Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

 про продовження розгляду справи

          07 квітня 2025 року                                                  Справа №640/13007/22  

 Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши матеріали адміністративної справи №640/13007/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного  фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

                                                        ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просив:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягають у відмові ОСОБА_1 , щодо відмови у призначенні пенсії за віком на підставі заяви від 07.06.2021.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 14.06.2021 №2600-0210-8/97968 про відмову у призначенні  пенсії та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути  заяву про призначення пенсії від 07.06.2021 з урахуванням висновків суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2022 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.03.2025 адміністративну справу прийнято до провадження, позовну заяву залишено без руху.

Позивачем надано заяву про усунення недоліків позову, до суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду із цим позовом, яка обґрунтована тим, що позивачем вживалися заходи для отримання інформації про складові пенсійної виплати та після отримання вказаної відповіді позивач без зайвих зволікань звернувся до суду із розглядуваним позовом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Згідно ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Частина перша ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що ст.6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення від 04.12.1995 у справі Беллет проти Франції (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).

ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи Скордіно проти Італії, Ятрідіс проти Греції).

Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

В абз.7 п.п.2.2 п.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12.04.2012 № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.

Ст.55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 відступив від висновків викладених у постановах: від 29.10.2020 по справі №816/197/18, від 20.10.2020 по справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 по справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення.

Таким чином, враховуючи доводи представника позивача, відсутність доказів сповіщення позивача про дії/рішення пенсійного органу щодо призначення пенсії позивачу, суд дійшов висновку, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду підлягає задоволенню.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України, а також підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені ст. 170 КАС України, - відсутні.

Відповідно до ч. 14 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи.

Таким чином, оскільки позивач усунув недоліки позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність продовжити розгляд справи.

Відповідно до ч. 2, 6 ст. 12  та ст.ст. 257-261, ч. 5 ст. 262 КАС України, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає  розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

За приписами ч. 4 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 30, 31, 35, 160, 161, 171, 256-261, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                                УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 звернення до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві  про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Продовжити розгляд справи №640/13007/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Запропонувати сторонам у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд») з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі.

Витребувати від відповідача: копію матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), всі матеріали та документи, які були взяті до уваги при відмові у призначенні пенсії позивачу, листи/відмови відповідача на звернення позивача.

Зобов`язати відповідача надати (надіслати) суду витребувані докази засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.

У разі неможливості подати витребувані докази у встановлений строк, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали.

Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, відзиви тощо) на електронну адресу суду (inbox@adm.dn.court.gov.ua), засобами поштового зв`язку, факсом та через дистанційні засоби зв`язку.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається за наступною сторінкою в мережі Інтернет: http://adm.dn.court.gov.ua

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).  

          Суддя                                                                                   І.В. Шинкарьова