П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

07 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 945/2511/24

Перша інстанція: суддя Кузьміна О.І.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого   судді - Вербицької Н.В.,

                                           суддів – Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 березня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївський області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення,

                                                  В С Т А Н О В И Л А:

22 жовтня 2024 року до Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївський області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови від 09 жовтня 2024 року серії ББА № 089051 про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що інспектор не мав права фіксувати швидкість, тримаючи пристрій LTI 20/20 TruCAM у руках, оскільки це є порушенням ст.40 Закону «Про національну поліцію» і спотворює результати вимірювання. Крім того, оскаржувана постанова не містить достатніх відомостей про факт належної фіксації допущеного правопорушення.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 жовтня 204 року справу передано на розгляд Херсонського міського суду Херсонської області.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що правопорушення зафіксоване належним способом, а саме - лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM № ТС008349 та підтверджено відеозаписом. Крім того Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції наголошувало на необхідності його заміни належним позивачем - Департаменту патрульної поліції.

Рішенням рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 березня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.  

Не погодившись з прийнятим рішенням, Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Зокрема, апелянт наполягає, що ним надано до суду першої інстанції відеозапис з лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM № ТС008349, однак суд першої інстанції протиправно не врахував його у якості доказу.

Також Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції зазначає, що станом на час отримання ухвали про відкриття провадження (31.01.2025 року), 35-ти денний термін зберігання записів з нагрудного відеореєстратора №471364 закінчився, тому відповідач не мав змоги  надати вказаний запис до суду першої інстанції. Водночас, наявний у матеріалах справи відеозапис з лазерного вимірювача швидкості TruCAM № ТС008349 містить належні відомості, які доводять факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Окремим доводом протиправності оскаржуваного рішення апелянтом зазначено визначення неналежного відповідача - Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, яке не є юридичною особою. Належним відповідачем у даній справі має бути Департамент патрульної поліції, однак суд першої інстанції не здійснив заміну первісного відповідача на належного чим допустив суттєве порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 09.10.2024 року серії ББА №089051, винесеною інспектором 1-ої роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції Миколаївської області Асауленко О.С. відносно ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за те, що 09.10.2024 року о 08:20 год. він, керуючи транспортним засобом Renoult Megane, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався в м. Миколаєві по вул. Веселинівська, біля буд.№21 зі швидкістю 76 км./год. при дозволеній швидкості 50 км/год., чим порушив п.12.4 ПДР України. Порушення зафіксовано ТС 8349 (а.с.5).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що до матеріалів справи додано відеозапис, проте в постанові не зазначено чи велась відеофіксація, відомості про технічний засіб, за допомогою якого здійснено дані відеозаписи, а тому не можна вважати належним та допустимим доказом по справі. Крім того представник відповідача зазначив, що відео з нагрудної камери відсутнє.

Судова колегія вважає помилковими наведені висновки суду першої інстанції, враховуючи наступне.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно частини 1 статті 1 Закону України “Про Національну поліцію”, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 14 Закону України “Про дорожній рух” від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України “Про дорожній рух”, встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України “Про дорожній рух” встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

У відповідності до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують вказані вище Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У пункті 12.4. ПДР України установлено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судова колегія враховує, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 09.10.2024 року серії ББА №089051, містить відомості про фіксацію порушення засобом ТС 8349 (а.с.5).

Департамент патрульної поліції до відзиву на позовну заяву долучив компакт-диск, який містить відеозапис з приладу TruCAM ТС008349 з результатами фіксації руху транспортного засобу Renoult Megane, д.н.з. НОМЕР_1 (прикріплений до звороту обкладинки справи).

Переглянувши наданий відеозапис, колегія суддів зазначає, що відеофайл «Трукам» містить запис проїзду транспортного засобу Renoult Megane, д.н.з. НОМЕР_1 . Також відповідачем надана роздруківка з TruCAM  ТС008349, яка містить ідентифікуючу інформацію: дату та час вчинення правопорушення; місце вчинення правопорушення; географічні координати місця вчинення правопорушення; швидкість руху автомобіля; обмеження (перевищення) швидкості, км/год; номер приладу TruCAM.

Отже, відповідачем доведено та матеріали справи містять докази, що 09.10.2024 року о 08:20 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Renoult Megane, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався в м. Миколаєві по вул. Веселинівська, 21 зі швидкістю 76 км./год. при дозволеній швидкості 50 км/год., чим порушив п.12.4 ПДР України.

В той же час позивач, не заперечуючи факт перевищення швидкості, зазначив про неможливість здійснення фіксації порушень швидкості за допомогою лазерного вимірювача швидкості LTI 20-20 TruCAM № ТС0083491, який інспектор тримає в руках.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та захисту прав споживачів» №22-01/27760 від 06 грудня 2024 р., лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TruCam LTI 20/20 № ТС008349 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Діапазон вимірювань швидкості від 2 км/год. до 320 км/год. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах: ±2 км/год. в діапазоні від 2 км/год. до 200 км/год.; ±1% в діапазоні від 201 км/год. до 320 км/год. (а.с. 58).

Правильність реалізації у приладі «TruCAM» такого алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації (а.с.59-63).

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі «TruCAM», але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом «TruCAM».

Отже, згідно з технічними характеристиками прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості - «TruCAM» LTI 20/20, спроможний робити фото- та відеозйомку, а тому його покази можливо розцінювати як беззаперечний доказ по справі.

Лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань, а тому вимірювання швидкості руху автомобіля позивача могло здійснюватись з утримування в руках такого пристрою працівником поліції під час вимірювання.

При цьому, відсутні підстави вважати, що вимірювання швидкості руху автомобіля позивача саме таким чином вплинуло на результат вимірювання, оскільки відповідно до інструкції з використання приладу Trucam LTІ 20/20, конструктивна особливість приладу та заявлені характеристики дозволяють його використання з рук, а визначення похибки при такому використанні не буде перевищувати 2 км/год.

Виробником передбачена система заходів, які нівелюють вібрації та короткочасне переривання лазеру, тому прилад не може здійснювати вимірювання швидкості з більшою похибкою, ніж передбачено виробником та визначено у свідоцтві про повірку.

Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

При цьому, лазерний вимірювач TruCam відноситься саме до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто, конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі.

Також, можливість застосування приладу в ручному режимі описана в його методичних рекомендаціях щодо використання та інструкції з використання.

Отже, можливість використання приладу TruCam LT1 20/20 у ручному режимі прямо передбачена свідоцтвом про повірку приладу, сертифікатом, інструкцією з експлуатації, а також самою конструкцією приладу (наявність ручки для тримання).

Вищевикладене спростовує доводи позивача про неможливість використання приладу вимірювання швидкості автотранспортних засобів TruCam в ручному режимі.

Водночас, предметом доказування в даній справі є факт перевищення позивачем встановленої швидкості руху. Відповідне порушення встановлюється за допомого зібраних доказів, зокрема показів приладу вимірювання швидкості автотранспортних засобів TruCam. Допустимість чи не допустимість відповідних доказів встановлюється судом під час розгляду справи.  

Отже, експертний висновок від 15.12.2023 року №04/05/02-1179/ВС1 доводить вірність встановлених показників швидкості руху транспортного засобу, які виміряні 09.10.2024 року о 08:20 год. в м. Миколаєві по вул. Веселинівська, 21.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять докази, які підтверджують вчинення апелянтом адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, а саме перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

В той же час, посилаючись на відсутність відеозапису з нагрудної камери поліцейського, суду першої інстанції жодним чином не обґрунтовує неможливість встановленні дійсних обставин на підставі сукупності інших доказів.

Крім того, доводи позивача не містять посилань на необхідність дослідження процедури накладення адміністративного стягнення, яка зафіксована на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що вищевикладені обставини свідчать про неповноту розгляду даної справи, оскільки суд першої інстанції не дослідив наданий відповідачем відеозапис та залишив поза увагою наявні докази перевищення позивачем швидкості руху, які містились у матеріалах справи, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно приписів ч.3  ст.272 КАС України  судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями  273-277,  282-286  цього  Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст.286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 272 КАС України, судова колегія

                                                  П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції – задовольнити.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 березня 2025 року – скасувати та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївський області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                                                 Н.В. Вербицька

Суддя:                                                                                 О.В. Джабурія

          Суддя:                                                                                          К.В. Кравченко