ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2006 р. | № 41/638 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Щотки С.О. ( головуючий), Васищака І.М., Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу | ЗАТ “Фанери та плити” |
на постанову | Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2006 року |
у справі | № 41/638 |
за позовом | ТОВ “Укрплита” |
до | ЗАТ “Фанери та плити” |
про | визнання недійсними рішення загальних зборів акціонерів від 21.04.2005 року, |
за участю представників : |
позивача відповідача | - Котляр А.Ю., - Щербань О.В., |
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду м. Києва від 23.12.2005 року у справі № 41/638 (суддя Пилипенко О.Є.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2006 року (судді: Андрієнко В.В., Студенець В.І., Малевич М.М.) позов задоволено: визнано недійсним рішення позачергових зборів акціонерів ЗАТ “Фанери та плити”, що відбулися 21.04.2005 року та оформлені протоколом загальних зборів ЗАТ “Фанери та плати” № 5, стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.
Не погоджуючись з рішенням та постановою судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва від 23.12.2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2006 року в даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на порушення та неправильне застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України “Про судове рішення” від 29.12.1976 р. № 11 зі змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного суду України від 24.04.1981 р. № 4, від 25.12.1992 р. № 13, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права та обов’язки сторін у спірних правовідносинах.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Разом з тим, рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій в даній справі вказаним вимогам не відповідають, з наступних підстав.
Як встановили господарські суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалою господарського суду м. Києва від 20.04.2005 року у справі № 2/217 за позовом ТОВ “Укрплита” до ЗАТ “Фанери та плити” в порядку забезпечення позову відповідачу заборонено вчиняти дії щодо проведення зборів акціонерів ЗАТ “Фанери та плити”, що призначені на 21.04.2004 року.
Водночас, місцевий та апеляційний господарські суди з’ясували, що 21.04.2005 року відповідач провів загальні збори акціонерів, про що свідчить протокол № 5 від 21.04.2005 року, яким оформлені прийняті на вказаних загальних зборах рішення.
З огляду на вказані обставини, господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку про неправомірність рішення загальних зборів акціонерів відповідача від 21.04.2005 року, оскільки останні були проведені всупереч існуючої заборони.
Разом з тим, місцевий суд, вирішуючи господарський спір та апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному провадженні рішення, в порушення вимог ст.ст. 47, 43, 99, 101 ГПК України не забезпечили всебічний, повний і об’єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справив їх сукупності та не перевірили правильність рішення загальних зборів акціонерів по суті, а відтак не з’ясували питання про те, чи відповідають вказані рішення вимогам законодавства, в тому числі нормам матеріального права.
Проте, недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта може бути підставою для визнання такого акту недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта.
Окрім того, господарські суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою те, що на момент прийняття оскаржуваних рішення та постанови рішенням господарського суду м. Києва від 20.07.2005 року у справі № 2/217, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2005 року ТОВ “Укрплита” відмовлено у задоволенні позовних вимог до ЗАТ “Фанери та плити” у з зв’язку з безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог.
Господарські суди першої та апеляційної інстанцій також не врахували те, що відповідно до вимог ст.ст. 41-45 Закону України “Про господарські товариства” вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та класу акцій, власниками яких вони є. До компетенції загальних зборів належить, зокрема, визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту товариства, обрання та відкликання членів ради акціонерного товариства (спостережної ради), обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії, затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства. Голосування на загальних зборах акціонерів проводиться за принципом: одна акція - один голос. Загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік, якщо інше не передбачено статутом товариства. Позачергові збори акціонерів скликаються у разі неплатоспроможності товариства, а також при наявності обставин, вказаних у статуті товариства, і в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства в цілому.
Статтями 5, 6 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. Загальними принципами господарювання в Україні є, зокрема, рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання, свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Окрім того, ст. 43 ГК України передбачено свободу підприємницької діяльності, яка полягає у тому, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Таким чином, господарським судам першої та апеляційної інстанцій належало перевірити чи вжитті судом заходи по забезпеченню позову у вигляді заборони акціонерному товариству здійснювати дії пов’язані з проведенням загальних зборів могли призвести до порушення передбаченого законом права акціонерів на участь в управлінні справами товариства шляхом участі та голосування на загальних зборах.
За таких обставин, рішення господарського суду м. Києва від 23.12.2005 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2006 року у справі № 41/638 підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд господарського суду м. Києва.
Відповідно до вимог ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ЗАТ “Фанери та плити” задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від 23.12.2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2006 року у справі №41/638 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий, суддя С.Щотка
С у д д і І.Васищак
Н.Мележик