Справа № 367/2131/25

                                                       Провадження №2/367/3410/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

08 квітня 2025 року                                                                 місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді – Білогруд О.О.,

при секретарі – Трофимчук С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

установив:

до Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.02.2016 між ним та відповідачкою укладено шлюб, який зареєстровано Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 60. В період шлюбу у подружжя народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 18.05.2016 зроблено відповідний актовий запис за № 556. На даний час шлюб носить формальний характер, шлюбні відносини між позивачем та відповідачкою припиненні протягом тривалого часу, спільне господарство не ведуть, мешкають окремо один від одного. Причиною розпаду сім`ї стало те, що подружжя втратили почуття любові та взаємоповаги один до одного, між ними відсутнє взаєморозуміння, а тому збереження шлюбу є неможливим і продовжувати так відносини позивач не бажає. Також, вважає, що надання строку для примирення не виправить стан шлюбних відносин, оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу, а спроби примирення між нами в минулому не принесли результатів, тому це лише погіршення стану відносин та продовження їх перебігу у часі. Дитина проживає разом з відповідачкою. Спір про поділ спільного майна на дату звернення до суду з даним позовом відсутній, а в разі виникнення вирішуватиметься відповідно до вимог законодавства України. Враховуючи вказане позивач ОСОБА_1 просить суд шлюб з ОСОБА_2 розірвати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2025 справу передано для розгляду судді Білогруд О.О. З метою встановлення зареєстрованого місця проживання відповідачки 25.02.2025 направлено запит до Ірпінської міської ради Бучанського району, Київської області. Згідно відповіді зареєстрованим місцем проживання відповідачки є місто Ірпінь.

Ухвалою судді від 27.02.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено до розгляду на 01.04.2025, у зв`язку з неявкою сторін розгляд відкладено на 08.04.2025.

06.03.2025 від відповідачки надійшла заява про проведення судових засідань у її відсутність, позовні вимоги визнала у повному обсязі.

01.04.2025 після відкладення судового засідання на 08.04.2025 від позивача надійшла до суду заява про розгляд справи у його відсутність,у зв`язку із зайнятістю на роботі, позов підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

У судове засідання 08.04.2025 сторони не з`явилися.

Керуючись статтею 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), враховуючи клопотання позивача та відповідачки суд вважає можливим провести судове засідання без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною восьмою статті 279 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Оскільки відповідачка звернулась до суду із заявою, в якій зазначила про визнання позовних вимог, тому суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв`язку з чим є підстави для ухвалення судового рішення у справі.

За частиною четвертою статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Фактичні обставини, встановлені судом.

20.02.2016 ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_4 , який зареєстрований Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, про що 20.02.2016 складено відповідний актовий запис за №60. Після укладення шлюбу відповідачці було присвоєно прізвище – ОСОБА_5 . Вказане підтверджується копією актового запису про шлюб № 60 від 20.02.2016 державного мобільного застосунку «Дія», свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 20.02.2016. У сторін є спільна дитина: ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією актового запису про народження № 556 від 18.05.2016 державного мобільного застосунку «Дія», свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , виданого 18.05.2016.

Відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.

Сім`я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України (далі СК України), шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги статті110 Сімейного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з частиною першою статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (частина друга статті 104 СК України). Відповідно до частини другої статті 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (стаття 113 СК України).

Відповідно до частини другої статті 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Відповідно до частини другої статті 115 СК України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відповідно до частини третьої статті 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Встановлено, що сторони не бажають жити однією сім`єю, подали заяви, з яких убачається, що розірвання шлюбу це їх добровільне рішення. Збереження шлюбу буде суперечити інтересам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Примушування сторін до шлюбу не допускається, а тому суд вважає, що шлюб, укладений між ними слід розірвати.

Відповідно до статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідачка не заявляла вимогу щодо відновлення дошлюбного прізвища. Враховуючи, що питання про вибір прізвища після розірвання шлюбу залежить від волевиявлення особи, яка його змінила, у зв`язку з реєстрацією шлюбу, за відсутністю відповідного клопотання, суд не може вирішувати таке питання у цій справі.

З урахуванням наведеного‚ на підставі статтей 24, 56, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 12, 19, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений 20 лютого 2016 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянином України, уродженцем селища Широке, Широківського району, Дніпропетровської області, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (дошлюбне прізвище ОСОБА_6 ), громадянкою України, зареєстрований Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, за актовим записом № 60.

Після набрання законної сили рішення суду про розірвання шлюбу направити до органу Державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 08.04.2025.

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя                                                                         О.О. Білогруд