12.04.2002 р. за ст.185 ч.3, 104 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 2) 25.02.2003 р. за ст.ст.198, 296 ч.1, 190 ч.2, 186 ч.2, 70, 71 КК України до 5 років позбавлення волі; 3) 31.03.2003 р. за ст.186 ч.2, 70 ч.4 КК України до 6 років позбавлення волі. Звільнений 24.10.2006 р. умовно-достроково на 2 роки 3 міс. 15 днів
засуджено за ст.186 ч.2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
за ст.187 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
за ст.342 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі;
за ст.345 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування визначено 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком частково невідбутого покарання за вироком Луцького міського суду від 31 березня 2003 року - 6 місяців позбавлення волі остаточно до відбування визначено 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Вирішено долю речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що, будучи судимим за вчинення корисливих злочинів на шлях виправлення не став, а знову вчинив аналогічні злочини.
Так він, переслідуючи корисливу зацікавленість, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, незаконно заволодів чужим майном, а саме:
17 лютого 2007 року, приблизно о 5 год., знаходячись біля нічного клубу «Корида» по вул.Стрілецькій м.Луцьк за попереднім зговором з особами, матеріали справи відносно яких виділені в окреме провадження, застосувавши насильство, що є небезпечним для здоров'яОСОБА_4 і виразилось у нанесенні удару кулаком в обличчя та декількох ударів ногами по тулубу, чим спричинили йому середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою довготривалого розладу здоров'я і таким чином, подолавши опір потерпілого, відкрито викрали в нього мобільний телефон «Самсунг Х 700» вартістю 1110 грн. з сім-карткою оператора «Джинс» вартістю 50 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 5 грн., сумочку, в якій знаходився телефон вартістю 20 грн., а всього спричинили матеріальну шкоду потерпілому на суму 1185 грн.
3 квітня 2007 року, приблизно, о 14 год., знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 шляхом застосування насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'яОСОБА_5., що виразилось у штовханні її руками, чим спричинив їй фізичну біль, відкрито викрав в останньої мобільний телефон «Нокіа 6131» вартістю 750 грн. з сім-карткою «Київстар» вартістю 50 грн., чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 800 грн.
Крім того, ОСОБА_1 28 червня 2007 року, приблизно о 5 год. 40 хв., знаходячись поблизу будинкуАДРЕСА_2 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене, вчинив опір оперуповноваженим ВКР Луцького МВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_8 та ОСОБА_3., які знаходились при виконанні своїх службових обов'язків по охороні громадського порядку вулиць Ківерцівська та Червоноармійська і при затриманні в процесі того ОСОБА_1, який підозрювався у вчиненні злочинів, що виразилось у відштовхуванніОСОБА_8., намаганні вирватись і втекти. А в подальшому ОСОБА_1 під час проведення його затримання, з метою втечі, умисно застосував до працівників міліціїОСОБА_8. та ОСОБА_3. фізичне насильство, що виразилось у нанесенні останнім ударів руками та ногами по різних частинах тіла, чим заподіяв їм легкі тілесні ушкодження.
В апеляції засудженого ОСОБА_1 вказується, що він не згідний із висновками суду про його винуватість у вчиненні злочинів відносноОСОБА_4 таОСОБА_5. Під час конфлікту із ОСОБА_8. та ОСОБА_3 він не знав, що вони працівники міліції. Із змісту апеляції вбачається, що ОСОБА_1в прохає вирок відносно нього скасувати.
ЗахисникОСОБА_2. в апеляції в інтересах засудженого ОСОБА_1 вказує, що ОСОБА_1в наносив побої потерпілому ОСОБА_4. не з наміром заволодіти його майном, а тому, що ОСОБА_4 першим хотів нанести удар підсудному у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 заступився за хлопця, який сидів за його столиком. Досудовим слідством не здобуто доказів, що ОСОБА_1в діяв за попередньою змовою групою осіб. Не встановлено хто саме наніс тілесні ушкодження ОСОБА_4. Не вивчені відеоплівки з камер спостереження, що розташовані у нічному клубі «Корида». По епізоду грабежуОСОБА_5. не підтвердилось, що ОСОБА_1 штовхнув потерпілу. Оскільки ОСОБА_1в таємно викрав майноОСОБА_5. його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України. По епізоду вчинення опору працівникам правоохоронного органу суд не взяв до уваги, що ОСОБА_1в не знав, що ОСОБА_8. таОСОБА_3 є працівниками міліції. Не були встановлені особи на ім'я ОСОБА_9та ОСОБА_10, які знаходились з ОСОБА_1. У справі відсутні відомості про те, що ОСОБА_8. таОСОБА_3 28.06.07 р. знаходились при виконанні службових обов'язків на вулицях Ківерцівській та Червоноармійській. В апеляції ставиться питання про направлення справи про обвинувачення ОСОБА_1 на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідача, який виклав обставини справи та доводи апеляцій, прокурора та потерпілого ОСОБА_3., які прохали вирок залишити без змін, засудженого, захисника, потерпілогоОСОБА_4, які прохали задоволити апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів стверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Посилання в апеляціях засудженого та захисника ОСОБА_2. на те, що судом не здобуто доказів вини ОСОБА_1 у заволодінні майномОСОБА_4 групою осіб є безпідставним.
Потерпілий ОСОБА_4 давав послідовні показання про обставини нападу на нього і заволодіння його майном. Зокрема, він пояснив, що ОСОБА_1 вдарив його рукою в обличчя двічі, після чого 5-6 чоловік, які були разом з ОСОБА_1вим наносили йому удари по тулубу ногами. Перед початком побиття в нього з поясу зірвали сумочку з мобільним телефоном.
Свідки ОСОБА_6та ОСОБА_4. підтвердили, що біля бару «Корида» група осіб побила потерпілогоОСОБА_4 і заволоділа його мобільним телефоном.
Згідно висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_4. заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 по факту нападу наОСОБА_4 як розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб за ч.2 ст.187 КК України.
Зазначення в апеляції захисником ОСОБА_2. про те, що майном потерпілоїОСОБА_5. ОСОБА_1 заволодів таємно і не штовхав при цьому потерпілу, не відповідає встановленим судом обставинам.
Так, потерпілаОСОБА_5. стверджувала, що ОСОБА_1 в процесі заволодіння її мобільним телефоном штовхнув її, від чого вона впала на двері і відчула фізичний біль.
Під час проведення впізнання потерпілаОСОБА_5. та свідокОСОБА_7 вказали на ОСОБА_1 як на особу, яка відкрито заволоділа належним потерпілій мобільним телефоном, із застосуванням фізичного насильства.
Зазначення в апеляції захисником про те, що свідокОСОБА_7 не могла бачити, як ОСОБА_1в штовхав потерпілу спростовується встановленими обставинами справи.
В цій частині дії ОСОБА_1 суд вірно кваліфікував як грабіж, вчинений повторно за ч.2 ст.186 КК України.
Заперечення захисником ОСОБА_2 в апеляції вини ОСОБА_1 у вчиненні опору працівнику правоохоронного органу і у заподіянні працівникам правоохоронних органів легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків є безпідставним.
Досудовим слідством було встановлено, що 28 червня 2007 року біля 5 год. 40 хв. о/у ВКР Луцького МВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_8. разом із ст.о/у ВКР ОСОБА_3 відпрацьовували район вулиць Ківерцівська та Червоноармійська на предмет встановлення громадянина ОСОБА_1, якого підозрювали у вчиненні злочинів. Біля будинкуАДРЕСА_2 працівники міліції побачили групу людей, серед яких був ОСОБА_1в та двоє невстановлених осіб.
Той факт, що ОСОБА_1 при його затриманні вчинив опір працівникам міліції та наніс їм тілесні ушкодження підтвердили потерпілі ОСОБА_8. таОСОБА_3
Як вбачається із рапорту о/у Луцького МВ Кербалая Т.В., який складений у відповідь на окреме доручення слідчого, встановити двох невідомих осіб, які були зОСОБА_1. під час його затримання не виявилось можливим.
А тому зазначення в апеляції захисника ОСОБА_2. про те, що не були встановлені особи на ім'я ОСОБА_9та ОСОБА_10 є безпідставним.
Судом вірно кваліфіковано дії засудженого ОСОБА_1 за ст.ст.342 ч.2 та 345 ч.2 КК України.
У вироку суд вірно дав оцінку запереченням вини підсудним по всіх епізодах злочинів як намагання уникнути відповідальності.
Виходячи із наведених обставин вчинення розбійного нападу наОСОБА_4 та доведеності вини ОСОБА_1 по цьому епізоду у слідчого не було необхідності з'ясовувати наявність відеоплівки спостереження навколо бару «Корида».
Призначаючи засудженому покарання, суд врахував всі обставини справи, особу підсудного та ступінь суспільної небезпечності вчинених ним злочинів.
Підстав для зміни чи скасування вироку відносно ОСОБА_1 колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст.365-366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляції засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_2. залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 30 листопада 2007 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.
Головуючий
Судді